Справа № 196/1543/25
№ провадження 2/196/211/2026
(заочне)
03 березня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 18.07.2025 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8123375, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 2 000.00 грн. на 360 днів (з 18.07.2025 по 12.07.2026) зі сплатою процентів у розмірі 0.95%, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту та становить 345,00 грн., у разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. Кредитодавець виконав умови договору та перерахував грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 2 000,00 грн.
16.09.2025 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"уклали договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №8123375, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру прав вимоги кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача в сумі 8 074,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за кредитним договором №8123375 становить 8 074,00 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 2 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1 729,00 грн., 345,00 грн. - заборгованість за комісією, 4 000,00 грн. заборгованість за пенею/неустойкою.
На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 8 074,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. За клопотання представника позивача витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо належності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 18.07.2025 року по 21.07.2025 року (а.с.52-53).
З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судову повістку про виклик до суду на 04.02.2026 09.30 год., які були вручені одержувачу (а.с.73), та судову повістку про виклик до суду на 03.03.2026 08.30 год., яка була повернута до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.79-80).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Представник позивача ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" - адвокат Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з'явилась, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти постановлення заочного рішення. (а.с.75-78).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.73, 79-80), причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
03 березня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 18.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8123375 (а.с.18-25).
Вказаний Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 840630.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом її перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та комісію за надання кредиту.
За умовами договору сума кредиту - 2 000,00 грн., строком на 360 днів, процентна ставка (фіксована) - 0,95 % (день).
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 8123375 від 18.07.2025, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» одноразовим ідентифікатором 840630 18.07.2025 о 20:23:18 (а.с.25).
Згідно довідки ТОВ «Европейська платіжна система» від 24.11.2025 підтверджено завершення платіжної операції 18.07.2025 на суму 2 000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_3 (а.с.26).
Згідно платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 18.07.2025 перерахувало суму 2 000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_3 (а.с.27).
Згідно виписки по рахунку та довідки АТ КБ «Приватбанк» від 20.01.2026 №20.1.0.0.0/7-260119/136051-БТ, на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та 18.07.2025 на карту було зараховано 2 000,00 грн. (а.с.65-66).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 19.11.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 8123375 у розмірі 8 074,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 729,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 345,00 грн.- сума заборгованості за комісією (а.с.11-12).
16.09.2025 р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників (а.с.28-35).
Відповідно до п. 2.1.3 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників.
Згідно реєстру прав вимоги від 19.11.2025 р. ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"набуло права грошової вимоги за кредитним договором №8123375 від 18.07.2025 р. до відповідача в сумі 8 074,00 грн. (а.с.36-37).
З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 8 074,00 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 2 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1 729,00 грн., 345,00 грн. - заборгованість за комісією, 4 000,00 грн. заборгованість за пенею (а.с.10).
Отже, первісний кредитор виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог /ч.1 ст. 13 ЦПК України/.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, кредитний договір № 8123375 від 18.07.2025 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.
Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків та комісії у встановлені в договорі терміни.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 2 000,00 грн., відсотків в розмірі 1 729,00 грн. та комісії в розмірі 345,00 грн., а всього - 4 074,00 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, просив стягнути неустойку в розмірі 4 000,00 грн., яка відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитору, який вказаний в кредитному договорі №8123375 від 18.07.2025 р., і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9) підтверджує, що ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Отже, права вимоги за кредитним договором №8123375 від 18.07.2025 р. перейшло до ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП".
Всупереч умовам кредитного договору №8123375 від 18.07.2025 р., відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитним договором №8123375 від 18.07.2025 р.., за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту, відсотків або комісії матеріали справи не містять.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500.00 грн. надано договір № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. про надання правничої допомоги (а.с.38-40), витяг з акту №3-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. (а.с.41); копія ордеру про надання правничої правової допомоги (а.с.43); копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлії Олегівни серія ПТ №2099 (а.с.44).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 4 500,00 грн. є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579937369.1 від 18.12.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 422,40 грн. (а.с. 1).
Враховуючи те, що задоволено 50,45 % позовних вимог (4 074,00 грн. від 8 074,00 грн. складає 50,45 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 222,10 грн. (2 422,40 грн. х 50,45 % : 100).
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"(ЄДРПОУ 44280974, адреса місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) заборгованість за Договором кредиту №8123375 від 18.07.2025 р. в розмірі 4 074 (чотири тисячі сімдесят чотири) грн. 00 коп., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 2 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1 729,00 грн., 345,00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"(ЄДРПОУ 44280974, адреса місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) судовий збір у сумі 1 222,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 03.03.2026 року.
Суддя Д.Г. Костюков