про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/7060/26
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/27013/23 від 01.12.2023, у справі № 240/3960/24 від 25.04.2024 за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд враховує таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У свою чергу питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, який, проте не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, від 17.11.2021, від 27.02.2022, від 11.05.2023 (справи № 240/186/20, № 460/4188/20, № 460/783/20, № 460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулював такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд зауважив на тому що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Визначаючись щодо строку звернення до суду з цим позовом суд враховує, що за змістом заявлених у позові вимог позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 24.07.2024 у справі № 600/1941/22-а, просить про виплату суми компенсації у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.12.2019 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.07.2023 по 31.03.2024 по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії.
На переконання суду, невиплата заборгованості, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 24.07.2024 у справі № 600/1941/22-а щодо права позивача на спірну компенсацію "по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії", дає підстави вважати, що строк звернення до суду із заявленими вимогами, відповідно, бере відлік від дня виплати перерахованої на виконання судового рішення пенсії.
При цьому, суд вважає, що не є обґрунтованим пояснення позивача про обізнаність щодо невиплати спірної компенсації, а про порушення його прав позивач дізнався з дня отримання листа від відповідача, оскільки доданими до позову доказами підтверджено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 № 240/27013/23 пенсія виплачується у визначеному розмірі з 01.02.2024, у справі № 240/3960/24 від 25.04.2024 перерахована пенсія виплачується позивачу з 01.07.2024.
Відповідно шестимісячний строк звернення до суду із заявленими вимогами на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 № 240/27013/23 строк закінчився 01.08.2024, на виконання рішення від 25.04.2024 № 240/3960/24 строк закінчився 01.01.2025.
Проте до суду з цим позовом позивач звернувся 25.02.2026.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску матеріали позову не містять.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Принагідно суд зауважує, що Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Леміщак