Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2026 року Справа№200/481/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Ольховський Олег Геннадійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2025 №163950036186 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 29.10.2025; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.07.1989 по 13.12.1990, здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 29.10.2025.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області неправомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, не врахувавши окремі періоди пільгового стажу, які підтверджені записами трудової книжки та іншими документами.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн надана квитанція від 21.01.2026.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 29.10.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 05.11.2025 №163950036186. А отже, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечило щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них від 05.03.2025 № 4 з 18.07.1989 по 13.12.1990 в якості контролера продукції кольорової металургії, зайнятої на гарячих дільницях робіт і роботами зі шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавних металів, оскільки зазначена посада відсутня в переліку Списка № 2 Постанови від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах».
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням прийнято рішення від 05.11.2025 №163950036186 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 6 років.
Відповідач просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі та визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.
29.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідно екстериторіального розподілу за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №163950036186 від 05.11.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 6 років.
З рішення вбачається, що вік заявника 57 років 1 день.
Загальний страховий стаж позивача становить 27 років 1 місяць 9 днів у тому числі стаж роботи за Списком 2 складає 5 років 3 місяці 19 днів.
Під час розгляду заяви були використані наступні документи: паспорт; картка платника податку; трудова книжка від 20.07.1987 НОМЕР_3 ; Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29.10.2025 №00054443823; свідоцтво про народження дитини від 20.01.2004 НОМЕР_4 ; свідоцтво про розірвання шлюбу від 28.05.1996 НОМЕР_5 ; наказ про результати атестації робочих місяців за умовами праці від 20.12.1993 №332; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них від 05.03.2025 №4, 5, 6; диплом від 15.07.1987 НОМЕР_6 .
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу позивача зараховано всі періоди. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них від 05.03.2025 № 4 з 18.07.1989 по 13.12.1990 в якості контролера продукції кольорової металургії, зайнятої на гарячих дільницях робіт і роботами зі шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавних металів, оскільки зазначена посада відсутня в переліку Списка № 2 Постанови від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
30.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) розділом XIV-1, який містить частину 1 статті 114 такого змісту: «Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону».
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Аналогічна за змістом норма викладена у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частини 2 статті 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
За вказаних обставин, такі обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Так, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області) про те, що відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням скаржника на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788-ХІІ відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду вважає, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788-ХІІ всі інші положення, чого зроблено не було.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Виходячи з наведеного, жінкам, які досягли 50 років, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 може бути призначена за наявності стажу роботи 25 років, з яких не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій (пункт 20 Порядку №637).
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності/неточності/неправильності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, якою затверджений Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
За приписами пунктів 1-2 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктами 4, 10 Порядку № 442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у періоди з 18.07.1989 по 13.12.1990 ОСОБА_1 виконувала у відділі технічного контролю (цех №3) роботу контролера продукції кольорової металургії, була зайнята на гарячих дільницях робіт і роботами зі шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавних металів по 2 розряду, що передбачена Списком 2, підстава: Постанова Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 (розділ IX, підрозділ 24а); Постанова Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 (розділ VIII підрозділ 8а код 2091000а-13041); Постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 (розділ VIII підрозділ 8а код 2091000а-13041); Постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (розділ VIII підрозділ 8а позиція 8.8а), що підтверджується записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 20.07.1987 та довідки №4 від 05.03.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Довідка ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» про підтвердження пільгового стажу від 05.03.2025 № 4 містить усі обов'язкові реквізити та відповідає вимогам Додатку №5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.
Актом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.12.2025 №1100-0903-1/5601 підтверджено достовірність довідки від 05.03.2025 №4.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах» професію контролера продукції кольорової металургії, зайнятого на гарячих дільницях робіт і на роботах з шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавких металів, віднесено до Списку № 2 (розділ IX, підрозділ 24а).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професію контролера продукції кольорової металургії, зайнятого на гарячих дільницях робіт і на роботах з шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавких металів, віднесено до Списку № 2 (розділ VIII, код 2091000а-13041).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професію контролера продукції кольорової металургії, зайняті у виробництві вуглецевих матеріалів, мас і виробів з них, віднесено до Списку № 2 (розділ VIII підрозділ 8а позиція 8.8а).
Тобто, посада контролера продукції кольорової металургії, зайнятої на гарячих дільницях робіт і роботами зі шкідливими умовами праці у виробництві тугоплавних металів передбачена Списком № 2, що саме відповідачами не спростовано.
Крім того, суд зауважує, що з Форми РС-право вбачається про зарахування до Списку №2 періодів роботи позивача з 14.12.1990 по 25.01.1991, з 26.01.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1992, тобто періодів роботи позивача у ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів», де позивач працював не перериваючи трудовий стаж.
На підставі зазначеного, суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зарахуванні періодів роботи позивача з 18.07.1989 по 13.12.1990 у ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» до пільгового стажу за Списком №2 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача від 29.10.2025 прийнято рішення від 05.11.2025 №163950036186 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яким спірний період роботи позивача не зараховано до його пільгового стажу за Списком № 2.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача 2 щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2025 №163950036186 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що позивач досяг 50-річного віку, при цьому, 29.10.2025 ОСОБА_1 звернулася за місцем реєстрації до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За таких обставин, зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.10.2025 із зарахуванням періоду роботи з 18.07.1989 по 13.12.1990 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Водночас вимога щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є передчасною, оскільки на виконання даного судового рішення відповідачем ще не здійснено зарахування відповідних періодів до її пільгового стажу, а визначений управлінням пільговий стаж був недостатнім для призначення пенсії.
Суд звертає увагу, що позивач, як особа, яка досягла 57 років, буде мати право на призначення пенсії за заявою від 29.10.2025 за умови наявного пільгового стажу не менше 6 років.
Позовна вимога про зобов'язання виплатити позивачу пенсію за віком з часу звернення за призначенням пенсії є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки пенсія позивачу ще не призначалась.
Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволенні, оскільки скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії, а вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, сплачений ним судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2025 №163950036186 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.10.2025 із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) періоду роботи з 18.07.1989 по 13.12.1990 із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош