Справа №: 398/6875/24
провадження №: 1-кп/398/148/26
Іменем України
"26" лютого 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Олександрії у кримінальному провадженні №12024121060001601 від 05.10.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Кіровоградська область, Олександрійський район, село Костянтинівка, громадянин України, з базовою середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.12.2009 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 04.10.2010 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України, до 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. 21.02.2012 постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.02.2012 звільнений умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 7 місяців 13 днів;
- 25.07.2012 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, ст.ст. 70, 71 КК України, до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- 06.06.2014 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, ст.ст. 70, 71 КК України, до 3 (трьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- 11.09.2018 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 289 КК України, до 5 (п'яти) років позбавлення волі;
- 27.03.2019 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- 14.05.2020 Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України, до 2 (двох) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі. Звільнений 07.03.2022 - відбуття строку покарання.
- 01.05.2024 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 24.10.2024 звільнений від призначеного покарання, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності вчиненого ним діянням.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
встановив:
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області.
Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення судового розгляду не заперечували, клопотань які б перешкоджали призначенню судового розгляду не заявили.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Сторони не заперечили проти призначення судового розгляду справи одразу після закриття підготовчого судового засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, має непогашені судимості за злочини проти власності, тривалий час не з'являвся в судові засідання, внаслідок чого судом неодноразово були постановлені ухвали про примусовий привід обвинуваченого, але вони не були виконані через те, що той був відсутній за місцем свого проживання. 17.12.2025 року з приводу тривалого зникнення обвинуваченого до поліції звернувся його брат ОСОБА_6 , оскільки близько одного року тому він втратив зв'язок з ОСОБА_4 . Через тривалу відсутність за місцем проживання ОСОБА_4 судом було надано дозвіл на його затримання та 25.02.2026 року його було затримано в м.Києві та доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор просив задовольнити клопотання, оскільки є ризик, що обвинувачений продовжуватиме переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 погодились з клопотанням. Захисник просив суд визначити мінімальний розмір застави.
Перевіривши матеріали справи та вислухавши думки учасників процесу, судом встановлено наступне.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити та скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частина 3 статті 331 КПК України наголошує, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, зазначений злочин є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, тривалий час ОСОБА_4 не з'являвся в судові засідання, хоча був обізнаний із правами та обов'язками обвинуваченого.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 надійшов до суду 19.12.2024 року, проте з того часу він жодного разу до суду не з'явився, не повідомив суд, прокурора, слідчого чи навіть близьких родичів, зокрема, брата щодо зміни місця проживання.
При цьому, виходячи із практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі, на який у своєму клопотанні посилається прокурор, оцінюється у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 згідно зі ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст.42 КПК України, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування або суду.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , згідно зі ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який в силу ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Згідно зі ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 більше року не повідомляв про зміну свого місця проживання та не з'являвся до суду, був затриманий за ухвалою суду та примусово доставлений до суду. Відомості про постійне місце проживання обвинувачений не надав, зазначив, що у разі обрання домашнього арешту буде проживати у своєї співмешканки у с.Протопопівка, проте письмова згода співмешканки на це суду не була надана.
Характер та фактичні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Суд вважає, що небезпека переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду здається явно переконливою оскільки в разі визнання ОСОБА_4 судом винним, йому може загрожувати позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, тому з метою уникнення відповідальності остання може безперешкодно виїхати за межі міста Олександрії або Кіровоградської області.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною кримінального провадження надані докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 25.02.2026 року (20 год.35 хв.).
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, який не працює, суд визначив заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66560 грн.
Керуючись ст.ст. 314- 316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121060001601 від 05.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.02.2026 року о 11 год. 15 хв. у приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, розташованому за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Поштова, 30.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників процесу.
Клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 25 лютого 2026 року по 25 квітня 2026 року включно.
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 25 квітня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем за наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі, прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного (обвинуваченого).
При внесенні визначеної суми застави звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов'язати: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, які можуть бути оскаржені.
Суддя ОСОБА_1