Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року Справа №200/1288/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слав'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області що полягають у зменшенні розміру пенсійної виплати починаючи з 01.09.2025 до 12 776,65 грн.;
Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної з 01.04.2024 пенсії ОСОБА_1 , після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23), яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром;
Зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 01.04.2024 розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначену у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23).
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Позивач звернувся до суду із позовом 23.02.2026, тобто із пропуском 6 місячного строку звернення щодо позовних вимог, які стосуються перерахунку пенсії до 23.08.2025.
Позивач вказав у позові, що дізнався про порушення своїх прав у жовтні 2025 року, після того як отримав лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.10.2025.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому особі відомо або могло бути відомо чи вона її отримала. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено припинення виплати пенсії та на підставі яких нормативно-правових актів тощо.
Отже, з дня неотримання пенсійної виплати щомісяця особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів у такому місяці щодо вказаної виплати.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після неотримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин невиплати звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Позивач додав до позову лист до відповідача, датований жовтнем 2025 року, водночас, суд не може обчислювати початок перебігу строк звернення до суду від дати отримання позивачем відповіді на цей лист, оскільки здійснення позивачем цього запиту не свідчить про його направлення у розумний строк з моменту, коли позивач мав дізнатись про порушення прав.
Також з огляду на наведені судом вище висновки Верховного Суду, не можна вважати, що позивач дізналася про порушення прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на звернення, оскільки позивач не отримуючи пенсію у належному розмірі як щомісячну виплату у кожен місяць спірного періоду мав можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після неотримання пенсійної виплати у належному розмірі, демонструючи свою необізнаність щодо підстав її виплати у такому розмірі звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації (в тому числі в електронному вигляді - у такому вигляді позивач здійснював звернення до відповідача).
Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про невиплату їй пенсії тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, що з огляду на ст. 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної за період з 01.04.2024 по 23.08.2025 пенсії ОСОБА_1 , після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23), яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром та зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити за період з 01.04.2024 по 23.08.2025 розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначену у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23).
Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Шинкарьова