03 березня 2026 р. Справа № 520/12598/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 (суддя Шляхова О.М.; м. Харків) по справі № 520/12598/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №520/12598/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104350009888 від 23.12.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993 на території Російської Федерації згідно із записом у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.01.1990 та повторно розглянути заяву від 18.12.2024 про призначення пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення описки, в якій просило суд виправити допущену описку у мотивувальній та резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №520/12598/25, а саме: з "... зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993..." на "...зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993...".
Ухвалою від 01 грудня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виправлення описки у судовому рішенні.
Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач просить суд здійснити не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні суду, а частково змінити (доповнити) мотивувальну та резолютивну частину рішення суду, що є недопустимим та не відповідає положенням процесуального законодавства України.
Відповідач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 520/12598/25 та ухвалити нову ухвалу по даній справі, якою виправити допущену описку у мотивувальній та резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 по справі № 520/12598/25, а саме: з “...зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993...» на “...зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993...», виключивши слово «пільгового».
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем у позовних вимогах помилково зазначено про зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки у позові він вказує про те, що у порівнянні із іншими особами, які працювали за кордоном в інших країнах, він має таке ж право на зарахування його загального страхового стажу за періоди роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993 на території російської федерації. Крім того, у судовому рішенні відсутні висновки щодо пільгового стажу і висновки суду зроблені лише щодо зарахування страхового стажу на території рф, а тому зарахування спірного періоду роботи позивача на території рф до пільгового стажу є очевидною опискою.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зазначена стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (не юридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Верховний Суд в постанові від 27.10.2022 року у справі №524/7611/16-а зазначив, що описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Тобто, під опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) та у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21). Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16, ухвала Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 820/10744/15.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21) зазначила, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 253 КАС України, означає зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.
Водночас, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Матеріали справи свідчать, що позивач у позовній заяві просив суд, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993 на території Російської Федерації згідно із записом у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.01.1990 та повторно розглянути заяву від 18.12.2024 про призначення пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та у спосіб, обраний позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Як встановлено судом, ГУПФУ в Харківській області не скористалось правом визначеним ст. 293 КАС України щодо подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993 на території Російської Федерації згідно із записом у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.01.1990.
Натомість, відповідач звернувся до суду з заявою про виправлення описки, зміст якої свідчить про те, що останній фактично не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоду роботи з 24.02.1992 до 28.06.1993 та просить суд здійснити не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні суду, а частково змінити (доповнити) мотивувальну та резолютивну частину рішення суду, що є недопустимим та не відповідає положенням процесуального законодавства України.
За таких обставин та враховуючи висновок суду першої інстанції про те, що він не допустив помилок та описок в резолютивній частині рішення від 22.08.2025 у справі №520/12598/25, тобто, ухвалюючи рішення від 22.08.2025, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи ОСОБА_1 з 24.02.1992 до 28.06.1993 на території Російської Федерації підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ГУПФУ в Харківській області про виправлення описки в судовому рішенні в порядку статті 253 КАС України.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 520/12598/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова