Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2026 року Справа№200/9631/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльність, яка полягає в неправильному проведенні розрахунку пенсії;
- зобов'язання обчислити пенсію з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 05.08.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоди роботи: з 06.08.2008 по 24.09.2008, з 25.09.2008 по 12.11.2009, з 13.11.2009 по 16.12.2009, з 17.12.2009 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.02.2021, з 22.08.2022 по 05.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.08.2025 року, позивач з вернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області, засобами Вебпорталу Пенсійного фонду України, з заявою про перерахунок пенсії.
На момент подання позову, позивач не отримав від відповідача відповіді, натомість, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 914340123271 від 11.10.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії, однак відповідачем проведено неправильний розрахунок пенсії за віком позивача - не застосовано коефіцієнт 0,8.
Вважає, що відповідачем протиправно не зараховані спірні періоди до його пільгового стажу та не розраховано розмір пенсії з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Добропілля), як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
ОСОБА_1 через веб портал електронних послуг звернувся із заявою про перерахунок пенсії від 05.08.2025 № 6541 щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345 (далі - Закон № 345).
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.08.2025 проведено перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на підставі наданих до заяви довідок №284 від 11.02.2025, №33 від 19.02.2025 та №485 від 05.08.2025.
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 з 01.08.2025 становить 49 років 05 місяців 21 день, в тому числі додаткові роки за Список №1 - 14 років 00 місяців 00 днів. Пільговий стаж ОСОБА_1 з 01.08.2025 становить: - 14 років 02 місяці 26 днів - пільговий стаж на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з вибутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, терміном не менше 25 років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова № 202).
До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 06.08.2008 по 24.09.2008, з 25.09.2008 по 12.11.2009, з 13.11.2009 по 16.12.2009, з 17.12.2009 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.02.2021.
До пільгового стажу за Списком №1, передбаченого Постановою № 202 не зараховано період з 01.03.2024 по 05.08.2024, оскільки станом на 05.08.2025 відсутнє право для проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058.
З матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що з 01.04.2024 автоматичним способом проведено перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст.42 Закону № 1058. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу та даних персоніфікованого обліку до страхового стажу зараховано період трудової діяльності по 29.02.2024. Оскільки не минуло 24 місяці від попереднього перерахунку та ОСОБА_1 не набув за період з 01.03.2024 24 місяці страхового стажу підставі відсутні для проведення перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2024 по 05.08.2025 на підставі заяви від 05.08.2025 № 6541.
В задоволенні позову просив відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.05.2024 № 914340123271 позивачу проведений перерахунок пенсії на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2024.
Визначений додатковий стаж за Списком № 1 - 9 років.
Відповідно до розрахунку стажу форми РС-право, до пільгового стажу позивача зарахований період з 06.08.2008 по 31.08.2017.
05.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну надбавки до пенсії.
Рішенням відповідача від 18.08.2025 № 914340123271 здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.08.2025.
Визначено додатковий стаж за Списком № 1 - 14 років.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку стажу форми РС-право, до пільгового стажу позивача зараховані наступні періоди - з 06.08.2008 по 31.08.2017, з 01.09.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.02.2021, з 22.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 29.02.2024.
Даючи оцінку спірним правовідносинами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV є набуття пенсіонером 24 місяців страхового стажу з моменту призначення (попереднього перерахунку) пенсії або через два роки після призначення (попереднього перерахунку) у випадку відсутності 24 місяців страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії.
При цьому, норми Закону №1058-IV не передбачають можливість здійснення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії у будь-який час, окрім як у зв'язку з набуттям особою стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особи, які набули стажу 15 років за Списком № 1 мають право на проведення перерахунку пенсії у будь-який час, незалежно від дати попереднього перерахунку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який набрав чинність 16.09.2008, в редакції на час звернення позивача з заявою, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в редакції на час звернення позивача із заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Слід зазначити, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7, 5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
05.08.2025 позивач подав заяву про перерахунок пенсії (зміна надбавки) та заяву про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, враховуючи положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 відповідач, отримавши відповідну заяву позивача мав здійснити повний розрахунок стажу позивача за Списком № 1 по дату його звернення з відповідною заявою незалежно від дати попереднього перерахунку.
На виконання вказаної заяви відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача, зараховано до його пільгового стажу періоди роботи з 01.09.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.02.2021, з 22.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 29.02.2024.
Отже, в цій частині відповідачем права позивача не порушені, а тому позові вимоги задоволенню не підлягають.
Втім, відповідач, ігноруючи положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, не здійснив повний розрахунок пільгового стажу позивача за Списком № 1 (шахтарі) станом на 05.08.2025.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , позивач у період з 22.08.2022 по 16.09.2025 працював у якості гірника підземного 3 - го розряду з повним робочим днем під землею.
Відповідно до довідки ТДВ «Шахта «Білозерська» від 05.08.2025 № 485, позивач у період з 22.08.2022 по 29.07.2025 виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професією гірник підземний видобувної дільниці, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови КМУ від 24.06.2016 № 461.
Приймаючи рішення про зарахування пільгового стажу позивача, суд надає перевагу відомостям, зазначеним у пільговій довідці.
Враховуючи наведене, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 (шахтарі) період його роботи з 01.03.2024 по 29.07.2025.
Враховуючи дискреційні повноваження відповідача щодо розрахунку стажу позивача, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.08.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні та із зарахуванням до пільгового стажу позивача за Списком № 1 (шахтарі) періоду його роботи з 01.03.2024 по 29.07.2025 з моменту звернення із заявою про зміну надбавки від 05.08.2025.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стали протиправні дії відповідача, а також те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 (шахтарі) періоду його роботи з 01.03.2024 по 29.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 05.08.2025 про зміну надбавки із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні та із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 (шахтарі) періоду його роботи з 01.03.2024 по 29.07.2025 з моменту звернення із заявою про зміну надбавки від 05.08.2025.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська