03 березня 2026 р. Справа № 520/8259/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 (суддя: Бабаєв А.І., м. Харків) по справі № 520/8259/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
№ 0005487-2405-2030-UA63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 3134,08 гривень за об'єкт: будівля готельна площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
№ 0005486-2405-2030-UA63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 1714,92 гривень за об'єкт: будівля торгівельна площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
№ 2551722-2405-2030-UA63080110000021737 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 9691,55 гривень за об'єкт будинок площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
№ 2551721-2405-2030-UA63080110000021737 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 1714,92 гривень за об'єкт будинок площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог послався на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу податкових зобов'язань за 2022-2023 роки, оскільки у вказаний період згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 (далі - Закон № 2120-ІХ) діяли положення Податкового кодексу України, якими за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебували у власності або у користуванні фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується.
З огляду на вказане, оскільки з 24.02.2022 об'єкти нерухомого майна позивача були розташовані на території, на якій велися (ведуться) бойові дії (с. Сенькове, Куп'янський район, Харківська область), внаслідок чого їх було знищено, що підтверджується даними з Реєстру майна, наявні підстави для звільнення позивача від сплати податкових зобов'язань відповідно до пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 520/8259/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2551722-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у розмірі 9691,55 гривень за об'єкт будівлю площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2551721-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у розмірі 5303,05 гривень за об'єкт будівлю площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495, 61057, вул. Григорія Сковороди, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 96 коп..
Відповідач, не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 520/8259/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про неврахування судом першої інстанції того, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (далі - Наказ № 309), с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади було віднесено до території активних бойових дій з 01.07.2023. Отже, з 01.01.2023 по 01.07.2023 с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади віднесене до території можливих бойових дій. Таким чином, податковим органом було визначено податкове зобов'язання за січень і лютий 2022 року та за 2023 рік, починаючи з 01.01.2023 по 01.07.2023, тобто під час віднесення с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади до території можливих бойових дій, що підтверджується розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 .. Отже, судом першої інстанції не враховано, що податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік від 28.10.2024 №2551722-2405-2030-UA63080110000021737 та № 2551721-2405-2030- UA63080110000021737 винесені за період з 01.01.2023 по 01.07.2023, тобто до віднесення с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади до територій активних бойових дій. Тому, за приписами п.п. 69.22 п. 69 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України позивач мав сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вищевказані нежитлові приміщення з 01.01.2023 по 01.07.2023.
Позивач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу заперечував її вимоги та вказав, що відповідно до Наказу № 309 с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади було віднесено до території, на яких ведуться (велися) бойові дії, з 08.09.2022 по 01.07.2023. Також, згідно з вказаним наказом с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади з 01.07.2023 було віднесено до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Таким чином, з 01.01.2023 нежитлові, приміщення, за які нараховано спірне податкове зобов'язання, розташовані на територіях активних бойових дій. Отже, за приписами п.п. 69.22 п. 69 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України позивач з 01.01.2023 не мав сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вищевказані нежитлові приміщення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 158,3 кв.м. та нежитлового приміщення загальною площею 289,3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0005487-2405-2030-UА63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 3134,08 гривень за об'єкт: будівлю площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , податкове повідомлення-рішення № 0005486-2405-2030-UА63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 1714,92 гривень за об'єкт: будівля площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , податкове повідомлення-рішення № 2551722-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 9691,55 гривень за об'єкт: будівля площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , податкове повідомлення-рішення № 2551721-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 5303,00 гривень за об'єкт: будівля площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з заявою від 27.01.2025, в якій просив скасувати (відкликати) податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення № 0005487-2405-2030-UА63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату податку у розмірі 3134,08 гривень за об'єкт: будинок площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; податкове повідомлення-рішення № 0005486-2405-2030-UА63080110000021737від 01.02.2024 про сплату податку у розмірі 1714,92 гривень за об'єкт: будинок площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що до вересня 2022 року територія м. Куп'янська та с. Сенькове Куп'янського району Харківської області була тимчасово окупована Російською Федерацією, крім того під час ведення бойових дій, об'єкти, за які ОСОБА_1 було нараховано вищевказані податкові зобов'язання, були знищені.
Головне управління ДПС у Харківській області листом №4222/6/20-40-24-05-10 від 31.01.2025 на вказане звернення повідомило, що на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які внесені до інформаційної системи, гр. ОСОБА_1 було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказано, що платнику податків ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно за 2022 рік за об'єкти нежитлової нерухомості з дотриманням вимог пп. 69.22. п.69 10 підрозділу 10 «Інші, перехідні положення» тимчасово положення статті 266 ПКУ, для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року. Зазначено, що підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Реєстру майна. Вказано, що інформація щодо пошкодження або знищення нерухомого майна повинна бути внесена до Реєстру майна. Повідомлено, що для проведення перерахунку податку на нерухоме майно за 2023 рік необхідно надати інформацію з Реєстру майна.
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з заявою від 21.03.2025, в якій просив скасувати (відкликати) податкові повідомлення-рішення: № 0005487-2405-2030-UА63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату податку у розмірі 3134,08 гривень за об'єкт: будинок площею 289,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; № 0005486-2405-2030-UА63080110000021737 від 01.02.2024 про сплату податку у розмірі 1714,92 гривень за об'єкт: будинок площею 158,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Головне управління ДПС у Харківській області листом №14635/6/20-40-24-05-10 від 26.03.2025 на вказане звернення повідомило, що для проведення перерахунку податку на нерухоме майно за 2023 рік потрібно внести інформацію щодо пошкодження або знищення нерухомого майна в Реєстр майна.
Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі винесені відповідачем за період з 01.07.2023, коли нежитлові приміщення позивача були розташовані на територіях активних бойових дій, що за правилами п. 69.22 підр. 10 Перехідних положень ПК України дає підстави для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи ( рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Згідно підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Статтею 266 ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункт 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1, пункт 266.6 статті 266 ПК України).
Нормами підпункту 266.7 статті 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку.
Так, відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
В силу вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Сторони не заперечують того, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з цим по-різному тлумачать підстави для застосування при визначенні грошового зобов'язання за 2023 рік підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у редакції Закону від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, чинній з 06.05.2023.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22.
Так, відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (що діє з 06.05.2023 згідно Закону № 3050-IX), тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
З наведеного слідує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується у 2023 році за об'єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Колегія суддів зазначає, що відповідач у відзиві на позов посилався на те, що податковим органом було визначено податкове зобов'язання за 2023 рік, починаючи з 01.07.2023. (а.с. 63).
Отже, для вирішення даної справи необхідно з'ясувати чи відносилась у спірний період з 01.07.2023 територія с. Сенькове Куп'янського р-ну Харківської області до територій активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказ №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
Відповідно до вказаного Переліку, с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади (UA63080110100069616) було віднесено до:
- території можливих бойових дій - з 08.09.2022 по 01.07.2023;
- тимчасово окупованих територій - з 27.02.2022 по 08.09.2022;
- територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси - з 01.07.2023.
Таким чином, з 01.07.2023 нежитлові приміщення, за які нараховано спірне податкове зобов'язання, розташовані на територіях активних бойових дій.
З наведеного слідує, що у період з 01.07.2023, за який було нараховано податкові зобов'язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, як про це зазначив сам відповідач у відзиві на позов, с. Сенькове Курилівської сільської територіальної громади було віднесено до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, що за правилами п. 69.22 підр. 10 Перехідних положень ПК України дає підстави для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки за вказаною нормою пільга надається у випадку віднесення територій до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих.
При цьому, суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст спірних податкових повідомлень-рішень, встановив, що останні не містять конкретного періоду, за який позивачу було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , на який посилається відповідач, також не дає змоги встановити конкретний період, а лише містить графу «період володіння», в якій зазначено цифри від 1 до 6, що в свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення № 2551722-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 та № 2551721-2405-2030-UA63080110000021737 від 28.10.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по справі № 520/17273/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Головного управління ДПС у Харківській області.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі № 520/8259/25 - в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова