03 березня 2026 р. Справа № 440/13877/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.11.25 по справі № 440/13877/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (надалі також-позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Полтавській області), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незастосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022-2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 07.08.2025 відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022-2024 роки з урахуванням проведених виплат.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнив.
Визнав протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки, починаючи з 07.08.2025.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ст. 40 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, починаючи з 07.08.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 по справі № 440/13877/25 та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскільки позивач 15.09.2020 використав право на призначення пенсії, розрахунок пенсії з 07.08.2025 здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, проіндексованого згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, а колегією суддів підтверджено, що позивач є пенсіонером, який з 15.09.2020 по 06.08.2025 отримував пенсію за вислугу років, призначену в порядку статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 07.08.2025 на підставі заяви позивача про перехід на інший вид пенсії, прийнято рішення ГУ ПФУ у Чернівецькій області про перерахунок пенсії: перехід на пенсію за віком. З 07.08.2025 позивачу призначена пенсія за віком у порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте під час обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески - 3764,40 грн., тобто показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки. 01.09.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 25.09.2025 №16758-17592/К-02/8-1600/25 повідомлено позивача про те, що для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 року підстави відсутні, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058. Не погодившись з такими діями органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 07.08.2025 року на підставі норм Закону № 1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2022-2024 роки. Відтак, висловлені у відзиві доводи відповідача про відсутність підстав для перерахунку позивачу призначеної за віком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), на переконання суду, є хибними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. за № 1788-ХІІ, передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Таким чином, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Такого ж висновку у схожій ситуації Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що позивачу з 15.09.2020 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а з 02.01.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
З урахуванням наведеного, позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.08.2020 у справі № 263/6611/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23.
З огляду на наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, є протиправними, а позов ОСОБА_1 обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 по справі № 440/13877/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко