03 березня 2026 року справа №200/1281/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Льговська Ю.М.), складене у повному обсязі 03 квітня 2025 року, у справі № 200/1281/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29 листопада 2024 року № 1391/05-99-24-03/3131715766 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
зобов'язання відповідача поновити в реєстрі платників єдиного податку запис про реєстрацію платником єдиного податку фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 29 листопада 2024 року № 1391/05-99-24-03/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області поновити в реєстрі платників єдиного податку запис про реєстрацію платником єдиного податку фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апелянтом зазначено, що позивач не має права застосовувати спрощену систему оподаткування, оскільки не здійснила виключення виду діяльності 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Вважає спірне рішення правомірним та таким, що ґрунтується на приписах ст. 291 ПК України.
Представники сторін в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
При цьому, суд зазначає, що явка сторін в судовому порядку не визнавалась обов'язковою, матеріали справи містять всі необхідні документи для повного та всебічного розгляду справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/1281/25, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
За даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 з 24 грудня 2013 року перебувала на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, Волноваська ДПІ, на спрощеній системі оподаткування - 3 група.
Видами діяльності позивача зареєстровано: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (як основна діяльність), 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
31 грудня 2024 року припинено підприємницьку діяльність, але не знято з обліку (КОР не пусті).
29 листопада 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт № 6444/05-99-24-03/ НОМЕР_1 .
Під час перевірки використано: реєстр платників єдиного податку ІКС «Податковий борг», відомості з ІКС «Податковий борг» по видах діяльності платника 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Перевіркою встановлено порушення підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, що визначає осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Встановлене порушення полягає в здійсненні позивачем діяльності з надання послуг доступу до мережі «Інтернет», яка не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», що передбачена підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 29 листопада 2024 року № 1391/05-99-24-03/3131715766 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Підставою для анулювання реєстрації визначено підпункт 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, що відсилає до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, який передбачає випадки та строки, коли платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, […].
Не погодившись з рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду із даним позовом
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПІК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із послідовних кварталів.
Тобто закон покладає обов'язок контролю не тільки на податковий орган, але і на платника єдиного податку після встановлення/виникнення вищезазначених обставин самостійно перейти на сплату інших податків.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
При застосуванні вказаних норм права суд враховує праву позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку можливо лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку.
Така позиція обумовлена тим, що камеральна перевірка, яка проведена відповідачем у цій справі, не передбачає аналізу первинних документів, що дозволяють підтвердити обставини ведення господарської діяльності, необхідні для встановлення порушень, які можуть спричинити анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Отже, прийняте відповідачем рішення на підставі висновків саме камеральної перевірки порушує встановлену процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.
Крім того, актом перевірки визначено, що під час її проведення використано: реєстр платників єдиного податку ІКС «Податковий борг», відомості з ІКС «Податковий борг» по видах діяльності платника 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», проте перевірка реєстраційних даних не є камеральною перевіркою в розумінні змісту підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Відтак, рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на порушення встановленої процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку
Порушене право позивача має бути відновленим шляхом зобов'язання контролюючого органу поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/1281/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/1281/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць