03 березня 2026 року справа №200/10279/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/10279/25 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,-
Матвійчук Наталія Євгеніївна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця.
Також, представник позивача просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору згідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є учасником бойових дій.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року позовну заяву - залишено без руху.
Встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, 5-ти денний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн,
31.12.2025 року Матвійчук Наталія Євгеніївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.12.2025 про стягнення виконавчого збору ВП№ 67260952;
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79841934;
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2021 № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025 №79842851.
Також, заявник просив стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Крім того, заявник просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24, з урахуванням рішення КСУ від 13.05.2024 № 6-р(ІІ)/2024.
05.01.2026 представником позивача подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову з обгрунтуванням аналогічним, зазначеному в заяві про збільшення позовних вимог від 31.12.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Продовжено термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу додатковий п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3875,84 грн.
10.01.2026 представником позивача подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову з долученням до матеріалів справи листа ГУ ДПС у Донецькій області від 09.01.2026 про відсутіність доходів позивача з 01.12.2024 по 30.11.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця - повернуто позивачеві.
Представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2026 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів посилався на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову в цій справі, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24, з урахуванням рішення КСУ від 13.05.2024 № 6-р(ІІ)/2024.
Крім того, до клопотання додано довідку Пенсійного фонду України ОК-5, яка свідчить про відсутність доходів у позивача з 2022 року. Судом не врахована дана довідка та зазначено, що позивачем не додано довідки про доходи з податкового органу або будь-яких інших документів, що надали б суду можливість оцінити майновий стан, підтверджували б скрутний фінансовий стан позивача та безпосередньо неможливість сплатити судовий збір тощо.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, і дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву, дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк в частині сплати судового збору.
З висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За ч.ч. 3-5 цієї статті КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Щодо сплати судового збору, апеляційний суд враховує наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року
№ 3674-VI визначено ставки та пільги зі сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду, зокрема апеляційної скарги на судові рішення.
Водночас частина друга цієї статті визначає перелік об'єктів, за звернення до суду з якими судовий збір не справляється.
Розміри ставок судового збору передбачено статтею 4 Закону №3674-VI.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду передбачено сплату судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена норма не розрізняє ухвал, за які підлягає сплаті судовий збір, що вказує на те, що судовий збір підлягає сплаті за подання апеляційних скарг на всі без виключення ухвали суду першої інстанції, у т.ч. ухвали, прийняті у визначених статтею 287 КАС України справах.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
За приписами частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Іншими словами, провадження, передбачене статтею 287 КАС України, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, яка здійснюється за позовом, зокрема, стягувача у виконавчому провадженні, в порядку окремого позовного провадження за правилами КАС України, предметом якого є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Спірним є питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір“ (справа про обов'язковість судового рішення)
Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Частина друга статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Апеляційним судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано наступні правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24, з урахуванням рішення КСУ від 13.05.2024 № 6-р(ІІ)/2024:
«48. … відмінним є те, що судовий збір не сплачується, як за звернення до суду зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України, так і за апеляційне й касаційне оскарження ухвали суду, постановлену за результатами розгляду такої скарги. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС України та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду цього позову, судовий збір сплачується в загальному порядку в розмірах, визначених у статті 4 Закону №3674-VI.
49. До того ж, Законом України від 31.10.2024 №4056-IX «Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення» частину другу статті 3 викладено в новій редакції, зокрема, доповнено пунктом 19, який передбачає, що судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
49.1. Указані зміни до Закону №3674-VI набрали чинності 14.11.2024.
50. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що таке правове регулювання ставить у нерівне становище позивача-стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства та який реалізує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця в процесі виконання цього рішення суду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, порівняно з позивачем-стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
51. Зрештою, можливість звернення позивача-стягувача з позовом у порядку статті 287 КАС України та надалі з апеляційною/касаційною скаргою на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду такого позову, як і у згаданому вище рішенні Конституційного Суду України, поставлена в залежність від сплати судового збору, що створює необґрунтоване втручання в право позивача-стягувача на доступ до суду і порушує його право на виконання судового рішення, що є невід'ємною складовою конституційного права на судовий захист.
52. Підсумовуючи, Верховний Суд констатує, що частина друга статті 3 та підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, які уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку 287 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій-другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, а тому не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.
53. Відповідно до частини четвертої статті 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
53.1. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
54. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
55. Таким чином, у цій справі, застосовуючи положення частини першої статті 8, частин першої-другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку статті 287 КАС України адміністративного позову.
56. Зважаючи на висновки, яких касаційний суд дійшов у ході касаційного розгляду цієї справи, колегія суддів звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI.
57. Отже, доводи касаційної скарги про те, що судовий збір не підлягає сплаті за оскарження рішення органу державної виконавчої служби, прийнятого під час виконання судового рішення, а тому й не підлягає сплаті судовий збір і при поданні апеляційної скарги у цій справі, знайшли своє підтвердження, а висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позову через невиконання ухвали суду про залишення її без руху з підстав несплати судового збору.
За п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до передчасного вирішення питання про повернення заяви, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 241, 242, 250, 311, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/10279/25 за позовом Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повний текст постанови складений 3 березня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.В. Геращенко
А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв