03 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/5374/25
адміністративне провадження № К/990/6161/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року та на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №560/5374/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності суб'єкта Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 серпня 2024 року по день фактичного розрахунку - 28 лютого 2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 серпня 2024 року по день фактичного розрахунку - 28 лютого 2025 року в розмірі грошового забезпечення за шість місяців.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 серпня 2024 року по 23 лютого 2025 року.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 серпня 2024 року по 23 лютого 2025 року в сумі 181 838 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 96 копійок, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги відповідача оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, оскільки згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала, що у відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
З урахуванням викладеного у відкритті касаційного провадження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року слід відмовити.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року суд виходить із такого.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
16 грудня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В той же час, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судових витрат, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд апеляційної інстанції вказав, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду.
Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року отримано скаржником 18 грудня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку документу в електронний кабінет.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 12 січня 2025 року особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, та дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2025 року та на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №560/5374/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько