02 березня 2026 року справа №200/1691/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Кобець К.В., за участю представника позивача - Деменкової Є.С, представника відповідача - Пономаренка В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Буряк І.В.), складену у повному обсязі 23 грудня 2025 року, у справі № 200/1691/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано п.7 рішення Міністерства оборони України, оформлене, протоколом № 271 від 18.11.2022 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення ОСОБА_1 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн., в сумі 7 500 000,00 грн.
Зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_3 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15 000 000,00 грн, в сумі 7 500 000,00 грн.
17.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №200/1691/23, де останній просить суд: зобов'язати Міністерство оборони України у 10-денний строк з дня отримання ним ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №200/1691/23.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої на підставі статті 382 КАС України. Розгляд заяви вирішено проводити у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін). Витребувано у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання/не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1691/23.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку на надання інформації із документальним підтвердженням щодо виконання/ невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №200/1691/23 задоволено.
Продовжено Міністерству оборони України процесуальний строк на подання відповідачем інформації із документальним підтвердженням щодо виконання/ невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №200/1691/23 на 20 (двадцять) календарних днів з дати постановлення цієї ухвали.
Продовжено строк розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №200/1691/23 до отримання від Міністерства оборони України доказів, визначених ухвалою суду від 21.07.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 зобов'язано Міністерство оборони України подати до Донецького окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1691/23.
Відповідачем поданий звіт, де зазначено, що Міністерство оборони України вживає всіх необхідних та передбачених законодавством заходів для повного та належного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року прийнято звіт Міністерства оборони України про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №200/1691/23.
Припинено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №200/1691/23, встановлений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати вищевказану ухвалу, оскільки рішення суду по цій справі не є виконаним та встановити контроль за виконанням судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/1691/23, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встанови наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Суд першої інстанції приймаючи звіт вказав на виконання судвоого рішення вказав, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду та вчиняє всі залежні від нього заходи з метою виплати позивачу нарахованих на виконання рішення суду коштів, а рішення суду в цій частині не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин.
Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення Верховним Судом остаточного рішення у справі 16.07.2024, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, 26.07.2024 прийнято рішення (протокол № 17/с) про призначення ОСОБА_1 до виплати недоплаченої частини одноразової грошової допомоги (ОГД) у сумі 7 500 000,00 грн.
Виплата зазначеної допомоги здійснюється у спосіб та порядку, що імперативно встановлені чинним законодавством, а саме Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45
Станом на дату подання звіту відповідачем до суду першої інстанції, на рахунок ОСОБА_1 перераховано значну частину коштів, що підтверджується доданими платіжними інструкціями:
- 30.08.2024 - 1 495 344,96 грн (перший етап);
- 19.09.2024 - 4 655,04 грн;
- 23.09.2024 - 150 000,00 грн;
- 12.10.2024 - 150 000,00 грн;
- 06.12.2024 - 300 000,00 грн (за листопад-грудень 2024 року);
- 13.02.2025 - 150 000,00 грн;
- 18.02.2025 - 150 000,00 грн;
- 19.03.2025 - 150 000,00 грн;
- 30.05.2025 - 150 000,00 грн;
- 27.06.2025 - 300 000,00 грн.
Загальна сума виплачених коштів за період з серпня 2024 року по серпень 2025 року становить 2 950 000,00 грн
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від25 липня 2023 року зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_3 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15 000 000,00 грн, в сумі 7 500 000,00 грн., відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, не є виконаним в повному обсязі
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, відповідачем не виконано рішення суду, що є порушенням статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відтак, КАС України регламентовано обов'язок суду застосовувати інститут судового контролю у справах щодо соціальних виплат шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій.
Матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення, заборгованість не виплачена позивачу повністю.
Відтак, оскільки до теперішнього часу судове рішення по даній справі не виконано у повному обсязі, а визначені вище обставини свідчать, що відповідач ухиляється від його виконання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати спірну ухвалу суду та встановити контроль за виконанням рішення суду - шляхом зобов'язання Міністерство оборони України подати до суду звіт про його повне виконання у місячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву позивача про встановлення удового контролю.
Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року - скасувати.
Зобов'язати Міністерство оборони України протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року по справі № 200/1691/23.
Попередити керівника Міністерства оборони України про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 02 березня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць