03 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/39776/25
адміністративне провадження №К/990/7965/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Желєзного І.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №420/39776/25 за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Інформаційні судові системи" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства "Інформаційні судові системи", в якому заявила такі позовні вимоги:
- визнати неправомірними дії державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих в Господарському суді Одеської області у справах про банкрутство: №916/3798/21, протокол від 17.10.2025 про призначення арбітражного керуючого Біличенка Віталія Олександровича; №916/4045/25 протокол від 04.11.2025 про призначення арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича ; №916/4187/25 протокол від 04.11.2025 про призначення арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича; №923/266/19 протокол від 16.09.2025 про призначення арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича та скасувати відбір кандидатів на призначення арбітражних керуючих у зазначених справах про банкрутство;
- зобов'язати державне підприємство "Інформаційні судові системи" здійснити повторне автоматичне визначення кандидатур арбітражних керуючих у справах №916/3798/21, №916/4045/25, №916/4187/25, №923/266/19 Господарського суду Одеської області з дотриманням принципів черговості, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого;
- винести окрему ухвалу відносно державного підприємства "Інформаційні судові системи" та надіслати відповідному органу досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376-1 КК України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, 21.02.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована 23.02.2026.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3328,00 грн.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2662,40 грн.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги скаржниця заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що до 24.02.2022 позивач проживала у м. Маріуполь Донецької області, яке майже повністю зруйноване та окуповане військами рф. Зазначено, що її житло, все майно знищено в результаті воєнних дій, рухомого, нерухомого майна у власності не має, заощаджень не має, є внутрішньо переміщеною особою. Вказано, що позивачка є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність на загальній формі оподаткування, отже дохід позивача як самозайнятої особи за 2025 рік складає 0 грн, що підтверджується податковою декларацією за 2025 рік, яка подана до ГУ ДПС у Одеській області 02.01.2026. Крім того, предметом позову є захист трудових прав позивача, а саме оскарження протоколів про автоматизований відбір кандидатури арбітражного керуючого та порушення права позивача на отримання винагороди за працю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом з тим слід наголосити, що декларація про майновий стан і доходи не є документом, з якого можливо встановити всю суму доходу скаржника за попередній календарний рік. Суд звертає увагу заявника, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Відтак, з наданої інформації немає можливості пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачкою за повний 2025 рік, що передував року подання касаційної скарги (2026), а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Також суд відхиляє покликання заявниці на те, що предметом позову є захист трудових прав позивача, позаяк спір у цій справі виник з приводу оскарження дій державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих в Господарському суді Одеської області у справах про банкрутство. Указане свідчить, що позивачка оскаржує процедурне питання щодо відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих в суді у справах про банкрутство, що не пов'язане з безпосереднім захистом її трудових прав.
При цьому, Суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №420/39776/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
І.В. Желєзний
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду