03 березня 2026 р. Справа № 520/19851/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 (суддя: Садова М.І., м.Харків) по справі № 520/19851/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ДСНС у Харківській області щодо зменшення ОСОБА_1 у довідці від 24.03.2025 № 275 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 розміру премії зі 289% до 23%;
- зобов'язати ГУ ДСНС у Харківській області підготувати та надати до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 (з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №520/32174/24, без заниження інших показників), в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Наказу ДСНС України № НС-35 від 13.01.2023 вказати розмір премії 289% від оновленого посадового окладу.
В обґрунтування позовних вимог вказав на протиправність дій відповідача щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 27.02.2025 у справі №520/32174/24, а саме зазначення заниженого показника премії - 23 %, хоч за відповідним тарифним розрядом вона становить 289% відповідно до Наказу ДСНС України № НС-35 від 13.01.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/19851/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області, які полягають у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 24.03.2025 № 275, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 520/32174/24, відомостей про розмір щомісячної премії, станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в яку, окрім зазначених у довідці від 24.03.2025 № 275, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 520/32174/24, показників грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, які є належними у числовому та відсотковому значеннях, включити: премію у відсотковому середньому розмірі 289 %, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/19851/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача обов'язок встановити у довідці про грошове забезпечення розмір премії 289%, що суперечить розміру премії, який фактично був виплачений в січні місяці за даною посадою у середніх розмірах.
Просив врахувати, що відповідно до листа ДСНС України від 21.02.2023 № 203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій» розмір грошового забезпечення у довідці повинен відповідати розміру грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою. Такий розмір грошового забезпечення досягається за рахунок зменшення надбавки за особливості проходження служби (може бути менше 50 %) та щомісячна премія (не менше 10 %). Отже, Головне управління на підставі рішення суду видало позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, але тільки з тими розмірами, які фактично виплачені, що встановлюються керівником установи, передбачені фондом оплати праці (преміювання) та відповідають розміру грошового забезпечення (загальний) за аналогічною посадою, тобто розмір грошового забезпечення (загальний) включений в довідку не повинен перевішувати розміру грошового забезпечення діючого співробітника, тощо.
Звернув увагу суду на похідну вимогу позивача, а саме зазначення періоду премії, яка повинна бути включена в довідку, так, позивач вказав період - за січень, а повинен - у січні, оскільки підстави для перерахунку грошового забезпечення виникли в січні 2023 року - 01.01.2023. Наголосив, що показник премії за січень 2023 року, встановлений наказом ДСНС України № 102, нараховується та виплачується в лютому місяці, а додатково виданий наказ почав свою дію з 01.02.2023, тобто в іншому місяці, ніж виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення. Отже, під час виникнення підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення для призначення пенсії в подальшому, наказ ДСНС України № 102 на дані правовідносини не розповсюджував свою дію, а відповідно розмір премії, який наведений у листі від 22.05.2025 № 650130-25143/6519-65190, з формулюванням за січень 2023 року є премією, яка фактично виплачена в лютому місяці.
Підсумовуючи зазначив, що премія, яка входить до складу січневого грошового забезпечення в 2023 році, є премією за грудень 2022, дане положення повністю кореспондується з п. 8 розділу 16 наказу № 623. Крім того, вказав, що для зміни розміру пенсій вирішальною є дата, пов'язана з проведенням перерахунку грошового забезпечення - 01.01.2023, оскільки саме п. 4 постанови КМУ № 704 в первинній редакції передбачав, що посадові оклади та оклади за спеціальне звання обраховуються з розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється згідно з Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік на 01 січня календарного року. Отже, враховуючи дату прийняття наказів ДСНС України про встановлення розмірів преміювання на 2023 рік в січні та лютому та трактування п. 5 Порядку № 45, вбачається, що при складанні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для визначення розміру премії, що фактично виплачена у місяці, в якому виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, слід керуватися наказом ДСНС України від 13.01.2023 № 35 ( у первинній редакції).
Звернув увагу на втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Зауважив, що приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Позивач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №520/32174/24 зобов'язано Головне управління ДСНС у Харківській області підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
На виконання цього рішення суду ГУ ДСНС у Харківській області виготовлено довідку від 26.09.2023 № 634 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку мені пенсії, де зокрема вказано розмір премії 23% у сумі 2300,00 грн.
ГУ ДСНС у Харківській області своїм листом від 26.09.2023 повідомило позивача, що вказана довідка була направлена до ГУ ПФУ в Харківській області.
Позивач, вважаючи, що зміст довідки, у визначенні розміру премії, суперечить положенням Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, довідці ДСНС від 13.01.2024 № 35, Порядку № 45, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, складаючи довідку від 24.03.2025 № 275 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із зазначенням у ній розміру премії 23%, діяв з порушенням приписів абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103).
З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 520/32174/24, підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, в якій, окрім зазначених у довідці від 24.03.2025 № 275 показників грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, які є належними у числовому та відсотковому значеннях, включити премію у відсотковому середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії у розмірі 289 %, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захист, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2013 № 623, для перерахунку пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виготовлення та надання довідки з урахуванням висновків, які викладені судом у рішенні від 27.02.2025 у справі № 520/32174/24, суд виходив з відсутності доказів, які б підтверджували порушення прав позивача під час виконання цього судового рішення. Крім того, відмова відповідача в складанні нової довідки станом на 01.01.2023 не стосувалась таких складових грошового забезпечення, а тому, за висновком суду, позовні вимоги у цій частині є передчасними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком №45, пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до підпункту 2 п. 5 Постанови № 704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, якою внесені зміни до пункту 5 Порядку №45, де зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також цією постановою змінено форму довідки про розмір грошового забезпечення, наведену у додатку №2 до Порядку №45, а саме: виключено відомості про додаткові складові грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Крім того, пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до Постанови №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
А постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Колегія суддів наголошує, що в даному випадку спірним у справі, що розглядається, є питання щодо внесення відомостей про відсотковий розмір премії 0% в довідку №190 від 12.03.2024.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі-Інструкція № 623)
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
У пункті 3 розділу І Інструкції №623 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення
Пунктом 1 розділом ХVI Інструкції № 623 визначено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів. Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
З огляду на наведене, за наказом ДСНС на відповідний рік визначається обсяг преміювання.
На виконання вказаних повноважень, відповідно до Постанови № 704 , Інструкції № 623 та з метою впорядкування окремих питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту було видано наказ ДСНС № НС-35 від 13.01.2023 «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році», відповідно до якого керівників органів та підрозділів цивільного захисту зобов'язано:
- установлювати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які займають посади перелік яких затверджено наказом ДСНС від 24.11.2021 № 769дск (зі змінами), розмір зазначеної надбавки може встановлюватися до 70 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Першим заступникам (заступникам) керівників органів та підрозділів цивільного захисту розмір надбавки за особливості проходження служби може встановлюватись до 100 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років;
- здійснювати, починаючи з січня 2023 року (премія за грудень 2022 року) щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби, з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС).
Колегія суддів зазначає, що зазначений наказ ДСНС є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
Таким чином, вказаний документ не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Вищенаведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 17.09.2024 у справі № 520/17089/23, від 11.06.2024 у справі № 520/17087/23 та від 30.10.2024 у справі № 520/19420/23.
Аналіз приписів пункту 5 Порядку №45 дає підстави для висновку, що для перерахунку пенсії щомісячні надбавки, доплати та премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у випадку позивача, розмір премії відповідно до положень абзацу 5 пункту 5 Порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, мав бути визначені у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його звільнено на пенсію.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі за №380/19324/23, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до листа ГУ ДСНС у Харківській області від 04.07.2025 № 65050-6951/65190 за прирівняною посадою заступника начальника управління - начальника відділу комплектування та проходження служби управління персоналу ГУ ДСНС у Харківській області фактично виплачений розмір щомісячної премії за січень 2023 року становить 289%.
Враховуючи те, що за прирівняною посадою, яку при звільненні займав ОСОБА_1 , розмір премії , яку було виплачено за січень 2023, становив 289%, колегія суддів вважає, що відповідач, складаючи довідку від 24.03.2025 № 275 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, із зазначенням у ній розміру премії 23%, діяв з порушенням приписів абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а належним способом захисту його прав є зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, зокрема, із зазначенням відомостей про розмір премії - 289 % від посадового окладу для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2023.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45, а тому, враховуючи, що Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, при перерахунку пенсії у спірних відносинах слід застосувати положення Порядку № 45.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі № 520/3360/19.
З огляду на дату набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення позивача (визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням повинно було відбуватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт), виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону №2262-ХІІ, Постанови №704, що було встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №520/32174/24, а тому неприйнятними є доводи апелянта про те, що станом на 01.01.2023 не відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Не є слушними посилання апелянта, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, на те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які мають тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до частини 3статті 63 Закону № 2262-XII з огляду на таке.
Як правильно зазначив апелянт, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а дійшла висновку, що встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України № 50 та № 355, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Колегія суддів зазначає, що спір у справі № 592/5164/16-а стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини 3статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Разом із цим у справі, яка розглядається, спірні правовідносини стосуються правильності зазначення ГУ ДСНС у Харківській області у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розміру премії, який відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45 має зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію.
Отже, враховуючи предмет, підстави позовів та склад учасників справ, які є різними у справі № 592/5164/16-а та у даній справі, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі № 592/5164/16-а, не є релевантними для справи, яка розглядається.
Доводи апелянта про те, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення військовослужбовців за посадою, аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема премії, на підставі розпорядчих документів ДСНС, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому, не може бути підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, оскільки підставами для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є не доведення відповідачем дотримання ним вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45 при оформленні довідки від 24.03.2025 №275 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та правильність визначення у цій довідці відсоткового розміру премії (23%), який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію.
З приводу посилання апелянта на втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, зобов'язавши підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача з належним відсотковим розміром премії колегія суддів зазначає таке.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Колегія суддів також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з належним відсотковим розміром премії.
Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вчастині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по справі № 520/19851/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко