03 березня 2026 р. Справа № 480/1796/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2025, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 09.12.25 по справі № 480/1796/25
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 05.02.2025 включно.
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 05.02.2025 включно у розмірі 4458,91 грн. на місяць.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 480/1796/25 позов задоволено.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) в частині нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 05.02.2025.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 05.02.2025 у загальному розмірі 286166,47 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив Скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 480/1796/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається те, що розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років сумарно збільшились на 5038,75 грн. Наголошує, що суд першої інстанції при винесенні рішення від 09.12.2025 року не врахував те, що з грудня 2018 року позивачу щомісячно виплачувалась індексація грошового забезпечення з використання базового місяця - березень 2018 року. Зазначає, що до 04 липня 2024 року згідно даних Держстату України індекс споживчих цін починаючи з 01.01.2024 не перевищив поріг індексації у 103%, а тому підстав для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.07.2024 позивачу не вбачається. Крім того, вказав, що індекс споживчих цін починаючи з 01.01.2025 не перевищив поріг індексації у 103%, а тому підстав для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2025 по 05.02.2025 позивачу не вбачається.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 04.02.2025 №177-ОС остаточною датою закінчення проходження військової служби є 05.02.2025 р. Позивач зазначає, що йому не була виплачена індексація-різниця грошового забезпечення згідно норм, передбачених аб. 4,5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу: 4463 грн. 15 коп.- 37 грн. 00 коп. = 4 458,91 грн. Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у розмірі 4458,91 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу або до дня звільнення з військової служби. Під час розгляду справи встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплату відповідачем суми індексації-різниці.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2-3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення). Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Оцінюючи вимоги позивача про перерахунок та виплату індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.26 та з 01.01.2024 по 05.02.2025, суд зазначає таке.
За змістом абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Як вже зазначалося, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо фіксованої суми індексації, то Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина не виплачувала позивачу цей вид індексації з березня 2018 року.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.
Судом з особистої картки грошового забезпечення №2664 за 2018 рік встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 становило:
- за лютий 2018 року - 8733,95 грн (включало такі постійні складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад - 800. 00 грн; оклад за військове звання - 65, 00 грн; надбавка за вислугу років - 302,75; надбавка за ОУС - ризик для життя - 120, 00 грн; премія 10% - 3040,00 грн; надбавка за ВОВЗ - 1050,97грн; винагорода 889 60% - 3275,23 грн);
- за березень 2018 року - 8738, 19 грн (включало такі постійні складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад - 3260, 00 грн; оклад за військове звання - 1 020, 00 грн; надбавка за вислугу років - 1926, 00 грн; премія - 2151,60 грн; надбавка за таємність - 326, 00 грн.).
Таким чином, дохід позивача у березні 2018 року підвищився на 4,24 грн ( 8738, 19 - 8733,95 = 4,24).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Відтак, сума належної позивачу індексації - різниці розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4 463, 15 грн - 4,24 грн = 4 4458, 91 грн.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 27.06.2024 по справі № 440/1497/22, від 24.10.2024 по справі № 560/16954/21, від 17.12.2024 по справі № 620/9259/22.
Доводи апелянта, що розмір посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років збільшились на 5038,75 грн., колегія суддів відхиляє, оскільки вони не узгоджуються із наведеними вище висновками суду.
Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (4,24 грн) порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн., колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 4458, 91 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Однак, всупереч абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідачем за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 05.02.2025 не враховував вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні й виплаті індексації грошового забезпечення позивачу, тому такі дії визнаються протиправними.
Спірний період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно складає 58 місяців, а з 01.01.2024 до 05.02.2025 - 13 місяців 5 днів.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно становить: 4458,91 грн х 58 місяць = 227404,41 грн.; за період з 01.01.2024 до 05.02.2025 включно: (4458,91 грн х 13 місяців) +(4458,91грн /28 днів * 5 днів) =58762,06 грн.
Таким чином, відповідач мав би нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 05.02.2025 року у загальному розмірі 286166,47 грн.
Враховуючи наведене, встановивши, що позивач має право на отримання індексації-різниці та що це право порушене відповідачем, суди мають провести відповідний розрахунок і визначити суму індексації, яка підлягає до нарахування та виплати позивачу.
Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанову від 11.04.2025 у справі № 560/752/24.
При цьому, суд вказує, що позивач має право на виплату такої індексації з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 05.02.2025 включно , з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 1 січня 2023 року.
Вказаний припис Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" є чинним та неконституційним не визнавався.
Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.
При цьому, статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.
Як вже зазначалося, "поточна" індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А "індексація-різниця" у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.
Судом встановлено, що індекс росту споживчих цін (за даними ДЕРЖСТАТУ) у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%, у липні 2024 року 100,00%, у серпні 2024 року 100,6%, у вересні 2024 року 101,5%, у жовтні 2024 року 101,8%, у листопаді 2024 року 101,4%.
Також, судом зазначено, що починаючи з серпня 2024 року, позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у серпні-листопаді по 130,20 грн, у грудні в сумі 254,35 грн.
Відповідно до статті 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4059) обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде січень 2025 року з огляду на положення статті 34 Закону № 4059.
Враховуючи, що відповідно до Закону № 4059 ІСЦ у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, а також відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року.
За даними Держстату (http://www.ukrstat.gov.ua) індекси споживчих цін складали: лютий 2025 року -100,8%; березень 2025 року - 101,5 %.
За період з 01.01.2025 року по 05.02.2025 року не було перевищено поріг індексації (103 %),
Отже індекс споживчих цін не перевищив 103%, тому підстави для нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за вказаний вище період відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач має право на виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 05.02.2025 включно у фіксованій величині 4458, 91 грн. в місяць до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2024 по 31.07.2024 та з 01.01.2025 по 05.02.2025 є обґрунтованими, оскільки індекс споживчих цін у зазначені періоди не перевищив встановлений поріг індексації у 103 %, що виключає виникнення права на «поточну» індексацію.
Водночас зазначені обставини не спростовують права позивача на отримання індексації-різниці. Оскільки підвищення грошового забезпечення не перекрило суму індексації, що склалася у відповідні періоди, позивач має право на виплату індексації-різниці у фіксованому розмірі 4458, 91 грн. щомісячно за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 05.02.2025 включно - до моменту наступного підвищення посадового окладу або до дня звільнення.
Таким чином, відсутність підстав для нарахування поточної індексації не впливає на обов'язок відповідача здійснити виплату індексації-різниці у встановленому розмірі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 по справі № 480/1796/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко