Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2026 року Справа№200/10063/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення розрахунку розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.03.2025 року; зобов'язання донараховати розмір пенсії у відповідності із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 22.03.2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області призначило позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 200/2794/25 з 22.03.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до участі у справі як другого відповідача.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі №200/2794/25, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 200/2794/25, призначено пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте відповідач 1 при призначенні пенсії не провів розрахунок розміру його пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», незважаючи на наявність пільгового стажу роботи з повною зайнятістю протягом робочого дня в підземних умовах тривалістю понад 15 років. Вказану бездіяльність відповідача 1 вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Відповідач 1 через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 22.03.2025 як отримувач пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 200/2794/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а саме з 22.03.2025 призначило ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058. Проте рішенням суду не зобов'язано застосувати норми абзацу 3 статті 28 Закону №1058 та статті 8 Закону № 345, щодо визначення розміру пенсії як 80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія, розмір пенсії ОСОБА_1 розраховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідно до статті 27 та абзацу 1,2 статті 28 Закону № 1058. Крім того, позивач звернувся із заявою від 04.12.2025 № 11117 про перерахунок пенсії «перерахувати стаж враховуючи престижність шахтарської праці», за результатами опрацювання якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було винесено рішення від 11.12.2025 № 057250006249 про відмову в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю у з відсутністю необхідного пільгового стажу 15 років. Зазначив, що є неналежним відповідачем, оскільки не приймав рішень по суті за заявами позивача.
Відповідач 2 через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що, оскільки, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 200/2794/25 та постаною Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 200/2794/25 не зобов'язано застосувати норми абзацу 3 статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону № 345, щодо визначення розміру пенсії як 80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія, розмір пенсії ОСОБА_1 було правомірно розраховано відповідно до статті 27 та абзацу 1,2 статті 28 Закону № 1058. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області 12 червня 2000 року), та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не є спірною обставиною між сторонами.
Відповідач 1 - Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) та відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 200/2794/25 встановлено, що 22.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся через електронний веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява ОСОБА_1 опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким 31.03.2025 прийнято рішення № 057250006249 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю пільгового стажу. У рішенні зазначено, що пільговий стаж за Списком № 1 складає 16 років 07 місяців 03 дні, пільговий стаж по Постанові № 202 (25) складає 12 років 07 місяців 29 днів.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі №200/2794/25 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250006249 від 31.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ від 31.03.1994 №202, періодів з 16.07.2003 по 21.07.2003, з 10.09.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 18.04.2005, з 29.06.2005 по 31.12.2007, з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, з 01.03.2025 по 22.03.2025. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду навчання у технікумі з 01.09.1999 по 09.06.2003.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №200/2794/25 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 200/2794/25 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду навчання у технікумі з 01.09.1999 по 09.06.2003. В цій частині ухвалено постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 202 період навчання з 01.09.1999 по 09.06.2003 в Селидівському гірничому технікумі. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 200/2794/25 залишено без змін.
02.12.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення № 057250006249 про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 25 років 01 місяця 12 днів пільгового стажу відповідно до постанови КМУ № 202.
Водночас, відповідач 2 при обчисленні розміру пенсії за віком позивача не застосував положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не застосування відповідачем 2 при обчисленні розміру пенсії за віком позивача положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 2 вересня 2008 року (далі - Закон №345-VI), та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закон № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закон № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Судом встановлено, що відповідач 2 визначив розмір пенсії позивача без урахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» без зазначення будь-яких підстав.
Водночас, суд звертає увагу, що відсутність у судовому рішенні визначення обов'язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень даного закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України.
При цьому, відповідачами не заперечується наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням ст. 8 Закон № 345-VI.
Судом встановлено наявність у позивача пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, більш ніж 15 років, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про призначення пенсії.
Враховуючи зазначене, саме бездіяльність відповідача 2 щодо не застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог, задовольнивши їх, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо не застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 положень абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов'язання відповідача 2 здійснити ОСОБА_1 з 22.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 положень абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 02 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова