Ухвала від 27.02.2026 по справі 203/3732/23

Справа № 203/3732/23

Провадження № 1-кп/203/394/2024

УХВАЛА

27 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 42022040000000329 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_6

обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження № 42022040000000329 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України.

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про повернення тимчасово вилученого майна.

Із змісту клопотання вбачається, що 30.09.2022 року слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державне бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_10 та на той час була фактичним місцем проживання ОСОБА_3 , було виявлено, оглянуто та вилучено:

- мобільний телефон iPhone 13 Pro Max (IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , у кольоровому чохлі, який запаковано у сейф-пакет ДБР № S1026873;

- банківські картки: АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 (дійсна до 02/27); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (дійсна до 02/26); monobank № НОМЕР_6 (дійсна до 08/29); АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 (дійсна до 01/24); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 (дійсна до 09/22), які запаковано у паперовий конверт;

- мобільний телефон iPhone 13 Pro (IMEI НОМЕР_9 , IMEI2 НОМЕР_10 ) із сім-картою НОМЕР_11 , у чохлі чорного кольору, який запаковано у сейф-пакет ДБР № B2021554.

Постановою слідчого ДБР ОСОБА_11 від 30.09.2022 року зазначені речі визнано речовими доказами.

Захисник у клопотанні зазначає, що всі матеріали щодо ОСОБА_3 , за винятком протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, були долучені прокурором та досліджені під час судового розгляду і на думку сторони захисту, вилучені мобільні телефони не мають доказового значення, не містять даних, які б підтверджували обставини, на які посилається сторона обвинувачення, а також щодо них не проводилися експертні дослідження під час досудового розслідування. У зв'язку з цим захисник вважає, що зазначене майно фактично не має ознак речового доказу та підлягає поверненню законному володільцю.

Обвинувачені та їхні захисники у судовому засіданні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_7 , вважали його обґрунтованим і просили задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами відповідною постановою, а судовий розгляд кримінального провадження триває. На думку прокурора, на даний час зберігається необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту є передчасним та необґрунтованим.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та заслухавши учасників кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.09.2022 року слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державне бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_10 та на той час була фактичним місцем проживання ОСОБА_3 , було виявлено, оглянуто та вилучено:

- мобільний телефон iPhone 13 Pro Max (IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , у кольоровому чохлі, який запаковано у сейф-пакет ДБР № S1026873;

- банківські картки: АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 (дійсна до 02/27); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (дійсна до 02/26); monobank № НОМЕР_6 (дійсна до 08/29); АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 (дійсна до 01/24); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 (дійсна до 09/22), які запаковано у паперовий конверт;

- мобільний телефон iPhone 13 Pro (IMEI НОМЕР_9 , IMEI2 НОМЕР_10 ) із сім-картою НОМЕР_11 , у чохлі чорного кольору, який запаковано у сейф-пакет ДБР № B2021554.

В подальшому, постановою слідчого ДБР ОСОБА_11 від 30.09.2022 року зазначені речі визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Норми статей 160-166, 170-174 КПК України регулюють порядок вилучення майна та його статус, що зумовлює необхідність накладення арешту на нього та порядок накладення такого арешту.

Частиною 7 ст. 236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. При цьому вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 171 КПК України в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Аналіз цих норм права дає підстави для висновку, що в якщо в ході обшуку вилучено речі, які прямо вказані в ухвалі слідчого судді, то вони не мають статусу тимчасово вилученого майна, залишаються у сторони обвинувачення і не потребують рішення слідчого судді про їх арешт. В той же час, вилучені під час обшуку речі, які прямо не зазначені в ухвалі слідчого судді мають статус тимчасового вилученого майна і підлягають поверненню власнику в разі якщо на них не накладено арешт в порядку передбаченому КПК України.

Разом із тим суд враховує, що вилучені мобільні телефони постановою слідчого визнані речовими доказами, а судовий розгляд кримінального провадження триває. Наразі судом визначено порядок дослідження доказів, зокрема і протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, що свідчить про необхідність подальшого забезпечення збереження речових доказів до завершення їх безпосереднього дослідження в судовому засіданні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження зберігається об'єктивна потреба у збереженні зазначеного майна з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого з'ясування всіх обставин справи.

З огляду на стадію судового розгляду та необхідність гарантування його ефективності, підстав для повернення вилученого майна на цей час немає, у зв'язку з чим суд вважає за можливе відмовити у задоволення клопотання сторони захисту.

Враховуючи викладене та керуючись 160-166, 170-174 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , який представляє інтереси ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022040000000329, а саме: - мобільний телефон iPhone 13 Pro Max (IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , у кольоровому чохлі, який запаковано у сейф-пакет ДБР № S1026873;- банківські картки: АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 (дійсна до 02/27); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (дійсна до 02/26); monobank № НОМЕР_6 (дійсна до 08/29); АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 (дійсна до 01/24); АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 (дійсна до 09/22), які запаковано у паперовий конверт;- мобільний телефон iPhone 13 Pro (IMEI НОМЕР_9 , IMEI2 НОМЕР_10 ) із сім-картою НОМЕР_11 , у чохлі чорного кольору, який запаковано у сейф-пакет ДБР № B2021554 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали буде оголошено 03 березня 2026 року о 10 годині 30 хвилин.

Суддя: ОСОБА_1