02 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2955/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2955/25 (головуючий суддя першої інстанції Богатинський Б.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Позивач 16.04.2025 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000110/2 від 25.03.2025.
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000113/2 від 25.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем виконані усі умови, визначені Митним кодексом України для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Надані позивачем митному органу на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Митницею наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, митницею взагалі не зазначено в процесі консультацій щодо митного оформлення жодної розбіжності у поданих товариством документах, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, тому вимога про надання таких додаткових документів є протиправною.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000110/2 від 25.03.2025.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000113/2 від 25.03.2025.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, тому було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 24.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. 26.02.2026 року та 27.02.2026 року суддя-член колегії Білак С.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.
Відповідач - Тернопільська митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.
09.01.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (покупець) уклало з компанією Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical Cо., Ltd (Китай) (продавець) зовнішньоекономічний контракт № WN-1-2023M на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту. В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №20 від 27.11.23, рахунків-фактур від 24.12.2024 №J-IG2410163-3 та № J-IG2410163-1 здійснено поставку товарів (двигуни). Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
24 березня 2025 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA403070002575U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
Товар №1 «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр»/«Vitals» бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальнимробочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком або без нього, ручним стартером), ном. потужністю 4,41-5,15кВт, робочим об'ємом циліндрів 196-212см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: -мод.ДВЗ-200Б -10шт.; - мод.ДВЗ-200Б1 -169шт.; -мод.ДВЗ-210Б -53шт.; -мод.GE 6.0-19k -42шт.; -мод.GE 7.0- 19k -36шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.»;
Товар №2 «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Vitals» із зворотно поступальним рухом поршня, з компресійним запалюванням (дизелі), що не були у використанні: двигуни дизельні нові, чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, паливним баком, вентилятором примусового охолодження, фільтрами, стартером - електричний або ручний), номінальною потужністю 7,35 - 10,29кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: - мод.РЕ 10.0ke -111шт.; -мод.DM 14.0kne -73шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.».
Митна вартість зазначеного товару позивачем визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МК України - за основним методом, який встановлений ст.58 МК України.
Для підтвердження вартості товару позивачем надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2023M від 09.01.2023 року; додаток (специфікація) до нього №20 від 27.11.2023 року; рахунок - фактура від 24.12.2024 року за № J-IG2410163-3; пакувальний лист.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №28122022 від 28.12.2022 року; заявку на перевезення №5640-1 від 24.12.2024 року; коносамент №YJHYCK25010126 від 07.01.2025 року; рахунок №25-PBT-5640-1 від 19.03.2025 року; накладна від 19.03.2025 №UA-1903-2 року.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом направлено позивачу два електронних повідомлення наступного змісту:
1. «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 28.12.2022 року №928122022, в рахунку на перевезення від 19.03.2025 №25-PBT-5640-1, в заявці на перевезення від 24.12.2024 №95640-1 експедитором/перевізником зазначено «P&B Terminal SIA», відповідно до коносаменту від 07.01.2025 №°YJHYCK25010126 та CMR від 19.03.2025 №°UA-1903-2 до виконання перевезення вантажу морським та автомобільним видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морського та автомобільного транспортування вантажу. Запропоновано надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару».
2. «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 28.12.2022 №928122022, в рахунку на перевезення від 19.03.2025 J4925-PBT-5640-1, в заявці на перевезення від 24.12.2024 №95640-1 експедитором/перевізником зазначено «P&B Terminal SIA», відповідно до коносаменту від 07.01.2025 U9YJHYCK25010126 та CMR від 19.03.2025 №UA-1903-2 до виконання перевезення вантажу морським та автомобільним видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морського та автомобільного транспортування вантажу. В п.4.5. договору про перевезення від 28.12.2022 №928122022 валюта платежу - Євро, однак в рахунку на перевезення від 19.03.2025 №925-PBT-5640-1 та в заявці на перевезення від 24.12.2024 №95640-1, сума платежу в дол/США. Запропоновано надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.»
24.03.2025 та 25.03.2025 позивачем до митного органу надіслано листи №002-24/03 та №001-25/03, якими ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало додаткову угоду №3 від 24.07.2024, комерційну пропозицію та прайс лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи в ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.
25.03.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000110/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070002634U5 від 25.03.2025 року. Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 226573,30 грн.. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
24 березня 2025 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 25UA403070002573U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
Товар №1 «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Vitals» бензинові з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужністю 9,56 кВт, робочим об'ємом циліндрів 389см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування, мод. GE 13.0-25ke -25шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.»;
Товар №2 «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Vitals» бензинові з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером - електричний або ручний), ном.потужністю 11,03 кВт, робочим об'ємом циліндрів 420см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: -мод. GE 15.0-25k -81шт.; -мод. GE 15.0-25ke -21шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.».
Митна вартість зазначеного товару підприємством визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МК України - за основним методом, який встановлений ст.58 МК України.
Для підтвердження вартості товару підприємством надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № WN-1-2023M від 09.01.2023 роу; додаток (специфікація) до нього №20 від 27.11.2023 року; рахунок - фактура від 24.12.2024 року за № J-IG2410163-1; пакувальний лист.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало: договір ТЕО №28122022 від 28.12.2022 року; заявку на перевезення №5640-4 від 24.12.2024 року; коносамент №YJHYCK25010126 від 07.01.2025 року; рахунок від 19.03.2025 поку №25-PBT-5640-4; накладна від 19.03.2025 роу№UA-1903-1.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом направлено підприємству електронне повідомлення наступного змісту:
«За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 28.12.2022 №28122022, рахунку на перевезення від 19.03.2025 року №25-PBT-5640-4 експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в заявці на перевезення №5640-4 від 24.12.2024 перевізником зазначено «P&B Terminal SIA», а в накладній CMR від 19.03.2025 №UA-1903-1- перевізником зазначено «VM-WEST LLC». Інформація, яка б підтверджувала причетність «VM-WEST LLC» до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім накладної CMR відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA» та «VM-WEST LLC». Окрім цього, не подано митну декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей. Запропоновано надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.»
ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» направило 24.03.2025 року до митного органу лист №001-24/03, яким додатково надало комерційну пропозицію та прайс лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не.
25.03.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000113/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих Товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA403070002652U6 від 25.03.2025 року. Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 71356,11 грн.. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач оскаржив такі рішення до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав митному органу необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товарів. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішень про коригування митної вартості товару. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Положеннями частини восьмої статті 52 Митного кодексу України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Приписами статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Враховуючи наведені вище норми права, можливо дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відтак, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
Згідно частини першої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.05.2020 року у справі №826/10527/17, від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20, від 16.08.2022 року у справі №240/10401/19, від 25.11.2022 року у справі №813/2733/17, від 01.03.2023 року у справі №420/18880/21, від 16.06.2023 року у справі №825/2410/16, від 21.09.2023 року у справі №520/18432/21, від 27.12.2024 року у справі №140/20717/23, від 16.01.2025 року у справі №160/939/24, від 20.02.2025 року у справі №160/33340/23, від 23.04.2025 року у справі №160/12189/24.
Згідно змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, з наступних підстав:
- в договорі про перевезення від 28.12.2022 №28122022, в рахунку на перевезення від 19.03.2025 №25-PBT-5640-1, в заявці на перевезення від 24.12.2024 №5640-1 експедитором/перевізником зазначено «P&B Terminal SIA», відповідно до коносаменту від 07.01.2025 №YJHYCK25010126 та CMR від 19.03.2025 №UA-1903-2 до виконання перевезення вантажу морським та автомобільним видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морського та автомобільного транспортування вантажу;
- до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 28.12.2022 № 28122022, рахунок на перевезення від 19.03.2025 № 25-PBT-5640-4 де експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в заявці на перевезення №5640-4 від 24.12.2024 перевізником зазначено «P&B Terminal SIA», а в накладній CMR від 19.03.2025 №UA-1903-1- перевізником зазначено «VM-WEST LLC». Інформація, яка б підтверджувала причетність «VM-WEST LLC» до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім накладної CMR відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA» та «VM-WEST LLC»;
- не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару;
- згідно п.4.5. договір надання транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2022 № 28122022 валюта платежу Євро, однак в рахунок від 19.03.2025 № 25- PBT-5640-1 та Заявці від 24.12.2024 № 5640-1 сума до оплати вказана у доларах США;
- коносамент від 07.01.2025 № YJHYCK25010126 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки;
- прайс-лист № б/н від 01.11.2024 та комерційна пропозиція від 05.11.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
З цього приводу апеляційний суд зазначає про таке.
Міжнародне перевезення задекларованих товарів здійснювалось відповідно до укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування №28122022 від 28.12.2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» як Замовником та компанією «P&B Terminal SIA», як Експедитором.
Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом цього договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення ; кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Експедитор, користуючись умовами договору ТЕО, залучив третіх осіб для перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні з компанією-перевізником «P&B Terminal SIA».
При цьому, будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між будь-якими третіми особами, що залучались до перевезення вантажу, у тому числі компанією «VM-WEST LLC» та іншими третіми особами позивачем не укладались.
Згідно із п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, вичерпного (імперативного) переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, національним законодавством України з питань митної справи не встановлено.
Для підтвердження транспортних витрат позивачем митному органу були надані: договір ТЕО №28122022 від 28.12.2022 року; заявки на перевезення від 24.12.2024 року №5640-1 та №5640-4; коносамент №YJHYCK25010126 від 07.01.2025 року; рахунки від 19.03.2025 року №25- PBT-5640-1 та №25-PBT-5640-4; автомобільні накладні від 19.03.2025 ррку №UA-1903-2 та №UA-1903-1.
