Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
03 березня 2026 р. Справа № 520/1501/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Комунальник» (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м/ Слобожанське, вул. Дружби, 7, код ЄДРПОУ 32572536) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд,10 пов. ЄДРПОУ 40478572) про скасування висновку, -
Комунальне підприємство «Комунальник» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:
- скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «КОМУНАЛЬНИК»: предмет закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Паркова, м. Слобожанське, Чугуївський р-н., Харківської області» за процедурою відкритих торгів з особливостями, № UА-2025-10-17-012463-а від 27.11.2025 року.
Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 та 18.02.2026 дану позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу терміни для усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, позивачу було роз'яснено, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, наслідком невиконання вимог ухвали від 15.04.2024 є прийняття судом рішення про повернення позову.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху представником позивача отримано 03.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного поштового відправлення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 про залишення позовної заяви без руху представником позивача отримано 19.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного поштового відправлення.
Окремо суд зазначає, що для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 02.02.2026 позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
На виконання ухвали суду від 02.02.2026 представником позивача було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просив суд поновити Комунальному підприємству «КОМУНАЛЬНИК» строк на судове оскарження висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «КОМУНАЛЬНИК»: предмет закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Паркова, м. Слобожанське, Чугуївський р-н., Харківської області» за процедурою відкритих торгів з особливостями, № UA-2025-10-17-012463-a від 27.11.2025 року.
В обґрунтуванні вказаної заяви вказує, що позивач є комунальним підприємством, яке в умовах воєнного стану та пов'язаних з цим негативних наслідків бойових дій, зокрема в Харківській області, отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади. Сам по собі воєнний стан не є причиною для обґрунтування поважності недотримання процесуальних строків, але його вплив на діяльність та режим підприємств, заподіяних в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації, з ним пов'язані, не є порівняним з іншими суб'єктами. В таких умовах пріоритетне виконання завдань облаштування безпекової сфери в громаді неодмінно тягне за собою певні недоліки, що однак є наслідком не недбалості чи нехтуванням обов'язків, а нетипових та надзвичайних умов провадження діяльності
Згідно з ч. 2 ст. 122 цього Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, якою визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Отже, суд акцентує увагу, що треба мати на увазі, що строк на звернення до суду за оскарженням висновку Держаудитслужби становить 10 робочих днів з моменту його оприлюднення - законом встановлено більш стислий строк, ніж загальний строк за КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.11.2025.
В той же час, позивач звернувся до суду за допомогою системи "Електронний суд" 25.01.2026, Харківським окружним адміністративним судом позовну заяву було зареєстровано 26.01.2026, тобто з пропуском 10-денного строку на судове оскарження, установленого статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Суд зауважує, що у зв'язку з встановленням більш стислого строку на оскарження висновку, а саме 10 днів, враховуючи, що позивач звернувся до суду 25.01.2026, пропуск є значним.
В обґрунтуванні вказаної заяви вказує, що позивач є комунальним підприємством, яке в умовах воєнного стану та пов'язаних з цим негативних наслідків бойових дій, зокрема в Харківській області, отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади. Сам по собі воєнний стан не є причиною для обґрунтування поважності недотримання процесуальних строків, але його вплив на діяльність та режим підприємств, заподіяних в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації, з ним пов'язані, не є порівняним з іншими суб'єктами. В таких умовах пріоритетне виконання завдань облаштування безпекової сфери в громаді неодмінно тягне за собою певні недоліки, що однак є наслідком не недбалості чи нехтуванням обов'язків, а нетипових та надзвичайних умов провадження діяльності.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.
Після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі покликання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан вплинув на діяльність та режим підприємства, заподіяного в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації та унеможливив своєчасне звернення до суду.
Посилання на те, що підприємство отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади, позбавили можливості своєчасно звернутися до суду, носять загальний характер та не обґрунтовані жодними доказами.
Більш того, представником позивача не зазначено, а судом не встановлено, як саме запровадження воєнного стану вплинуло на роботу юридичного відділу підприємства.
Судом встановлено, що позов було подано адвокатом Філатовим Павлом Аркадієвичем, а не самим підприємством, позивачем також не обґрунтовано, що саме позбавило можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою.
Крім того, в заяві позивач абстрактно посилається на "не є порівняними з іншими суб'єктами", не наводячи яке саме порівняння було здійснено та що саме зумовило пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.
Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).
Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024 №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Відтак недоліки, які були встановлені ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 та 18.02.2026 позивачем не усунуті.
Станом на 03.03.2026 недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином позовна заява підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Комунальник» (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м/ Слобожанське, вул. Дружби, 7, код ЄДРПОУ 32572536) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд,10 пов. ЄДРПОУ 40478572) про скасування висновку - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. О. Супрун