02 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9546/25 (Рищенко А.Ю., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі №160/9546/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 31 березня 2025 року звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, згідно з яким, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046050023723 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
???- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 р. про призначення пенсії за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за №1788-ХII від 05.11.1991 відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV та призначити ОСОБА_1 пенсію за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за №1788-XII від 05.11.1991 відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV з 12.06.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ). Набуття нею права на призначення вказаної пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, яким зміни до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046050023723 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - з 12.02.2025.
У задоволені позову в іншій частині відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а позивач має право на призначення пенсії.
Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що оскаржене рішення відповідача є правомірним.
Зазначає про втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 12.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням №046050023723 від 20.02.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку - 50 років.
На час звернення до відповідача ОСОБА_1 виповнилось 45 років.
За змістом рішення пенсійного органу позивач мала страховий стаж роботи 37 років 02 місяці 28 днів, у тому числі пільговий стаж роботи по Списку №1 - 17 років 05 місяців 00 днів.
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Натомість відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, но по різному тобто суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи цей висновок, який є обов'язковим для суда першої інстанції, суд дійшов правильного висновку, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте, що оскаржене рішення відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж 37 років 02 місяці 28 днів, у тому числі пільговий стаж роботи по Списку №1 - 17 років 05 місяців 00 днів, з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/3611/20.
Крім того, вирішуючи спірні правовідносини, з урахуванням приписів ст.245 КАС України, та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо застосування ефективного засобу юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, за йог заявою від 12.02.2025.
Водночас, враховуючи те, що відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку та оскільки позивач досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в неї наявний відповідний пільговий стаж, із заявою про призначення пенсії позивач звернулася 12.02.2025, тобто менше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку, внаслідок чого пенсія має бути призначена позивачу з дня звернення за пенсією, а саме: з 12.02.2025.
Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.
Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі №160/9546/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва