Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 лютого 2026 р. Справа № 520/12349/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Походенко А.І.,
за участі представника заявника - Жиліна О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника Головного управління Казначейської служби України у Київській області про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 520/12349/23 та про зміну способу виконання додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №520/12349/23 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Головного управління Казначейської служби України у Київській області, із заявою про зміну способу виконання додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі № 520/12349/23.
Також, представником Головного управління Казначейської служби України у Київській області подано заяву про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 520/12349/23.
Відповідно до ч.2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяв, просив суд їх задовольнити.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, місце та час якого повідомлялися належним чином відповідно до вимог КАС України.
Через систему "Електронний суд" представником Департаменту патрульної поліції надіслано заперечення на заяви про зміну способу виконання рішень суду апеляційної інстанції, в яких заперечував проти їх задоволення зазначивши, що стягнення коштів з Державного бюджету України є реалізацією спеціальної бюджетної процедури виконання судових рішень і не може ототожнюватися зі стягненням коштів із державного органу як боржника за рахунок його бюджетних асигнувань. У такому випадку Державний бюджет України не виступає боржником у розумінні звернення стягнення на власні кошти чи майно, а виконання рішення здійснюється шляхом безспірного списання коштів безпосередньо з бюджетного ресурсу у відповідно визначеному порядку. Фактично подані Головним управлінням державної казначейської служби України в Київській області заяви про зміну способу виконання додаткових постанов Другого апеляційного адміністративного суду по даній справі спрямовані не на зміну технічного способу для забезпечення реального виконання судового рішення, а на зміну визначеного судом суб'єкта стягнення - з Державного бюджету України на Департамент патрульної поліції, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 139 та ст. 378 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяв про зміну способу виконання рішень суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Процедура стягнення коштів з державного бюджету врегульована Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Згідно п. 2 Порядку № 845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі №520/12349/23 адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення суми задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану ним майнову шкоду в сумі 31530 (тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 43 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №520/12349/23 заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 820/12349/23 задоволено частково. Доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі №820/12349/23 абзацом наступного змісту: "Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 9567 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 76 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646)". В задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №520/12349/23 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі № 520/12349/23 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №520/12349/23 скасовано. Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення суми залишено без розгляду. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3372,82 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Також, додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/12349/23 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Постанови суду апеляційної інстанції набрали законної сили.
З комп'ютерної програми "ДСС" судом встановлено, що представником відповідача отримано три виконавчі листи від 12.06.2024 року та від 02.08.2024 року, в яких боржником вказано (з урахуванням ухвали про виправлення помилок у виконавчих листах) Державний бюджет України.
В заявах про зміну способу та порядку виконання судових рішень заявник просив суд:
1) змінити спосіб виконання додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі 520/12349/23 шляхом «стягнення з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп»;
2) змінити спосіб виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі 520/12349/23 шляхом «стягнення з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.».
Даючи оцінку доводам заяв про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішень суду, суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як вбачається зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024, судом апеляційної інстанції у резолютивних частинах постанов, які набрали законної сили і стали обов'язковими до виконання в редакції, визначено про стягнення коштів з Державного бюджету України.
Зі змісту заяв про зміну порядку та способу виконання вищевказаних постанов суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідач фактично висловлює незгоду з визначеним судом апеляційної інстанції порядком виконання постанов, а саме - стягненням коштів з Державного бюджету України, а не з Департаменту патрульної поліції.
Задоволення заяв про зміну порядку та способу виконання постанов суду апеляційної інстанції у такий спосіб, як просить заявник, потягне за собою зміну змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/12349/23, зокрема стягнення з Департаменту патрульної поліції, що є неприпустимим, оскільки змінювати зміст судового рішення не допускається.
Суд звертає увагу, що незгода із прийнятими судом апеляційної інстанції постановами, є підставою для їх оскарження в касаційному порядку, визначеному статтею 328 КАС України, а не шляхом подачі до суду заяв про зміну порядку та способу виконання вищевказаних постанов суду апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене, заяви про зміну способу і порядку виконання рішень суду в порядку статті 378 КАС України не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 КАС України КАС України, -
Заяви представника Головного управління Казначейської служби України у Київській області про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 520/12349/23 та про зміну способу виконання додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №520/12349/23 - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 03 березня 2026 року.
Суддя Шевченко О.В.