02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/22926/25
адміністративне провадження № К/990/5751/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року
у справі №420/22926/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року, позовну заяву повернуто на підставі частини другої статті 123 КАС України.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/22926/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є повернення такої скарги.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник оскаржує постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року, якою залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, про повернення позову на підставі частини другої статті 123 КАС України (у зв'язку із пропуском позивачем установленого законом строку звернення до суду з цим позовом).
Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень зазначає про необґрунтовану відмову у наданні йому статусу біженця, що є доводами, якими обґрунтовано його позов.
Однак, підставою для повернення позову став пропуск ним строку звернення до суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань стосовно у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права та жодним чином не спростовано установлені судами обставини, а отже вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Доводи касаційної скарги стосуються суті спірних правовідносин, що є не належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження процесуальної ухвали суду першої інстанції, якою не вирішувався спір по суті.
Слід зауважити, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при їх постановленні, та зважаючи на те, що доводи касаційної скарги фактично є обґрунтуванням позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/22926/25 - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду