Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2026 року Справа№200/9438/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (надалі - Лиманська МВА, відповідач), про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 06.11.2025 року №2748;
- зобов'язання Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в особі комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 15.09.ої2025 року №ЗВ-15.09.2025-243038.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником будинку, який був знищений в наслідок військової агресії РФ, у зв'язку з чим 15.09.2025 року позивачем засобами порталу «Дія» було подано заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна №ЗВ-15.09.2025-243038. Однак, рішенням відповідача від 06.11.2025 року №2748 позивачу відмовлено у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна на підставі п. 2 ч. 6 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», в зв'язку з виявленням недостовірних даних, визначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. Так, комісією зазначено, що тип об'єкта нерухомості - літній будиночок, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону такий вид нерухомого майна відсутній у переліку об'єктів, за знищення яких передбачено надання компенсації. Позивач вважає, що факт того, що реєстраційні документи містять словосполучення «літній будиночок», не спростовує природи об'єкта як індивідуального житлового (садового/дачного) будинку, який використовується для проживання та відповідає ознакам, визначеним п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
29 грудня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що позивач при поданні заяви № ЗВ-15.09.2025-243038 до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, бувши обізнаним про те, що належний йому літній будинок не віднесений до категорій об'єктів нерухомості, за які Законом №2923-IX передбачена компенсація, з метою отримання житлового сертифіката, зазначив недостовірні дані, тому рішенням № 2748 відмовлено в наданні заявнику компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна на підставі п. 2 ч. 6 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», в зв'язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
З огляду на викладене, рішення Комісії від 06.11.2025 № 2748 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - є обґрунтованим та законним, оскільки повністю відповідає чинному законодавству України і прийнято відповідно до підтверджених документально фактичних даних щодо зазначеного літнього будинка. У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача підтримала обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві. Також вказала, що відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого Наказом Міністерства економіки України 16 травня 2023 до класу «одноквартирні житлові будинки» належать, зокрема, відокремлені житлові будинки садибного типу, дачі, будинки лісників, садові та інші літні будинки для тимчасового проживання. Таким чином, у структурі Класифікатора «літній будинок» не визначений як окремий самостійний вид нерухомості, а згадується у складі переліку «садові та інші літні будинки», що свідчить про використання терміна «літні будинки» як узагальнюючого найменування, яке охоплює садові, дачні та інші подібні об'єкти, призначені для тимчасового або сезонного проживання. Крім того, відповідно до звіту про проведення технічного огляду даного нерухомого майна, здійсненого експертом Інституту проектування та будівельних експертиз Л.Є. Ватуліною «…згідно ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» літній будинок №39 (літ. А-3) може мати статус житлового будинку та використовуватися за призначенням.». Враховуючи викладене, представник позивача просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,8 кв.м на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.10.2015 року серія НОМЕР_1 (індексний номер №45308171).
Належне позивачу майно було знищено в наслідок військової агресії РФ.
Відповідно до Звіту про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій вказаного нерухомого майна, складеного ФОП ОСОБА_2 07 жовтня 2025 року за №ТЗ-07-10/25-2 категорія пошкоджень об'єкту - 3 (об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти)).
15.09.2025 року позивачем засобами порталу «Дія» було подано заяву №ЗВ-15.09.2025-243038 про надання компенсації за знищений житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
03.10.2025 року Комісією зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 № ЗВ-15.09.2025-243038 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у зв'язку з неможливістю проведення комісійного обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - з міркувань безпеки.
06.11.2025 року з метою встановлення факту знищення об'єкта житлової нерухомості для подальшого вирішення питання про надання компенсації за заявою позивача № ЗВ-15.09.2025-243038, останнім надано копії наступних документів:
- Свідоцтво про право власності від 08.10.2015 індексний номер: 45308171, на об'єкт нерухомого майна - літній будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області;
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 45308319 від 08.10.2015 року, в якому зазначено відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 745288514230, літній будинок, загальною площею 175,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: 1423084300:05:000:1413, цільове призначення: для організації відпочинку (для розташування та обслуговування літнього будинку для відпочинку), площа - 0,026 га;
- технічний паспорт на літній будинок за вказаною адресою.
Для перевірки категорії вказаного об'єкта нерухомості Комісією отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав № 450204631 від 31.10.2025 року.
Згідно відомостям, що містяться в довідці: реєстраційний номер 745288514230, тип об'єкта - літній будинок, об'єкт житлової нерухомості: НІ, загальною площею 175,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: 1423084300:05:000:1413, цільове призначення: для організації відпочинку (для розташування та обслуговування літнього будинку для відпочинку), площа - 0,026 га.
06.11.2025 року Комісією відновлено розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.09.2025 № ЗВ-15.09.2025-243038 щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Комісії від 06.11.2025 № 2748 відмовлено в наданні заявнику компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розташований за вказаною адресою на підставі п. 2 ч. 6 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», в зв'язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Рішення Комісії про відмову у наданні компенсації ОСОБА_1 від 15.09.2025 № ЗВ-15.09.2025-243038 щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , № 2748 від 06.11.2025 року, 07.11.2025 року передано на затвердження начальнику Лиманської міської військової адміністрації.
10.11.2025 року рішення затверджено розпорядженням Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 10.11.2025 № 1323 «Про затвердження рішення комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України від 06.11.2025 № 2748», що підтверджується Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України за заявою ОСОБА_1 № ЗВ-15.09.2025-243038.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 47 Конституції України гарантує, що кожен має право на житло.
За ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і який діє до теперішнього часу.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, врегульовані Законом України від 23.02.2023 №2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2923-ІХ).
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
За визначенням в пп. «в» п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ компенсацією за пошкоджений/знищений об'єкт нерухомого майна вважається фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
Отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є, зокрема, фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна (пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №2923-ІХ).
У порядку ст. 3 Закону №2923 для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
Персональний склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:
надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;
здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, у тому числі: приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна; приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;
заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;
одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);
утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);
проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;
виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону №2923-ІХ заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:
в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Частиною 7 цієї статті визначений перелік документів, які додаються до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За положеннями ч. 1 ст. 6 Закону №2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації.
У відповідності до ч. 6 ст. 6 Закону №2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.
Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.
На підставі ст. 8 Закону №2923-ІХ компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:
надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;
фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
Відповідно до ч. 20 та ч. 21 ст. 8 Закону №2923-ІХ право власності отримувача компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна припиняється у зв'язку з його знищенням. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону. Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, надання та використання житлового сертифіката для фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) встановлюється Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.
Кабінетом Міністрів України 30.05.2023 прийнято постанову №600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, який визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Порядок №600).
З положень п. 12 Порядку №600 слідує, що заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації (далі - договір про відступлення права вимоги), форма якого наведена в додатку 2.
Як зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, при прийнятті спірного рішення про відмову позивачу у компенсації Комісія виходила з того, що «літній будинок», як об'єкт нерухомості, законодавцем не віднесений до категорій об'єктів нерухомого майна, за які може надаватися компенсація у разі їх знищення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України в період дії воєнного стану, а отже наявний факт виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
При цьому, посилаючись на надання позивачем недостовірних даних, Комісією у рішенні не зазначено, які саме відомості або документи містять такі недостовірні дані.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивачем до заяви щодо надання компенсації були подані лише офіційні документи, які не можуть бути визнані недостовірною інформацією.
За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 та у постанові від 09.06.2022 у справі №759/18854/20, документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Технічне обстеження (візуальне) будівельних конструкцій приватного літнього будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено ФОП ОСОБА_2 .
Технічний звіт №ТЗ-07-10/25-2 від 07.10.2025 року виготовлено та підписано сертифікованим експертом з технічного обстеження ОСОБА_3 , що підтверджується кваліфікаційним сертифікатом серії АЕ №006016 від 22.12.2020.
Відповідно до Звіту про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій вказаного нерухомого майна №ТЗ-07-10/25-2 від 07.10.2025 категорія пошкоджень об'єкту - 3 (об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти)).
Судом не встановлено, що у заяві позивача про отримання компенсації за знищене майно наведені недостовірні дані.
Також, позивач не входить до переліку осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації відповідно до приписів Закону №2923-IX. Ним було надано заяву встановленої форми, яка містила належні та вичерпні відомості щодо об'єкту нерухомого майна, у зв'язку із пошкодженням якого заявник просив надати йому компенсацію.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення не було правових підстав для відмови позивачу в компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна з посиланням на виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об'єкт.
Разом з цим, судом встановлено, що позивач є власником зазначеного вище літнього будинку. Дана обставина не є спірною між сторонами.
Фактично підставою для відмови у наданні компенсації виступило те, що літній будинок, як об'єкт нерухомості, законодавцем не віднесений до категорій об'єктів нерухомого майна, за які може надаватися компенсація у разі їх знищення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України в період дії воєнного стану.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ до таких об'єктів належать, зокрема: а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
З аналізу наведеної норми суд дійшов висновку, що цільовим призначенням об'єктів нерухомого майна, за знищення яких може надаватися компенсація, є можливість тимчасового або постійного в них проживання.
Разом з цим, відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого Наказом Міністерства економіки України 16 травня 2023, до класу «одноквартирні житлові будинки» належать, зокрема, відокремлені житлові будинки садибного типу, дачі, будинки лісників, садові та інші літні будинки для тимчасового проживання.
Таким чином, виходячи з положень вказаного Класифікатора, літній будинок фактично є одноквартирним житловим будинком, призначеним для тимчасового проживання, а отже підпадає під розуміння об'єкта нерухомого майна, за якій може надаватися компенсація у разі їх знищення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України в період дії воєнного стану, у порядку п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
З урахуванням наведеного, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., наведена сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 06.11.2025 року №2748 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
3. Зобов'язати Лиманську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, в особі Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 15.09.2025 року №ЗВ-15.09.2025-243038, з урахуванням висновків суду у даній справі.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 37, код ЄДРПОУ 44739726) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко