про закриття провадження у справі
Справа №500/7410/25
02 березня 2026 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Тернопільської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання протиправними дій
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Тернопільська міська рада з позовною заявою до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання протиправними дій про визнання дій спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо формування висновку (довідки) за результатами перевірки закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-а та UA-2022-11-23-006621-a, в ході якої встановлено недотримання п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" протиправними.
Ухвалою суду від 31.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
31.12.2025 від Тернопільської міської ради до суду поступила заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, а саме копію довідки (висновку), складеної за результатами участі працівників Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області у кримінальному провадженні №42023212050000007 від 17.01.2023 та копію матеріалів на підставі яких складено зазначену довідку (висновок).
Ухвалою суду від 01.01.2026 призначено судове засідання для розгляду поданої заяви, а ухвалою від 05.01.2026 - відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Від представника позивача 06.01.2026 поступило клопотання про витребування доказів, а саме витребувати від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області: копію довідки (висновку), складеної за результатами участі у кримінальному провадженні №42023212050000007 від 17.01.2023; копії матеріалів (документів), на підставі яких було складено зазначену довідку (висновок).
08.01.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, також постановлено ухвалу про збільшення розміру позовних вимог відповідно до поданої заяви від 07.01.2026.
У подальшому розгляд справи здійснювався за позовними вимогами Тернопільської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області:
визнати дії спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо формування висновку (довідки) за результатами перевірки закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-а та UA-2022-11-23-006621-a, в ході якої встановлено недотримання п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" протиправними,
зобов'язати Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області утриматися від вчинення будь яких дій щодо закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-а та UA-2022-11-23-006621-a.
16.01.2026 від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання дій спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо формування висновку (довідки) за результатами перевірки закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-a та UA-2022-11-23-006621-a, в ході якої встановлено недотримання пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" протиправними та щодо зобов'язання Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області утриматися від вчинення будь яких дій щодо закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-a та UA-2022-11-23-006621-a.
Дослідивши наявні письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Одним із видів державного фінансового контролю, згідно із Законом №2939-XII, є інспектування, яке здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. (стаття 4 Закону №2939-XII).
Взаємодія між органами державної контрольно-ревізійної служби (далі - органи ДКРС) правонаступником якої є ДАСУ та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі - правоохоронні органи) з питань розгляду звернень правоохоронних органів, призначення, організації та проведення ревізій за ними, передачі їм матеріалів ревізій за власною ініціативою органів ДКРС, зворотного інформування про результати розгляду переданих матеріалів, виділення спеціалістів органів ДКРС, інших питань, що мають місце при виконанні органами регулює Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 №346/1025/685/53, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за №1166/13040 (далі - Порядок №346).
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №346, працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах (з питань, визначених в абзаці першому пункту 2.2 цього Порядку) та на інших об'єктах контролю (з питань, визначених в абзаці другому пункту 2.2 цього Порядку), - як спеціалісти.
Підставами для звернення правоохоронних органів до органів ДКРС стосовно виділення працівників у якості спеціалістів є норми Законів України "Про прокуратуру", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про Службу безпеки України", Кримінально-процесуального кодексу України, Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №510.
Працівники органів ДКРС направляються для участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, на підставі листа відповідного органу ДКРС.
Залучення працівників органів ДКРС в якості спеціалістів до участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, може здійснюватися на строк до 10 робочих днів. За письмовим зверненням правоохоронного органу цей строк може бути подовжений службовою особою органу ДКРС, визначеною в пункті 2.5 цього Порядку
У ході участі у перевірці спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції надає консультації та відповіді на порушені питання, при цьому фіксує факти порушення законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки).
Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі ДКРС. Права та обов'язки посадової особи служби, яка залучається в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої позовної заяви, суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо формування висновку (довідки) в межах кримінального провадження №42023212050000007 від 17.01.2023, за результатами перевірки закупівлі здійсненої Тернопільською міською радою з питань дотримання законодавства України при закупівлі дизельних генераторів, ідентифікатори закупівлі UA-2022-11-15-007810-а та UA-2022-11-23-006621-a, в ході якої встановлено недотримання пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" протиправними.
Листом від 17.03.2025 №39701-2025 Слідчий відділ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, керуючись ст.ст.40, 71, 93 КПК України, п.3.1 Порядку №346, звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з проханням погодити терміни виділення спеціаліста для участі у кримінальному провадженні за №42023212050000007 від 17.01.2023 щодо проведення перевірки та надання довідки для з'ясування питання щодо підтвердження факту розтрати коштів службовими особами Тернопільської міської ради.
За розглядом вказаного листа, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області надано відповідь правоохоронному органу листом від 18.03.2025 №131919-17/784-2025, в якому повідомлено, що виділити працівника відповідної кваліфікації для участі, в якості спеціаліста, у кримінальному провадженні за №42023212050000007 від 17.01.2023 по питаннях в межах компетенції органів державного фінансового контролю при наявності відповідних документів буде можливим з 03.04.2025 за окремим зверненням.
Одночасно зазначено, що відповідно до частини третьої статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Тому, з метою запобігання визнанню судами недопустимим доказом згідно з положенням статті 87 КПК України довідки (висновку) працівника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, залученого як спеціаліста, що володіє спеціальними знаннями та навичками, лист-звернення щодо виділення спеціаліста необхідно надіслати з урахуванням вимог частини третьої статті 110 КПК України та пунктів 1.3, 3.2 Порядку №346, а саме: супровідний лист з постановою.
Керуючись вищевказаними нормами КПК України, Слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надано звернення, постанову від 03.04.2025 про залучення спеціаліста по кримінальному провадженні за №42023212050000007 від 17.01.2023 та матеріали вказаного кримінального провадження.
Постановою про залучення спеціаліста від 03 квітня 2025 року, винесеної слідчою СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 постановлено: залучити у кримінальному провадженні №42023212050000007 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з 03.04.2025 терміном 10 робочих днів. На вирішення спеціалісту поставити питання: «Чи дотримано вимоги чинного законодавства посадовими особами Тернопільської міської ради під час проведення закупівлі без використання електронної системи згідно договорів та додаткових угод (№249 від 15.11.2022 та №277 від 23.11.2022), а саме дизельні генератори у кількості 63 штуки, поставку яких здійснено ТОВ «Венкон-Інвест». Для дослідження спеціалісту надати копії матеріалів кримінального провадження №42023212050000007 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
За розглядом звернення, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області прийнято рішення виділити для участі, в якості спеціаліста, у кримінальному провадженні №42023212050000007 від 17.01.2023 з 03.04.2025 терміном на 10 робочих днів заступника начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Боросюк Т.Є., по що повідомлено правоохоронний орган листом від 03.04.2025 №131919-17/899-2025.
Так, згідно постанови слідчого Слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Овечкіної В.С. від 03.04.2025, заступник начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Боросюк Т.Є. з 03.04.2025 по 16.04.2025 прийняла участь, в якості спеціаліста, у кримінальному провадженні №42023212050000007 від 17.01.2023.
За результатами участі у кримінальному провадженні складено довідку (висновок) від 16.04.2025, яку листом за №131919-17/969-2025 від 16.04.2025 направлено ініціатору, що повністю відповідає вимогам п.3.1 Порядку №346.
Слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області листом від 16.04.2025 №56731-2025 повідомлено, що довідку (висновок) від 16.04.2025 долучено до матеріалів кримінального провадження №42023212050000007 від 17.01.2023.
Крім того, положення Порядку №346 неодноразово аналізувалися Верховним Судом України, належність та обов'язковість положень цього Порядку підтверджується також висновками Верховного Суду України.
Так, у Постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-435а13 встановлено, що Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України розмежовує дві форми взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та правоохоронними органами в процесі виконання покладених на ці органи завдань, з'ясуванні питань фактів порушень законодавства у фінансово-господарській діяльності підконтрольних установ. По-перше, це проведення контролюючим органом самостійно ревізій за зверненнями правоохоронних органів (порядок призначення і організації врегульований в розділі 2, пункти 2.1-2.12 цього Порядку); і по-друге - залучення працівників контролюючого органу за зверненнями правоохоронних органів для участі в перевірках як спеціалістів (розділ 3, пункти 3.1-3.2 Порядку №346).
Звідси можна зробити висновок, що законодавство не ототожнює участь посадової особи ДФІ в якості спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, за наслідками яких спеціаліст надає довідкову інформацію з участю в проведенні ревізій, передбачених статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавство не ототожнює участь посадової особи Державної фінансової інспекції в якості спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, за наслідками яких спеціаліст надає довідкову інформацію, з участю в проведенні ревізій, передбачених статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", результати яких оформлюються актом.
Обставини справи свідчать, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області відкрито кримінальне провадження за №42023212050000007 від 17.01.2023 за участю посадової особи відповідача, залученої в якості спеціаліста на підставі норм Порядку №346.
Тобто, в даному випадку Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області жодних заходів фінансового контролю щодо позивача не проводилось, оскільки фактично сама перевірка проводилась слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, у зв'язку з чим Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не може бути застосований у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що у цій справі спір стосується правомірності дій спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, залученого слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області в якості спеціаліста для проведення перевірки позивача в рамках кримінального провадження №42023212050000007 від 17.01.2023.
Правовий статус спеціаліста визначено Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до якого спеціаліста віднесено до складу учасників кримінального провадження (пункт 25 частини першої статті 3 та стаття 71).
За таких обставин, правомірність дій спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, залученого в якості спеціаліста для проведення перевірки в рамках кримінального провадження, так само як і безпосередньо правомірність чи протиправність такого залучення слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області підлягає дослідженню у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а отже, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд таких питань є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Дотримання порядку збирання доказів органами досудового розслідування, у тому числі й залучення спеціаліста, є предметом перевірки під час розгляду справи судом у порядку кримінального судочинства. За змістом ст. 86, 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відтак прерогатива перевірки дотримання порядку збирання доказів у кримінальному провадженні надана саме відповідним уповноваженим суб'єктам у межах кримінального провадження і регулюється виключно нормами КПК України.
Отже, незгода особи із залученням спеціаліста під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження може бути висловлена у цьому провадженні. Вимога про визнання протиправними дій ДАСУ щодо виділення її службової особи як спеціаліста для участі у перевірці з питань дотримання законодавства у кримінальному провадженні не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Тобто, оскаржувані позивачем дії ДАСУ не створюють безпосередньо для нього будь-яких правових наслідків, а тому ці правовідносини не породжують виникнення публічно-правового спору, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Конституційний Суд України у Рішенні 14 грудня 2011 року у справі №1-29/2011 визначив підґрунтя розмежування публічно-правових спорів між судами адміністративної та кримінальної юрисдикцій. У п. 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Відтак з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
При цьому, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №826/818/16, від 20.03.2019 у справі №808/3230/17.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. (частина друга статті 239 КАС України).
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, так як справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі №500/7410/25 за позовом Тернопільської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання протиправними дій - закрити.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305);
відповідач:
- Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021, код ЄДРПОУ: 40913637).
Головуючий суддя Мартиць О.І.