Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2026 року cправа № 520/3623/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області-Олени Хаустової від 28.06.2024 року № 1568270-2413-2002-UA631202270000028556;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області-Олени Хаустової від 28.06.2024 року № 1568270-2413-2002-UA63040030000052515;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області-Олени Хаустової від 09.07.2025 року № 1519219-2413-2014;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області-Олени Хаустової від 09.07.2025 року № 1519218-2413-2014;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області-Олени Хаустової від 09.07.2025 року № 1519217-2413-2014;
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 171 кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вищевказаним вимогам, суд зазначає таке.
Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 КАС України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах й, водночас, передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є ПК України.
Статтею 56 ПК України врегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 (провадження №К/9901/19455/20) зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 22.01.2022р. справа №160/11673/20.
Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом - 28.06.2024 та 09.07.2025, в той час як з позовом до суду він звернуся 23.02.2026.
Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
На виконання вимог ухвали, 03.03.2026 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що отримав оскаржувані податкові повідомлення рішення 19.02.2026, а звернувся до суду 21.02.2026, отже, строк звернення до суду з цим позовом не пропущено.
В підтвердження вищезазначеного позивачем надано копію поштового конверту з номером поштового відправлення: №R067098644188.
Згідно копії конверту, відповідач направив позивачу ППР 151927.
З наданих позивачем документів вбачається, що ним надано докази отримання лише однієї ППР.
Разом з тим, в межах цієї справи позивачем оскаржуються п'ять ППР № 1568270-2413-2002-UA631202270000028556;№1568270-2413-2002-UA63040030000052515; №1519219-2413-2014; № 1519218-2413-2014; № 1519217-2413-2014.
У зв'язку із вищевказаним позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо всіх оскаржуваних рішень, в якій зазначити поважні причини його пропуску з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
При цьому суд зазначає, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути перебування позивача у лавах Сил безпеки і оборони України.
За приписами ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Cуддя А.А. Ширант