На день митного оформлення строк оплати рахунків від 19.03.2025 року №25-PBT-5640-1 та №25-PBT-5640-4 не настав, а тому у товариства були відсутні платіжні документи про їх оплату. Додатковою угодою від 31.03.2025 року строк для оплати рахунку від 19.03.2025 року №25-PBT-5640-1 та №25-PBT-5640-4 відтерміновано до 30.04.2025 року.
Відповідно до відомостей рахунків від 19.03.2025 року №25-PBT-5640-1 та №25-PBT- 5640-4, заявок на перевезення від 24.12.2024 року №5640-1 та №5640-4 перевезення товарних партій має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором. В зазначених документах вказана інформація та витрати окремо за кожним етапом міжнародного перевезення - окремо витрати за перевезення морським транспортом, автомобільним транспортом за межами України та витрати за перевезення по території України, а також винагорода Експедитора.
Надані документі не містять розбіжностей і підтверджують числові значення транспортних витрат як однієї з складових митної вартості.
Вказані обставини відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано.
З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний Суд в постанові від 13.08.2020 року по справі №804/4963/16 зазначив «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що позивач надав наявні в нього документи на підтвердження транспортної складові митної вартості товару, при цьому митний орган не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, з чим погоджується колегія суддів.
Доказів протележного відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено.
Щодо зауваження митного органу про подання до митного оформлення коносаменту від 07.01.2025 року №YJHYCK25010126, який жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, апеляційний суд зазначає наступне.
Митним органом безпідставно не взято до уваги те, що наданий коносамент є телекс-релізом оригіналу коносамента, в міжнародній практиці морських перевезень на даний момент використовується цифрові версії паперових коносаментів та телекс-релізи коносаментів, які по своїй суті є електронною версією паперового коносаменту, яка зберігається в електронному вигляді та може бути передана в будь-яке місце моментально. Саме телекс-реліз коносаменту і був виданий перевізником декларанту. Дійсність та правочинність наданого коносаменту підтверджена самим перевізником фактом здійснення міжнародного комбінованого перевезення контейнерів з товаром та фактом надходження товару в зону митного контролю для оформлення. Достовірність наданого коносамента підтверджується іншими наданими митниці документами, в яких зазначено номер коносаменту та вся інша необхідна для митного оформлення інформація.
Декларування товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний цифровий підпис, до якої надавались електронні (скановані) копії усіх документів. Отже, вимога про наявність на таких документах оригіналів печаток та підписів продавця/покупця є безпідставною.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що стаття 53 МК України не визначає коносамент документом, який підтверджує митну вартість товару. За загальним визначенням коносамент - це товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. За своїм функціональним призначенням коносамент є розпискою судновласника, яка свідчить, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення, або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення.
Таким чином, фактично коносамент підтверджує наявність договору морського перевезення, а не митної вартості імпортованого товару, а тому наведене вище посилання відповідача не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Стосовно посилань скаржника на те, що що прайс-лист від 03.10.2024 року №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність.
Вказане посилання для коригування є необґрунтованим та формальним, оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах, наприклад: від 27.06.2019 року у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 року у справі №820/859/17, від 06.02.2020 року у справі №520/10709/18.
Крім того, вказаний документ не є документом, що підтверджує заявлену митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України, а тому його зміст не впливає на митну вартості товарів.
З наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 МК України.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 року у справі №460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта, з чим погоджується колегія суддів.
Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Жодна з зазначених вище розбіжностей (на думку митниці) у поданих позивачем документах, не були визначені відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованих товарних партій (в електронних повідомленнях).
Водночас декларантом листами №002-24/03 та №001-25/03 додатково подані: додаткова угода, комерційна пропозиція, прайс-лист виробника. При цьому у вказаних листах також надано пояснення щодо ненадання платіжного документа, надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять вартість страхування, наданні копії митної декларації країни відправлення, висновку про вартісні характеристики товару.
Відтак, твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, оскільки копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством відповідачу під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Відтак, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації суперечить положенням Митного кодексу. У повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення. Отже, у зв'язку з відсутністю у підприємства копії митної декларації країни відправлення, її надання було неможливим.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п'ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості. Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Як зазначено митних органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.
З урахуванням зазначеного митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.
Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 року у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 року у справі №810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Між тим, як встановлено з рішень про коригування митної вартості товарів, у них зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив посилання митного органу на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти, з чим погоджується колегія суддів.
Пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Апеляційний суд вважає, що позивачем під час митного оформлення імпортованого товару було надано відповідачу необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.
У свою чергу, відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанцій доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним, а тому рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2025 року №UA403070/2025/000110/2 та №UA403070/2025/000113/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, апеляційний суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якій зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2955/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2955/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко