19 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/11784/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
представника позивача - Барложецької І.М.,
представника відповідача - Коляди І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (далі - ТОВ "Транс Лайн Груп", позивач) 24.10.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 8886/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д» прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 8883/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д» прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 8889/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д» прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 8891/Ж10/25-01-24-06, за формою «Д» прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 8881/Ж10/25-01-24-06 за формою «ПС» прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області;
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8879/Ж10/25-01-24-06 від 20.05.2025 р., прийняту Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийнятих на його основі податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу. Отже такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначено, що перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, підприємством несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Також у порушення п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п. п. »а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 3082233,78 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Водночас, станом на день написання акта перевірки на підприємстві рахується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 12 001 495,88 грн. За результатами вищезазначеного порушення донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Крім того, підприємством порушено п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п. п. »а» п. 176.2 ст.176, п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 556 553,57 грн, який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Водночас, станом на день написання акта перевірки на підприємстві рахується заборгованість зі сплати до бюджету військового збору у сумі 698 064,81 грн, За результатами вищезазначеного порушення донараховано грошове зобов'язання з військового збору. Також в порушення частини 5 статті 8 Закону 2464 платником занижена база нарахування єдиного внеску в частині додаткової бази нарахування єдиного внеску на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на які нараховується єдиний внесок у розмірі 22 %, на загальну суму єдиного внеску 280,65 грн., та несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку . Таким чином, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Ухвалою судді від 25.11.2025 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.12.2025 на 10:00 год.
08.12.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підготовче судове засідання було відкладено на 25.12.2025 на 10:00 год.
24.12.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підготовче судове засідання було відкладено на 13.01.2026 на 10:30 год.
12.01.2026 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.01.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні по справі №620/11784/25 в режимі відеоконференції відмовлено.
Підготовче судове засідання відкладено на 27.01.2026 на 10:30 год.
Ухвалою суду від 14.01.2026 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні по справі №620/11784/25 в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою суду від 27.01.2025, занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «Транс Лайн Груп» зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис Видами діяльності якого є: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний); 43.99 Інші спеціалізовані роботи, н.в.і.у.; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Роздрібна торгівля пальним; 42.11 Будівництво доріг та атострад; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи (а.с.84 том 1) .
На підставі п. п. 20.1,4 п. 20,1 ст.20; ст. 77; ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області №198-п від 22.01.2025 та згідно плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2025 рік, заступником начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області - Гусарчук Іриною Володимирівною та головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області - Савчук Тамарою Геннадіївною, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТРАНС ЛЛЙН ГРУП», код за ЄДРПОУ 35884094, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2021 по 31.12.2024, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01.04.2021 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2021 по 31.12.2024, відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 18.03.2025 №4418/Ж5/25-01-24-06-35884094 (а.с. 15-29 т.1), у якому зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме підприємством несвоєчасно подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року (строк подання 10.05.2022, фактично подано 23.09.2022) та ІІ квартал 2022 року (строк подання 09.08.2022, фактично подано 23.09.2022);
- п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме протягом перевіряємого періоду підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 3 082 233,78 грн, який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Одночасно станом на день написання акта перевірки на підприємстві рахується заборгованість зі сплати податку на доходу фізичних осіб у сумі 12 001 495,88 грн. За результатами порушення донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 12 001 495,88 грн, в т.ч. за 2021 рік - 2255273,17 грн, за 2022 рік - 1901794,96 грн, за 2023 рік - 3481347,78 грн, за 2024 рік - 4363079,97;
- п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.п. «а» п.176.2 ст.176, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме протягом перевіряємового періоду підприємством несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 556553,57 грн, який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Одночасно, станом на день написання акта перевірки на підприємстві рахується заборгованість із сплати до бюджету військового збору у сумі 698064,81 грн. За результатами вищезазначеного порушення донараховано військового збору в розмірі 698064,81, в т.ч. за 2022 рік - 44341,85 грн, за 2023 рік - 290132,75 грн, за 2024 рік - 363590,21 грн;
- частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період , що перевірявся на суму 280,65 (за 2022 рік);
На підставі вказаних висновків перевірки ГУДПС у Чернігівській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-8879/Ж10/25-01-24-06 від 20.05.2025, якою донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок на суму 280,65 грн та податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 (а.с. 51-52 т.1):
№8886/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д», яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 181 530,54 грн (27 575,93 грн (штраф)+153 954,61 (пеня);
№8883/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д», яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 882 581,01 грн (698 064,81 (податкове зобов'язання)+174 516,2 (штраф);
№8889/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д», яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на суму 624 128,84 (сума пені);
№8891/Ж10/25-01-24-06 за формою «Д», яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на суму 14 438 051,56 грн (12 001 495,88 (податкове зобов'язання)+2 436 555 (штраф);
№8881/Ж10/25-01-24-06 за формою «ПС», яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн (ПДФО).
14.07.2025 позивачем направлено скаргу до ДПС України, про перегляд вищезазначених податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Рішенням від 10.09.2025 №26508/6/99-00-06-01-02-06 за результатами розгляду скарги ТОВ «Транс Лайн Груп» ДПС України залишило без змін ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 20.05.2025 №8881/ж10/25-01-24-06, №8883/ж10/25-01-24-06, №8886/ж10/25-01-24-06, №8889/ж10/25-01-24-06, №8891/ж10/25-01-24-06, а скаргу в цій частині- без задоволення (а.с.70-78 том 1).
Вважаючи податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу протиправними, ТОВ «Транс Лайн Груп» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України установлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 Кодексу).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України).
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Розділ IV Податкового кодексу стосується податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 162.1.3 п. 162.1 статті 162 ПК України податковий агент є платником податку.
При цьому об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 статті 163 ПК України), а базою оподаткування - є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 статті 164 ПК України).
Відповідно до п.п. 164.1.2 п. 164.1 статті 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Приписами пункту 167.1. статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлюється статтею 168 Податкового кодексу Розділу IV.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 168.1.2. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Водночас п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до абз. «а» п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Крім того, п. п. «ґ» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу встановлено, що особи, які мають статус податкових агентів, у разі неповної чи несвоєчасної сплати суми податку на доходи фізичних осіб несуть за це відповідальність, яка передбачена Кодексом.
Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п. п. »а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме протягом перевіряємого періоду несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 3082233,78 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Водночас на підприємстві рахується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 12001495,88 грн.
Матеріалами перевірки підтверджується та позивач не спростував, що підприємство несвоєчасно сплатило податок на доходи з фізичних осіб в сумі 3082233,78 грн. та у них обліковувалась заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 12001495,88 грн., що також підтверджується розрахунком, наданим суду (а.с.77зворот т.3).
Розрахунок штрафних санкцій та пені не містить порушень щодо їх нарахування.
За таких обставин, суд вважає, що ГУДПС у Чернігівській області обґрунтовано за результатами вищезазначеного порушення донараховано грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб суму на суму 14 438 051,56 грн (12 001 495,88 (податкове зобов'язання)+2 436 555 (штраф) та нарахована пеня у розмірі 624 128,84 грн.
Щодо збільшеної суми грошового зобов'язання з військового збору, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу, тобто об'єкт оподаткування військовим збором відповідає об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Перевіркою встановлено, що підприємством порушено п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п. п. »а» п. 176.2 ст.176, п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме протягом перевіряємого періоду несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 556553,57 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників. Також станом на день написання акта перевірки на підприємстві рахувалась заборгованість зі сплати до бюджету військового збору у сумі 698064,81 грн.
Матеріалами перевірки підтверджується та позивач не спростував, що підприємство несвоєчасно сплатило військовий збір в сумі 556553,57 грн. та у них обліковувалась заборгованість зі сплати до бюджету військового збору у сумі 698064,81 грн., зазначене також підтверджується розрахунком, наданим суду (а.с.77 т.3)
Розрахунок штрафних санкцій та пені не містить порушень щодо їх нарахування (а.с. 50-55 том 1, а.с.77 том 3)
За таких обставин, суд вважає, що ГУДПС у Чернігівській області обґрунтовано збільшило суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 882 581,01 грн (698 064,81 (податкове зобов'язання)+174 516,2 (штраф) та нараховано 27 575,93 грн. штрафних санкцій і 153 954,61 грн. пені.
Щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма 4-ДФ) суд зазначає таке.
Абзацом «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Також п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадів, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу(півріччя).
З 01.01.2021р. податковими агентами та платниками єдиного внеску до податкового органу подається податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (за формою № 4ДФ). Форма та порядок подання податкового розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, який зареєстровано в МЮУ 30.01.2015 року за № 111/26556, із змінами та доповненнями.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, підприємством несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року (строк подання 10.05.2022 року, фактично подано 23.09.2022 року) та ІІ квартал 2022 року (строк подання 09.08.2022 року, фактично подано 23.09.2022 року).
Згідно з п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023 року, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітний (податковий) період І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року (абзац шостий п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Позивач не виконав зазначені вимоги та не подав податковий розрахунок у встановлені строки, тому відповідач правомірно застосував штрафні санкції.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2025 №Ю-8879/Ж10/25-01-24-06, якою встановлено заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 280,65 грн
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органів, що здійснюють його збір та ведення обліку визначає Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями (далі - Закон 2464).
З урахуванням положень ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску, зокрема є роботодавці:- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.
Єдиний внесок нараховується на базу нарахування єдиного внеску незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п'ята статті 7 Закону 2464).
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону 2464 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Абзац 2 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону 2464 передбачає, що єдиний внесок нараховується - для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
З 01.01.2016 року єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску(ч. 5 ст. 8 Закону 2464).
Перевіркою встановлено, що в порушення частини 5 статті 8 Закону 2464 платником занижено базу нарахування єдиного внеску в частині додаткової бази нарахування єдиного внеску на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на які нараховується єдиний внесок у розмірі 22 %, на суму 280,65 грн.
Оскільки позивачем встановлене не спростоване, суд висновує, що відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-8879/Ж10/25-01-24-06 від 20.05.2025 зі сплати єдиного внеску в розмірі 280,65 грн.
Щодо доводів представника позивача, що підприємство не могло виконати свої податкові зобов'язання у зв'язку з форс-мажорними обставинами (неможливість вести господарську діяльність під час карантину та війни) та відсутністю вільних коштів, також відповідачем під час перевірки не встановлено обставин, які б підтверджували умисне невиконання або неналежне виконання ТОВ «Транс Лайн Груп» вимог податкового законодавства для застосування штрафних санкцій, суд зазначає таке.
На підтвердження форс-мажорних обставин, як доказ звільнення від сплати податкових зобов'язань, позивач надав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (а.с.83 том 1).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан, який наразі триває.
Суд зауважує що наслідок важких фінансових обставин, спричинених пандемією та військовою агресією проти України, податковим законодавством передбачається можливість подання платниками заяви та підтверджуючих документів до контролюючого органу, щодо неможливості виконання податкових обов'язків, та звільнення від передбаченої законодавством відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом 6 місяців після завершення воєнного стану в Україні.
03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Разом з цим, Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок №225), що набрав чинності 06.09.2022.
Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (пункт 1 розділу І).
Відповідно до пункту 3 Порядку до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Для підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків платник податків має подати до контролюючого органу:
Заяву, що має містити;
повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви;
чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання
платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків;
інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;
підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва,
відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).
Відповідно до пункту 4 Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Виходячи із системного аналізу положень Порядку №225 його затвердження обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо. Тобто, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв'язку із об'єктивною неможливістю виконати свої податкові обов'язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.
Тобто платник податків звільняється від відповідальності тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач із відповідною заявою до контролюючого органу не звертався, а рішення органами ДПС з цього приводу не приймалося.
До того ж, слід врахувати, що Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/839/24, від 14.01.2025 у справі № 440/17191/23, з посиланням на постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17, від 03.09.2019 у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форсмажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форсмажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Таким чином, факт дії воєнного стану та території України не є підставою для невиконання платником податків своїх зобов'язань та звільнення від відповідальності. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
У свою чергу, до позивача застосовувались штрафні (фінансові) санкції та пеня після скасування карантину, що підтверджується розрахунками у матеріалах справи, тому доводи позивача є безпідставними.
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом було дотримано зазначені вище принципи при прийнятті оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (код ЄДРПОУ 35884094, вул. Кільцева, буд. 5, м. Чернігів, Чернігівська область, 14007).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна