03 березня 2026 року справа №200/3330/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 200/3330/25 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Сакун Віталій Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 1) про:
- визнання протиправним та скасування рішення №052530004257 від 28.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язання зарахувати стаж 29.12.2003 - 31.12.2003, 01.01.2004 - 08.01.2004, 25.01.2004 - 31.01.2004, 02.02.2004 - 02.02.2004, 01.09.2004 - 11.09.2004, 01.10.2004 - 01.10.2004, 01.02.2005 -10.02.2005, 01.03.2005 - 11.03.2005, 01.08.2005 - 10.08.2005, 29.08.2005 - 31.08.2005, 23.09.2005 - 30.09.2005, 03.10.2005 - 14.10.2005, 20.10.2005 - 25.10.2005, 01.10.2007 -02.10.2007, 01.03.2009 - 02.03.2009, 08.02.2010 - 17.02.2010, 01.03.2010, 01.07.2010 -02.07.2010, 01.08.2010, 01.02.2011 - 10.02.2011, 14.02.2011 - 08.02.2011, 23.03.2011 - 31.03.2011, 16.04.2011 - 21.04.2011, 01.05.2011 - 04.05.2011, 31.12.2011, 30.04.2012, 31.10.2012, 01.08.2013 - 02.08.2013, 01.05.2014 - 02.05.2014, 01.10.2014 - 03.10.2014, 31.12.2014, 30.11.2015, 31.05.2016, 30.08.2016 - 31.08.2016, 31.01.2017, 30.03.2017 - 31.03.2017, 01.04.2017 - 02.04.2017, 26.04.2020 - 02.06.2020, 22.06.2020 - 28.06.2020, 01.07.2020 - 02.07.2020, 30.09.2020, 20.10.2020 - 27.10.2020, 31.07.2021, 27.02.2022 - 31.12.2024 до пільгового підземного стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та до підземного стажу за списком №1; та періоди роботи 19.08.2005 - 31.08.2005, 23.09.2005 - 30.09.2005, 03.10.2005 - 14.10.2005, 20.10.2005 - 25.10.2005, 01.10.2007 - 02.10.2007, 01.03.2009 - 02.03.2009, 08.02.2010 - 17.02.2010, 01.03.2010, 01.07.2010 - 02.07.2010, 01.08.2010, 01.02.2011 - 10.02.2011, 14.02.2011 - 08.02.2011, 23.03.2011 - 31.03.2011, 16.04.2011 - 21.04.2011, 01.05.2011 - 04.05.2011, 31.12.2011, 30.04.2012, 31.10.2012, 01.08.2013 - 02.08.2013, 01.05.2014 - 02.05.2014, 01.10.2014 - 03.10.2014, 31.12.2014, 30.11.2015, 31.05.2016, 30.08.2016 - 31.08.2016, 31.01.2017, 30.03.2017 - 31.03.2017, 01.04.2017 - 02.04.2017, 26.04.2020 - 02.06.2020, 22.06.2020 - 28.06.2020, 01.07.2020 - 02.07.2020, 30.09.2020, 20.10.2020 - 27.10.2020, 31.07.2021, 27.02.2022 - 31.12.2024 до стажу на провідних професіях “прохідником підземним, машиністом гірничих виймальних машин підземним» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз'ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та повторно розглянути заяву від 21.02.2025 про призначення пенсії.
Ухвалою суду від 14.07.2025 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як другого відповідача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 052530004257 від 28.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.02.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоди з 29.12.2003 по 08.01.2004 року, з 25.01.2004 по 31.01.2004 року, 02.02.2004 року, з 01.03.2005 по 02.03.2005 року з 01.08.2005 по 10.08.2005 року, з 01.09.2004 по 11.09.2004 року, 01.10.2004 року, з 03.02.2005 по 10.02.2005 року, з 03.03.2005 по 11.03.2005 року, та до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоди 01.10.2007 по 02.10.2007 року, з 01.03.2009 по 02.03.2009 року, 01.03.2010 року, з 01.07.2010 по 02.07.2010 року, 01.08.2010 року, 16.02.2011 року, 31.12.2011 року, 30.04.2012 року, з 01.08.2013 по 02.08.2013 року, 01.05.2014 року, з 01.10.2014 по 03.10.2014 року, 30.11.2015 року, 31.05.2016 року, з 30.08.2016 по 31.08.2016 року, 31.01.2017 року, з 30.03.2017 по 31.03.2017 року, з 01.04.2017 по 02.04.2017 року, 31.07.2021 року, 31.10.2012 року, 02.05.2014 року, 31.12.2014 року, 08.02.2010 по 17.02.2010 року, з 14.02.2011 по 15.02.2011 року, з 01.05.2011 по 04.05.2011 року, з 22.06.2020 по 28.06.2020 року, з 01.07.2020 по 02.07.2020 року, з 29.08.2005 по 31.08.2005 року, з 23.09.2005 по 30.09.2005 року, з 20.05.2005 по 25.10.2005 року, з 01.02.2011 по 10.02.2011 року, з 17.02.2011 по 28.02.2011 року, з 23.03.2011 по 31.03.2011 року, з 16.04.2011 по 21.04.2011 року, з 26.04.2020 по 02.06.2020 року, з 03.10.2005 по 14.10.2005 року, з 27.02.2022 по 31.12.2024 року, та застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права.
Апелянт вважає правомірним спірне рішення про відмову позивачу в призначені пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
21.02.2025 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням відповідача 1 від 28.02.2024 (фактично за матеріалами справи судом встановлено, що рішення прийнято у 2025 році, тобто пенсійним органом допущено техничну помилку в зазначенні року спірного рішення) № 052530004257 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу роботи.
В рішенні зазначено наступне. Страховий стаж особи становить 34 років 11 місяців 8 днів. Підземні роботи, передбачені постановою 202 (25 років) - 20 років 9 місяців 27 днів, в тому числі: роботи підземні, професії за пост. №202 (25) - 1 рік 5 місяців 21 день підземні роботи (провідні професії 20) - 12 років 11 місяці 10 днів з урахування кратності 15 років 11 місяців 10 днів; навчання за фахом - 0 років 0 місяців 19 днів; військова служба в особливий період - 3 роки 4 місяці 7 днів. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Дата з якої матиме право на пенсійну виплату 31.05.2035.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.2003 року, що ОСОБА_1 працював на ОСОБА_2 Стаханова ДП “Красноармійськвугілля» у період з 29.12.2003 по 31.01.2010 року, а саме:
- у період з 29.12.2003 по 08.01.2004 року заняття в учбовому пункті;
- на підставі наказу №7к від 08.01.2004 року прийнято учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 38к від 02.02.2004 року переведено гірником 3 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 230к від 17.08.2005 року переведено учнем прохідника з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу №302к від 25.10.2005 року переведено прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу №116к від 19.04.2006 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу №34к від 01.02.2010 року звільнено згідно зі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
В матеріалах справи наявні:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №855 від 02.11.2023 року, видана ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», відповідно до якої ОСОБА_1 у періоди з 29.12.2003 по 08.01.2004 року (навчання в учбовому пункті, оплата проводилася як підземному робітникові, з 09.01.2004 по 02.02.2004 року, з 03.02.2004 по 18.08.2005 року, з 19.08.2005 по 25.10.2005 року, з 26.10.2005 по 31.01.2010 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професіями, передбаченими Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 1.1а ПКМУ №36 від 16.01.2003 року, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць;
- довідка №469 від 03.11.2023 року, видана ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», відповідно до якої оплата ОСОБА_1 за період з 09.01.2004 по 03.02.2004 року здійснювалася як учню гірника підземного. Оплата за період з 19.08.2005 по 25.10.2005 року як учню прохідника підземного, але у жовтні 2005 року знаходився на сесії з 03.10.2005 по 14.10.2005 року - 12 календарних днів, з оплатою згідно його середнього заробітку підземного робітника за 12 місяців, що передують початку сесії;
- довідка №510 від 27.11.2023 року, видана ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», відповідно до якої оплата ОСОБА_1 довідок-викликів до сесії за 2004-2005 р.р. здійснювалася із розрахунку його середнього заробітку підземного робітника за 12 місяців, що передують початку сесії. Кількість днів сесій наступна: вересень 2004 - 11 днів, жовтень 2004 року - 1 день, жовтень 2005 - 12 днів. Згідно табелів спусків та підйомів знаходився на сесії в лютому 2005 року протягом 8 днів та в березні 2005 року - 9 днів, але оплата в обох випадках не здійснювалася.
Судом встановлено на підставі довідки №522 від 24.11.2023 року, виданої ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» стосовно позивача, що у вересні 2004 року 11 днів сесії, у жовтні 2004 року 1 день сесії, у лютому 2005 року 2 дні прогул та 8 днів сесії, у березні 2005 року 2 дні безоплатної відпустки та 9 днів сесії, у жовтні 2005 року 12 днів сесії, у жовтні 2007 року 2 дні безоплатної відпустки, у березні 2009 року 2 дні безоплатної відпустки.
Згідно з трудовою книжкою позивач працював у ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська» в період з 08.02.2010 по 02.06.2020 року:
- на підставі наказу №194/к від 08.02.2010 року прийнято прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 772к від 18.05.2010 року переведено прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 242к від 14.02.2011 року переведено учнем машиніста гірничих виймальних машин підземним з повним робочим днем у шахті тимчасово на період практики;
- на підставі наказу №816/к від 16.05.2011 року переведено машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу №760/к від 02.06.2020 року звільнено згідно зі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Також, в матеріалах справи наявні:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №22арх від 10.02.2021 року, видана ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська», відповідно до якої ОСОБА_1 у періоди з 08.02.2010 по 13.02.2011 року, з 14.02.2011 по 21.04.2011 року, з 22.04.2011 по 15.05.2011 року та з 16.05.2011 по 02.06.2020 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професіями, передбаченими Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 1.1а ПКМУ №36 від 16.01.2003 року, ПКМУ №461 від 24.06.2016 року. Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць. Додаткові відомості: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, в забастовках участі не брав. Попереднє навчання в ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 8 днів з 08.02 по 17.02.2010 року, 2 дні з 14.02.2011 року, з 26.04.2017 по 25.04.2020 року служба за контрактом, підземних спусків немає;
- довідка №22арх. від 10.02.2021 року, видана ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська», відповідно до якої оплата ОСОБА_1 перебував у безоплатних відпустках: 2010: березень - 1 день, липень - 2 дні, серпень - 1 день; 2011: лютий - 1 день, грудень - 1 день; 2012: квітень - 1 день; 2013: серпень - 2 дні; 2014: травень - 1 день, жовтень - 3 дні; 2015: листопад - 1 день; 2016: травень - 1 день, липень - 2 дні; 2017: січень - 1 день, березень - 2 дні, квітень - 2 дні. ВГК: 1 день жовтня 2012 року, 1 день травня 2014 року, 1 день грудня 2014 року.
Судом встановлено на підставі довідки №15 від 26.01.2021 року, виданої ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська», що оплата позивачу за періоди уч. пункт 02.2011 (2 дні), 05.2011 (4 дні), вгк 10.2012 (1 день), 05.2014 (1 день), 12.2014 (1 день) нараховувалася, виходячи із його середнього заробітку підземного робітника.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.2003 року, що ОСОБА_1 працював у ТОВ “Краснолиманське» у період з 22.06.2020 по 30.09.2020 року, а саме:
- на підставі наказу №175к від 22.06.2020 року прийнято машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті тимчасово;
- на підставі наказу № 207/к від 24.07.2020 року переведено машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті постійно;
- на підставі наказу №275к від 30.09.2020 року звільнено згідно зі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Також, в матеріалах справи наявні:
- довідка про період роботи на підприємстві ТОВ “Краснолиманське» №56 від 19.02.2024 року, видана ТОВ “Краснолиманське», відповідно до якої ОСОБА_1 у періоди з 22.06.2020 по 03.07.2020 року (попереднє навчання з ТБ) та з 22.06.2020 по 30.09.2020 року виконував гірничі роботи з метою добування за професією, передбаченою Списком 1 розділ 1 ПКМУ №461 від 24.06.2016 року. Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць;
- довідка про спуски в шахту №79арх. від 28.12.2020 року, видана ТОВ “Краснолиманське», відповідно до якої оплата ОСОБА_1 перебував у безоплатній відпустці 1 день у вересні 2020, вимушений простій: липень - 20 днів, серпень - 8 днів, вересень - 12 днів.
Суд встановив на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.2003 року, що ОСОБА_1 працює у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» у період з 20.10.2020, а саме:
- у період з 20.10.2020 по 27.10.2020 року заняття в учбовому пункті (наказ №02/1169к від 19.10.2020);
- на підставі наказу №101к від 28.10.2020 року прийнято машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 01/3590 від 11.10.2021 року переведено машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду підземним з повним робочим днем у шахті.
Крім того, в матеріалах справи наявні:
- довідка №523 від 27.11.2023 року, видана ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», відповідно до якої ОСОБА_1 перебував 1 день у відпустці без збереження заробітної плати у липні 2021 року;
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №929 від 27.11.2023 року, видана ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», відповідно до якої ОСОБА_1 у періоди з 20.10.2020 по 27.10.2020 року (навчання в учбовому пункті, оплата проводилася як підземному робітникові), з 28.10.2020 по 23.02.2022 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професіями, передбаченими Списком 1 розділ 1 ПКМУ №461 від 24.06.2016 року, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 24.02.2022 по теперішній час відсторонений від роботи машиніста гірничих виїмкових машин на час виконання військової служби в ЗСУ із збереженням робочого місця та середнього заробітку до 19.07.2022 року. Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць.
За військовим квитком серії НОМЕР_2 від 18.05.2017 року позивач 25.02.2022 року призваний по мобілізації у Збройні Сили України та на даний час проходить військову службу.
Згідно з розрахунком стажу позивача, наданого відповідачем 2, зараховано до страхового, проте не зараховано до пільгового стажу періоди перебування в учбових пунктах з 29.12.2003 по 08.01.2004 року, з 08.02.2010 по 17.02.2010 року, з 14.02.2011 по 15.02.2011 року, з 01.05.2011 по 04.05.2011 року, з 22.06.2020 по 28.06.2020 року, з 01.07.2020 по 02.07.2020 року; періоди роботи з 25.01.2004 по 31.01.2004 року, 02.02.2004 року, з 01.08.2005 по 10.08.2005 року, з 29.08.2005 по 31.08.2005 року, з 23.09.2005 по 30.09.2005 року, з 20.05.2005 по 25.10.2005 року, з 01.02.2011 по 10.02.2011 року, з 17.02.2011 по 28.02.2011 року, з 23.03.2011 по 31.03.2011 року, з 16.04.2011 по 21.04.2011 року, з 26.04.2020 по 02.06.2020 року; перебування на сесії з 01.09.2004 по 11.09.2004 року, 01.10.2004 року, з 03.02.2005 по 10.02.2005 року, з 03.03.2005 по 11.03.2005 року, з 03.10.2005 по 14.10.2005 року; прогул з 01.02.2005 по 02.02.2005 року; відпустки без збереження заробітної плати з 01.03.2005 по 02.03.2005 року, з 01.10.2007 по 02.10.2007 року, з 01.03.2009 по 02.03.2009 року, 01.03.2010 року, з 01.07.2010 по 02.07.2010 року, 01.08.2010 року, 16.02.2011 року, 31.12.2011 року, 30.04.2012 року, з 01.08.2013 по 02.08.2013 року, 01.05.2014 року, з 01.10.2014 по 03.10.2014 року, 30.11.2015 року, 31.05.2016 року, з 30.08.2016 по 31.08.2016 року, 31.01.2017 року, з 30.03.2017 по 31.03.2017 року, з 01.04.2017 по 02.04.2017 року, 30.09.2020 року, 31.07.2021 року; перебування у допоміжній гірничорятувальній команді 31.10.2012 року, 02.05.2014 року, 31.12.2014 року.
При цьому, період військової служби позивача по мобілізації з 24.02.2022 по 31.12.2024 року зараховано до страхового стажу, проте до пільгового стажу зараховано частково, тільки період з 24.02.2022 по 30.06.2022 року (4 місяці 7 днів).
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно зі ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
За частиною 1 статті 14 Закону “Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
За ч. 3 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…)
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно до п. 1 Постанови №202 підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
За статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений розділом 2 цього Порядку.
За підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу № 637).
За пунктом 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
За пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 №1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.
В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
В період з 03.08.2016 року - Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №341.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Щодо незарахування до пільгового стажу періодів навчання в учбовому пункті у період з 29.12.2003 по 08.01.2004 року, з 08.02.2010 по 17.02.2010 року, з 14.02.2011 по 15.02.2011 року, з 01.05.2011 по 04.05.2011 року, з 22.06.2020 по 28.06.2020 року, з 01.07.2020 по 02.07.2020 року, а також періодів роботи з 25.01.2004 по 31.01.2004 року, 02.02.2004 року, з 01.08.2005 по 10.08.2005 року, з 29.08.2005 по 31.08.2005 року, з 23.09.2005 по 30.09.2005 року, з 20.05.2005 по 25.10.2005 року, з 01.02.2011 по 10.02.2011 року, з 17.02.2011 по 28.02.2011 року, з 23.03.2011 по 31.03.2011 року, з 16.04.2011 по 21.04.2011 року, з 26.04.2020 по 02.06.2020 року, суд враховує наступне.
Судом встановлено вище на підставі відомостей трудової книжки позивача а також пільгових довідок, наданих разом із заявою про призначення пенсії, що ОСОБА_1 працював у періоди з 29.12.2003 по 02.02.2004 року та з 03.02.2004 по 18.08.2005 року на посаді гірника, у періоди з 19.08.2005 по 31.01.2010 року, 08.02.2010 по 13.02.2011 року - на посаді прохідника, та у періоди з 14.02.2011 по 02.06.2020 року, з 22.06.2020 по 24.07.2020 року, з 20.10.2020 року - на посаді машиніста гірничих виймальних машин.
Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Окрім того, відомості щодо пільгового характеру роботи у вказані періоди додатково підтверджуються відомостями довідок, виданими роботодавцями позивача.
Водночас, згідно форми РС-право позивача зазначені періоди роботи не обліковуються як пільговий стаж.
Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано періоди з 29.12.2003 по 08.01.2004 року, з 25.01.2004 по 31.01.2004 року, 02.02.2004 року, з 01.08.2005 по 10.08.2005 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, та періоди з 08.02.2010 по 17.02.2010 року, з 14.02.2011 по 15.02.2011 року, з 01.05.2011 по 04.05.2011 року, з 22.06.2020 по 28.06.2020 року, з 01.07.2020 по 02.07.2020 року, з 29.08.2005 по 31.08.2005 року, з 23.09.2005 по 30.09.2005 року, з 20.05.2005 по 25.10.2005 року, з 01.02.2011 по 10.02.2011 року, з 17.02.2011 по 28.02.2011 року, з 23.03.2011 по 31.03.2011 року, з 16.04.2011 по 21.04.2011 року, з 26.04.2020 по 02.06.2020 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів перебування на сесії з 01.09.2004 по 11.09.2004 року, 01.10.2004 року, з 03.02.2005 по 10.02.2005 року, з 03.03.2005 по 11.03.2005 року, з 03.10.2005 по 14.10.2005 року суд враховує наступне.
Позивач у період з 29.12.2003 по 18.08.2005 року працював на посаді гірника підземного, а з 19.08.2005 по 31.01.2010 року - на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті.
Водночас, періоди перебування позивача на сесії не зараховано до пільгового стажу.
Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Довідками №510 27.11.2023 року та № 469 від 03.11.2023 року підтверджено факт перебування позивача на сесіях під час роботи за спірні періоди.
Суд враховує, що під час навчання позивач працював за професіями, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже, періоди перебування в учбових відпустках повинні бути зараховані до пільгового стажу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 217 Кодексу законів про працю України на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу), за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
За витягом форми ОК-5 встановлено, що оплата праці позивача у період перебування в учбових відпустках здійснювалась з розрахунку середнього заробітку підземного робітника (по коду обліку спец стажу ЗПЗ013А1 - для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці).
Враховуючи те, що за позивачем в період сесії, учбових відпусток за основним місцем його роботи зберігалась середня заробітна плата, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав зарахування до пільгового стажу роботи позивача періодів перебування в учбових відпустках.
Водночас, стосовно періоду з 01.02.2005 по 02.02.2005 року суд зазначає, що однією з умов зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону, є виконання робіт під землею (в шахті) повний робочий день, 2 дні прогулу лютого 2005 року не підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.03.2005 по 02.03.2005 року, з 01.10.2007 по 02.10.2007 року, з 01.03.2009 по 02.03.2009 року, 01.03.2010 року, з 01.07.2010 по 02.07.2010 року, 01.08.2010 року, 16.02.2011 року, 31.12.2011 року, 30.04.2012 року, з 01.08.2013 по 02.08.2013 року, 01.05.2014 року, з 01.10.2014 по 03.10.2014 року, 30.11.2015 року, 31.05.2016 року, з 30.08.2016 по 31.08.2016 року, 31.01.2017 року, з 30.03.2017 по 31.03.2017 року, з 01.04.2017 по 02.04.2017 року, 30.09.2020 року, 31.07.2021 року, суд враховує наступне.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.
Суд зазначає, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю, та чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.
Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.03.2005 по 02.03.2005 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, та періоди з 01.10.2007 по 02.10.2007 року, з 01.03.2009 по 02.03.2009 року, 01.03.2010 року, з 01.07.2010 по 02.07.2010 року, 01.08.2010 року, 16.02.2011 року, 31.12.2011 року, 30.04.2012 року, з 01.08.2013 по 02.08.2013 року, 01.05.2014 року, з 01.10.2014 по 03.10.2014 року, 30.11.2015 року, 31.05.2016 року, з 30.08.2016 по 31.08.2016 року, 31.01.2017 року, з 30.03.2017 по 31.03.2017 року, з 01.04.2017 по 02.04.2017 року, 31.07.2021 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Водночас, період відпустки без збереження заробітної плати 30.09.2020 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу як такий, що перевищує місяць у календарному році, оскільки відповідач зарахував до пільгового стажу як провідні професії у 2020 році 40 днів вимушеного прогулу (20 днів у липні, 08 днів у серпні, 12 днів у вересні).
Стосовно ДГК (добровільні гірничорятувальні команди).
Відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, […] власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерного та транспортного забезпечення, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, пожежно-рятувальні, охорони публічного (громадського) порядку, зв'язку та оповіщення та інші) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення: об'єктові - на суб'єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб'єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) - керівником суб'єкта господарювання.
За п.п.5, 6 Розділу 3 Протиаварійного захисту Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 № 62, на шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.
Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК (добровільні гірничорятувальні команди) у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА (план ліквідації аварій).
Суд дійшов висновку, що залучення позивача до добровільної гірничорятувальної команди не свідчить про те, що позивач не здійснював в цей день спусків під землю та не проводив там роботи відповідно до своїх безпосередніх робочих функцій або завдань ДГК, водночас і уточнюючі довідки за спірний період роботи не містить відомостей про відсторонення позивача від роботи в означені дні, тому суд дійшов висновку необхідність зарахування періоду роботи позивача в ДГК 31.10.2012 року, 02.05.2014 року, 31.12.2014 року до пільгового стажу.
Крім того, оскільки довідкою від 26.01.2021 року №15 підтверджується, що дні перебування в ДГК позивачу нараховувалась оплата виходячи з його середньої заробітної плати (підземного робітника), періоди перебування в ДГК повинні бути зараховані позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду військової служби позивача з 27.02.2022 по 31.12.2024, суд зазначає таке.
За статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII “Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За статтею 57 Закону № 1788-ХІІ пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до військового квитка серії АВ від 449264 року від 18.05.2017 року, позивач 25.02.2022 року призваний по мобілізації у Збройні Сили України.
Як вбачається з трудової книжки, позивач станом на 25.02.2022 року, під час призову на військову службу працював за посадою машиніст гірничих виїмкових машин ( провідна професія, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на зарахування періоду військової служби з 27.02.2022 року по 31.12.2024 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Стосовно застосування до спірних правовідносин Роз'яснення № 8 судом враховано висновки Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Отже, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 2 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18, адресованому Пенсійному фонду України, Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Колегія Верховного Суду у справі № 200/1009/24 суддів зазначила, що статтею 114 Закону № 1058 передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Стосовно органу Пенсійного фонду України, який повинен повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що саме Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 052530004257 від 28.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.02.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоди з 29.12.2003 по 08.01.2004 року, з 25.01.2004 по 31.01.2004 року, 02.02.2004 року, з 01.03.2005 по 02.03.2005 року з 01.08.2005 по 10.08.2005 року, з 01.09.2004 по 11.09.2004 року, 01.10.2004 року, з 03.02.2005 по 10.02.2005 року, з 03.03.2005 по 11.03.2005 року, та до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як провідні професії, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоди 01.10.2007 по 02.10.2007 року, з 01.03.2009 по 02.03.2009 року, 01.03.2010 року, з 01.07.2010 по 02.07.2010 року, 01.08.2010 року, 16.02.2011 року, 31.12.2011 року, 30.04.2012 року, з 01.08.2013 по 02.08.2013 року, 01.05.2014 року, з 01.10.2014 по 03.10.2014 року, 30.11.2015 року, 31.05.2016 року, з 30.08.2016 по 31.08.2016 року, 31.01.2017 року, з 30.03.2017 по 31.03.2017 року, з 01.04.2017 по 02.04.2017 року, 31.07.2021 року, 31.10.2012 року, 02.05.2014 року, 31.12.2014 року, 08.02.2010 по 17.02.2010 року, з 14.02.2011 по 15.02.2011 року, з 01.05.2011 по 04.05.2011 року, з 22.06.2020 по 28.06.2020 року, з 01.07.2020 по 02.07.2020 року, з 29.08.2005 по 31.08.2005 року, з 23.09.2005 по 30.09.2005 року, з 20.05.2005 по 25.10.2005 року, з 01.02.2011 по 10.02.2011 року, з 17.02.2011 по 28.02.2011 року, з 23.03.2011 по 31.03.2011 року, з 16.04.2011 по 21.04.2011 року, з 26.04.2020 по 02.06.2020 року, з 03.10.2005 по 14.10.2005 року, з 27.02.2022 по 31.12.2024 року, та застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 200/3330/25 за позовом Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 березня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
А.А. Блохін