про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/6789/26
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати протиправними дії приватного виконавця щодо:
призначення оцінки майна; підготовки реалізації майна;
розподілу сплачених коштів без проведення звірки;
продовження виконавчих дій при фактичному погашенні боргу;
- скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності;
та зобов'язати виконавця:
провести звірку платежів; надати акт звірки;
здійснити перерахунок;
утриматися від реалізації майна до встановлення реального боргу.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Визначаючись щодо належної сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі суд враховує, що за правилами частини третьої статті 6 Закону № 3674-V у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, ОСОБА_1 за подання до суду цього позову належало сплатити судовий збір у розмірі 4259,84 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3328,00 грн х 0,4, х 4 х 0,8, де: 3328,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4, - ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру; 4 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві: 1) оскарження дій щодо призначення оцінки майна; підготовки реалізації майна із зобов'язанням утриматися від реалізації майна до встановлення реального боргу; 2) скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності; 3) оскарження дій щодо розподілу сплачених коштів без проведення звірки із зобов'язанням провести звірку платежів; надати акт звірки; 4) оскарження продовження виконавчих дій при фактичному погашенні боргу із зобов'язанням здійснити перерахунок).
Суд враховує пов'язаність заявлених позовних вимог, проте виокремлення позивачем кожної оскаржуваної дії приватного виконавця вимагає, відповідно, надання судом й окремої оцінки у розрізі кожної оскаржуваної дії, як основних і похідних позовних вимог.
Таким чином, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України позивачем не додано документ про сплату судового збору, як і не зазначено підстав звільнення його від сплати судового збору.
Також, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд враховує, що первинно позивач звернувся з відповідною скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця до Господарського суду Житомирської області 22 січня 2026 року, й ухвалою від 17 лютого 2026 року у справі № 906/385/24 провадження за скаргою ОСОБА_1 від 22 січня 2026 року на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 906/385/24 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства).
Разом з тим, оскільки за змістом заявлених вимог у позовній заяві позивач оскаржує дії приватного виконавця щодо: призначення оцінки майна; підготовки реалізації майна; розподілу сплачених коштів без проведення звірки; продовження виконавчих дій при фактичному погашенні боргу; постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, а тому слід враховувати, що 16 грудня 2025 року приватним виконавцем Волковою Є. О. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ "Перша земельна агенція" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 26 червня 2020 року № 567/20 , строк дії до 26 червня 2023 року) для визначення ринкової вартості описаного арештованого майна боржника (позивача).
А згідно з доданими до позову платіжними інструкціями позивачем на рахунок приватного виконавця сплачувались грошові кошти, зокрема щодо погашення заборгованості за виконавчим листом від 30 жовтня 2023 року № 935/2100/22: 18 грудня 2025 року, 03, 10 січня 2026 року, дії щодо розподілу яких у межах зведеного виконавчого провадження № 76451336 оскаржує позивач у поданому позові, як і продовження виконавчих дій при фактичному, як вказує позивач, погашенні боргу. Інакше кажучи, сплачуючи грошові кошти у погашення заборгованості, позивач, при належній обачності та зацікавленості щодо спрямування внесених кошів на погашення конкретного боргу у межах зведеного виконавчого провадження, мав змогу бути обізнаним щодо оскаржуваних натепер у позові дій приватного виконавця.
Проте зі скаргою на відповідні дії приватного виконавця позивач звернувся до господарського суду лише 22 січня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження дій приватного виконавця, як і постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 16 грудня 2025 року.
За загальним правилом статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ці ж положення закріплено й нормою частини другої статті 287 КАС України.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Натомість пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, та не виправдовує процесуальної бездіяльності.
Відповідно до частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки у позовній заяві не наведено жодних поважних причин у розумінні процесуального закону, які б слугували достатніми підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, позов належить залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку, підтверджених належними доказами, які слід додати до заяви.
Також, на усунення недоліків пред'явленого позову відповідно до частини першої статті 169 КАС України позивачу у цей же десятиденний строк слід подати суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання позову із заявленими позовними вимогами у сумі 4259,84 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько