03 березня 2026 р. Справа № 520/20974/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., по справі № 520/20974/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України в Харківській області щодо зменшення розміру премії в довідці станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 414% перерахованого посадового окладу за січень 2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем були вчинені протиправні дії щодо зменшення в довідці станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення, виданої на виконання рішення суду розміру щомісячної премії. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі № 520/20974/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДСНС України в Харківській області щодо зменшення розміру премії в довідці станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 414% перерахованого посадового окладу за січень 2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ 38631015) сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі 520/20974/25 та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що Головне управління на підставі рішення суду видало позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з тими розмірами, які фактично виплачені, встановлюються керівником установи, передбачені фондом оплати праці (преміювання), та відповідають розміру грошового забезпечення (загальний) за аналогічною посадою; розмір грошового забезпечення (загальний), включений в довідку, не повинен перевищувати розміру грошового забезпечення діючого співробітника. Відповідач наголошує, що премія за січень 2023 нараховується та виплачується в лютому згідно з наказом ДСНС України № 102, даний наказ почав свою дію з 01.02.2023, тобто в іншому місяці, ніж виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення. Апелянт стверджує, що проведення перерахунку грошового забезпечення позивачу відсутні у зв'язку з відсутністю підвищення розміру грошового забезпечення.
Скаржник вказує, що наказ Головного управління № 74, яким встановлюється розмір премії, є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача. Задоволення позовних вимог із зобов'язанням зазначити чіткий розмір надбавки та премії, відповідач вважає втручанням в дискреційні повноваження Головного управління.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24 Головне управління ДСНС України в Харківській області підготувало та направило до ГУ ПФУ в Харківській області довідку №498 від 15.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Позивач вважає, що зазначена довідка містить правильно обчислені посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, але в довідці неправильно вказані відомості про премію.
До відповідача був надісланий адвокатський запит щодо надання копії наказу про преміювання за січень 2023 за посадою, до якої прирівняна посада, що займав позивач, а саме - старший пожежний-рятувальник 32-ДПРЧ м. Харків.
Відповідач у відповідь надав копію витягу з наказу ГУ ДСНС України в Харківській області, згідно з яким за відповідною посадою позивача премія за січень 2023 року виплачувалась в розмірі 414% посадового окладу. Також цим листом відповідач відмовив у виправленні розміру премії в спірній довідці.
Позивач, не погодившись з діями відповідача та зі змістом наведеної довідки, зокрема, в частині заниження відомостей про розмір щомісячної премії, звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів дотримання ним вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку №45 при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 та правильність визначення у цій довідці відсоткових розмірів премії.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача задоволенню підлягає вимога щодо зобов'язання Головного управління ДСНС у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 414% перерахованого посадового окладу за січень 2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи наведені норми, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Крім цього, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623), пунктом 1 якої визначено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу. Інструкцію № 623 розроблено, зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції № 623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 розділу XVI Інструкції № 623 визначено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що виплата премії має щомісячний характер.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу протиправного, на думку позивача, зазначення відповідачем у виданій позивачу станом на 01.01.2023 довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії щомісячної премії у розмірі 75%, оскільки премія має бути зазначена відповідно до наказу ДСНС України від 13.02.2023 № 74 у розмірі 414%.
Таким чином, спірним питанням у даній справі є розмір премії, який необхідно зазначити у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Так, механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103, яку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправною та нечинною у відповідній частині) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Зміст зазначеного пункту Порядку № 45 свідчить про те, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру премії (розмір якої, зокрема, є предметом спору у цій справі) належить вказувати середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2196/17-а, від 23.05.2024 у справі №380/19324/23.
Так, за результатами розгляду справи № 380/19324/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України № 2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Отже, премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року має зазначатися у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 520/8622/24 Головне управління ДСНС України в Харківській області підготувало та направило до ГУ ПФУ в Харківській області довідку №498 від 15.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Зокрема, у довідці №498 від 15.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданій Головним управлінням ДСНС України в Харківській області, зазначений розмір щомісячної премії - 75% (3322,50 грн).
При цьому, з витягу з наказу ГУ ДСНС України в Харківській області № 74 від 13.02.2023 встановлено, що за відповідною посадою позивача, а саме старшого пожежного-рятувальника 32 ДПРЧ 1 ДПРЗ, премія за січень 2023 року виплачувалась в розмірі 414% посадового окладу.
Доказів встановлення іншого відсоткового показника премії за січень 2023 року за посадою, яку обіймав позивач, або за прирівняною посадою, відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, розмір премії позивача має бути визначений у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто премія має складати 414 % від посадового окладу.
Тому колегія суддів доходить висновку, що відповідач, складаючи довідку №498 від 15.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням у ній розміру премії - 75%, діяв з порушенням приписів абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103.
Отже, з урахуванням наведеного вище, є необґрунтованими доводи відповідача щодо незгоди із висновками рішення суду першої інстанції про необхідність визначення розміру премії у 414% в довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
При цьому, доводи відповідача стосовно того, що нарахування та виплата премії за січень 2023 відбувається в лютому, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у позивача право на перерахунок пенсії виникло 01.01.2023, тому врахуванню підлягає розмір премії саме за січень, яка фактично виплачена у лютому 2023.
Посилання в апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.05.2020 в справі № 592/5164/16-а, колегія суддів не приймає, адже спір у вказаній справі стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ. У даній справі спірні правовідносини стосуються зобов'язання відповідача вказати відсотковий розмір премії у значенні 414 % у довідці про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача. Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вказаній вище справі, не є релевантними для справи, яка розглядається.
Крім цього, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зазначення чіткого розміру надбавки та премії є виключною компетенцією ГУ ДСНС у Харківській області та є втручанням у його дискреційні повноваження, з наступних підстав.
Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межахзаконуповноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Приписами статті статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи, в інтересах якої вона звертається.
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Так, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даній справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, за наявності визначених законом підстав для зазначення конкретного відсоткового розміру премії у довідці про грошове забезпечення позивача.
Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, а саме: визначення відповідачу обов'язку підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі № 520/8622/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 414% перерахованого посадового окладу за січень 2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Водночас, колегія суддів вказує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 520/20974/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова