Провадження № 11-кп/824/2025/2026 Категорія: ч. 2 ст. 303, ч.2,3 ст. 307 КК України
ЄУН: 752/25639/24 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
18 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024100010000805за обвинуваченням
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовта Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 року,
Оскільки складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України, обмежується складанням і оголошенням його резолютивної частини, повний текст якого буде оголошений 23 лютого 2026 року о 16.00 год.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 303, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченою ОСОБА_8 , яка утримується під вартою, - у той же строк з дня вручення копії ухвали.
Судді:
____________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Провадження № 11-кп/824/2025/2026 Категорія: ч. 2 ст. 303, ч.2,3 ст. 307 КК України
ЄУН: 752/25639/24 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
18 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024100010000805за обвинуваченням
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовта Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 року,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 рокуОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та їй призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 303 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання обчислюється з 3 квітня 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання період попереднього ув'язнення обвинуваченої з 2 серпня 2024 року по 2 квітня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченої залишений у вигляді тримання під вартою.
Цим же вироком вирішено питання процесуальних витрат та доля речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у тому, що у невстановлений час та місці, але не пізніше 15 серпня 2023 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, за попередньою змовою з особою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб придбала психотропну речовину, що знаходилася у поліетиленовому зіп-пакеті, чим стала незаконно зберігати при собі вищевказану психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, з метою збуту.
У подальшому ОСОБА_8 , вчиняючи свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, 15 серпня 2023 року за попередньою змовою з особою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доручила останньому здійснити збут психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін, особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », зіп-пакету із полімерного матеріалу, у середині з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, який передала особі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, особа, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за дорученням ОСОБА_8 15 серпня 2023 року близько 17 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, неподалік магазину «Сільпо», незаконно збув особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », зіп-пакет із полімерного матеріалу, у середині з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору за грошові кошти в сумі 13000 грн., під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в порядку ст. 271 КПК України.
У подальшому особа на ім'я « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », перебуваючи 15 серпня 2023 року в період часу з 17:16 по 17:51 год. на автомобільній парковці неподалік магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, під час проведення огляду місця події добровільно видав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві зіп-пакет із полімерного матеріалу в середині з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 40,230 г.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також у незаконний збут психотропної речовини, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, у ОСОБА_8 у невстановлений час та місці, але не пізніше 15 серпня 2023 року , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини, вчинене повторно, за попередньою змовою із особою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб придбала психотропну речовину, що знаходилася у поліетиленовому зіп-пакеті, чим стала незаконно зберігати при собі вище вказану психотропну речовину, обіг якого обмежено, - амфетамін, з метою збуту.
У подальшому ОСОБА_8 , вчиняючи свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, 18 серпня 2023 року за попередньою змовою з особою, як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доручила останньому повторно здійснити збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », зіп-пакету із полімерного матеріалу, у середині з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, який передала особі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, особа, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за дорученням ОСОБА_8 18 серпня 2023 року близько 19:20 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, неподалік магазину «Сільпо», незаконно збув особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », зіп-пакет із полімерного матеріалу, у середині з порошкоподібною речовиною рожевого кольору за грошові кошти в сумі 26000,00 гривень, під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в порядку ст. 271 КПК України.
У подальшому особа на ім'я « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », перебуваючи на автомобільній парковці неподалік магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, 18 серпня 2023 року в період часу з 19:22 по 20:01 год. під час проведення огляду місця події добровільно видав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві зіп-пакет із полімерного матеріалу в середині з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 89,376 г.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, в особливо великих розмірах, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, ОСОБА_8 з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства, в частині задоволення статевих потреб, вчинила кримінальне правопорушення, спрямоване на забезпечення діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, з метою отримання прибутку (сутенерство).
Так, у невстановлений день та час, у невстановленому місці у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на вчинення сутенерства, - дій по забезпеченню заняття проституцією іншими особами щодо кількох осіб.
ОСОБА_8 , маючи на меті власне збагачення, вирішила зайнятися сутенерством та забезпечувала надання особами жіночої статі послуг інтимного характеру та звідництво їх із клієнтами, з метою наживи.
З цією метою ОСОБА_8 організовувала роботу дівчат, які надавали інтимні послуги сексуального характеру, займалась звідництво їх із клієнтами для надання послуг інтимного характеру та ведення контролю за оплатою вказаних послуг між клієнтом та особами жіночої статі, які надавали послуги сексуального характеру. ОСОБА_8 з метою наживи інструктувала дівчат, які бажали займатися проституцією, проводила співбесіди, інструктажі з приводу оплати, вступу осіб жіночої статі в статевий акт з клієнтами, при цьому вартість такої послуги складала від 4000 грн, що розподілялись між особою, яка надавала інтимні послуги та адміністратором.
29 серпня 2023 року ОСОБА_8 з метою наживи, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, займалась звідництвом осіб для розпусти з дівчатами, які надають послуги інтимного характеру за грошову винагороду, з метою збагачення. ОСОБА_8 консультувала клієнтів з приводу асортименту інтимних послуг та їх вартості та усно спрямовувала клієнтів або осіб жіночої статі на адреси, де зазначені жінки надавали сексуальні послуги інтимного характеру чоловікам.
ОСОБА_8 з метою наживи, виконуючи роль по звідництву чоловіків для розпусти, маючи на меті отримання грошової винагороди, 28 серпня 2023 року приблизно о 20:45 год. в ході переписки у додатку «Телеграм» з особою, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », який був клієнтом, проконсультувала останнього з приводу надання інтимних послуг сексуального характеру за грошові кошти та повідомила, що для отримання таких послуг необхідно вказати точний час та місце для доставки дівчат.
29 серпня 2023 року ОСОБА_9 за допомогою банківського терміналу сплатив ОСОБА_8 грошові кошти за вступ з невстановленими досудовим розслідуванням особами жіночої статі в статевий зв'язок у сумі 9000 грн, вказавши адресу доставки дівчат, а саме: м. Київ, просп. Голосіївський, 93, готель «Голосіївський».
О 20:08 год. за вказаною адресою, а саме: м. Київ, просп. Голосіївський, 93, готель «Голосіївський», перебували невстановлені досудовим розслідуванням особи жіночої статі, які в свою чергу повинні були надати особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності обрали собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », інтимні послуги сексуального характеру за грошові кошти. У подальшому, знаходячись у приміщенні готельного номеру 731, на 7 поверсі готелю «Голосіївський», дві особи жіночої статі, яких ОСОБА_8 звела з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для надання послуг інтимного характеру, надали останнім вказані інтимні послуги сексуального характеру.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 КК України, а саме сутенерство, вчинене щодо кількох осіб.
Окрім цього, у ОСОБА_8 у невстановлений час та місці, але не пізніше 10 травня 2024 року, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин, обіг якого обмежено - амфетамін та обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), ОСОБА_8 у невстановлений час та спосіб придбала психотропні речовини, що знаходилася у трьох поліетиленових зіп-пакетиках, чим стала незаконно зберігати при собі вищевказані психотропні речовини, з метою збуту, вчиненого повторно.
В подальшому ОСОБА_8 , вчиняючи свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, 10 травня 2024 року близько 19:40 год., перебуваючи в приміщенні ТРЦ «River Mall», розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, 12, здійснила незаконний збут особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », трьох зіп-пакетів із полімерного матеріалу, у середині яких перебували порошкоподібні речовини бежевого, темно-бежевого та світло-бежевого кольору за грошові кошти, під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в порядку ст. 271 КПК України.
В подальшому особа на ім'я « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », перебуваючи на автомобільній парковці неподалік магазину «Новус» за адресою: м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, 17-А, 10 травня 2024 року, в період часу з 20:14 по 20:41 год. під час проведення огляду місця події добровільно видав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві 3 зіп-пакетики із полімерного матеріалу в середині з порошкоподібними речовинами бежевого, темно-бежевого та світло-бежевого кольору, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальною масою 1,597 г, та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,086 г.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також у незаконний збут психотропної речовини, у великих розмірах, вчинений повторно.
Окрім цього, у ОСОБА_8 у невстановлений час та місці, але не пізніше 1 серпня 2024 року, повторно виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб придбала психотропну речовину, що знаходилася у поліетиленовому зіп-пакеті, чим стала незаконно зберігати при собі вище вказану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою повторного збуту.
В подальшому ОСОБА_8 , вчиняючи свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, 1 серпня 2024 року близько 19 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, здійснила незаконний збут особі, яка згідно положень ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », зіп-пакету із полімерного матеріалу, у середині якого перебувала порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору (амфетамін) за грошові кошти у сумі 20000 грн., під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в порядку ст. 271 КПК України.
В подальшому особа на ім'я « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », перебуваючи на автомобільній парковці неподалік магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, вулиця Інженерна, 1, 1серпня 2024 року, в період часу з 19:10 по 20:14 год., під час проведення огляду місця події добровільно видав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві зіп-пакет із полімерного матеріалу в середині з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 4,48 г.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно.
Окрім цього, у ОСОБА_8 у невстановлений час та місці, але не пізніше 1 серпня 2024 року, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинону) та особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, ОСОБА_8 у невстановлений час та спосіб придбала вказані психотропні речовині та наркотичний засіб, що знаходилися у поліетиленових пакетах та стала їх зберігати за місцем свого проживання, у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з метою збуту, вчиненого повторно.
В подальшому, у період часу з 23:26 год. 1 серпня 2024 року до 01:43 год. 2 серпня 2024 року було проведено обшук приміщення квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_8 , в ході якого було виявлено та вилучено поліетиленові прозорі пакети, з порошкоподібною речовиною білого та рожевого кольору, а також з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинону), загальною масою 56,826 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 91,385 г, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,631 г, наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 5,54 г.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, психотропної речовини та наркотичного засобу, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення внаслідок м'якості; ухвалити новий вирок, яким у мотивувальній частині вироку при викладенні формулювання обвинувачення, ОСОБА_8 визнати винною за останнім епізодом злочинної діяльності від 1 серпня 2024 року з кваліфікуючою ознакою «незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу» та визнати ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України; призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 3 ст. 303 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 в останньому епізоді від 1 серпня 2024 року інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, з такою кваліфікуючою ознакою, як - «незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу». Проте суд у порушення вимог ст. 337 КПК України без жодного мотивування виключив зі змісту обвинувачення кваліфікуючу ознаку наркотичного засобу - як особливо небезпечного. Зокрема, зі змісту обвинувачення, що визнане судом доведеним, вбачається, що судом така кваліфікуюча ознака наркотичного засобу «як особливо небезпечного», не зазначена. Хоча в описової частині вказаного епізоду злочинної діяльності ОСОБА_8 у вироку зазначено, що «реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут.... особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс...». Як вважає прокурор, таке, формулювання обвинувачення ОСОБА_8 суперечить кваліфікації її дій, що є неприпустимим. Таким чином, на переконання прокурора, в порушення вимог ст.370 КПК України у мотивувальній частині вироку допущено суттєві суперечності, у зв'язку з чим вирок суду не можна вважати обґрунтованим та вмотивованим, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення апеляційним судом.
Окрім того, прокурор звертає увагу і на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не в достатній мірі враховані тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення та особу обвинуваченої. Вважає, що покарання, призначене ОСОБА_8 не відповідає вимогам закону, що потягло постановлення вироку, який не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченої, оскільки за своїм видом є явно несправедливим внаслідок м'якості. Судом не прийнято до уваги те, що обвинуваченою протягом тривалого часу (2023-2024 р.р.) систематичного вчинялися тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері обігу наркотичних та психотропних засобів. Визнані судом пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття, молодий вік, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, повне визнання вини, розкаяння у вчиненому та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, жодним чином не знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, які були спрямовані на розповсюдження наркотичних та психотропних засобів серед населення.
Таким чином, на думку прокурора, судом безпідставно застосовано ст.69 КК України, що призвело до ухвалення вироку, з порушенням ст. 414 КПК України. Крім того, судом не враховано те, що злочини були вчиненні з корисливим мотивом, та безпідставно не призначено обов'язкове додаткове покарання за ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України у вигляді конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, обвинувачену, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, наголошуючи на тому, що судом враховані всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення під час судового розгляду ніким не оспорювалися і докази відносно них відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК Українине досліджувалися.
Дії обвинуваченої за встановлених судом обставин кваліфіковані:
- за ч. 2 ст. 303 КК України як сутенерство, вчинене щодо кількох осіб;
- за ч. 3 ст. 307 КК України як:
- незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;
- незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, в особливо великих розмірах, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, психотропної речовини та наркотичного засобу, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах;
- за ч. 2 ст. 307 КК України як:
- незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, у великих розмірах, вчиненому повторно;
- незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно.
Прокурором в апеляційній скарзі, серед іншого, оспорюються кваліфікація судом дій обвинуваченої.
Колегія суддів враховує, що відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18), національне законодавство, зокрема ч. 2 ст. 394 КПК, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій указаним Кодексом не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2018 року в справі № 730/811/17 (провадження № 51-6923км18), 16 жовтня 2019 року в справі № 447/1479/18 (провадження № 51-3850км19), 29 жовтня 2019 року в справі №486/528/18 (провадження № 51-94км19), 31 жовтня 2019 року в справі № 484/555/17 (провадження № 51-8547км18), 27 листопада 2019 року в справі № 211/5318/18 (провадження № 51-3067км19).
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду, ухвалений в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої особи.
Судом першої інстанції дії обвинуваченої по епізоду від 1 серпня 2024 року по факту виявлення та вилучення у неї за місцем проживання під час обшуку психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміна, наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, кваліфікував за ч. 3 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, психотропної речовини та наркотичного засобу, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах.
За змістом обвинувального акта у цій частині ОСОБА_8 висунуто обвинувачення про те, що вона підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, психотропних речовин та особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що судом першої інстанції у вироку наведена диспозиція ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, а саме, те, що:
- частиною 2 статті 307 КК України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини;
- частиною 3 статті 307 КК України встановлено кримінальну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, внесено зміни, а саме у Таблиці 1 зі Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» виключена позиція: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу» і внесено до Списку 1 Таблиці 2 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Таким чином, судом першої інстанції кваліфікація дій обвинуваченої в частині наркотичного засобу приведена у відповідність до вимог діючого законодавства, з дотриманням вимог ст. 337 КПК України, і жодним чином не вплинула на фактичні обставини кримінальних правопорушень, встановлених судом, та кваліфікацію дій обвинуваченої по цьому епізоду за ч. 3 ст. 307 КПК України.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, то колегія суддів вважає їх непереконливими.
За змістом оскаржуваного вироку, вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченій, судом першої інстанції враховані обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, - щире каяття та наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої; тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, кількість епізодів, тривалість злочинної діяльності, яка відбувалась протягом 2023-2024 років, дані про особу обвинуваченої, котра є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягається вперше, повністю визнала вину, розкаялась у вчиненому, має на утриманні двох малолітніх дітей.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винної, суд вважав за можливе застосувати положення ст. 69 КК України та призначити обвинуваченій основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, в інтересах малолітніх дітей не призначати додаткове покарання за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна, а також на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень застосувати принцип поглинення менш суворих покарань більш суворим.
Суд дійшов висновку, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зважаючи на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, кількість епізодів та тривалість злочинної діяльності, яка відбувалась протягом 2023-2024 років, підстав для застосування положень ст. 75 КК України судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами та доповненнями, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції наведені вимоги закону дотримані.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК полягає у з'ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
Особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК слід розуміти сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду на мету і засади його призначення.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню, зокрема тих, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.
Колегія суддів враховує, що при призначенні покарання обвинуваченій судом першої інстанції враховані обставини кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, тобто, судом враховані й ті обставини, на неврахування яких посилався прокурор в апеляційній скарзі, та, на переконання колегії суддів, обґрунтовано призначив обвинуваченій як за кожне кримінальне правопорушення окремо, так і за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 КК України покарання у виді позбавлення волі. При цьому остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України судом призначено у виді позбавлення волі на строк 6 років, що не є м'яким.
Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про застосування положень ст. 69 КК України і в частині додаткового покарання, а саме, непризначення обвинуваченій, з урахуванням встановлених обставин, даних про особу обвинуваченої та інтересів дітей, покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, колегія суддів враховує, що станом на час апеляційного розгляду обвинуваченою подана заява та отримана письмова згода військової частини НОМЕР_1 на проходження ОСОБА_8 військової служби у вказаній частині на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 5 батальйону територіальної оборони вч НОМЕР_1 , що також характеризує особу обвинуваченої на її користь.
З урахуванням встановлених обставин, на думку колегії суддів, призначене обвинуваченій покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК Українита є необхідним для досягнення його мети, тобто, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами.
При перевірці законності вироку суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи та надана належна оцінка зібраним доказам, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування вироку суду, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів доходить висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав для призначення обвинуваченій більш суворого покарання, а, відтак, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 303, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченою ОСОБА_8 , яка утримується під вартою, - у той же строк з дня вручення копії ухвали.
Судді:
____________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4