Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/489/25
Провадження № 2/670/16/26
02 березня 2026 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
представника позивача Басалига Д.М.
представника відповідача Соловей О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. ТОВ «Бізнес Позика» 11.06.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 467741-КС-001 про надання кредиту. 11.06.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 467741-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3530 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 11.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 467741-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , який ним вказаний. Боржник належним чином не виконує свої зобов'язання за договором № 467741-КС-001, а тому станом на 22.06.2025 року має заборгованість в розмірі 26058 грн 22 коп., з яких: 6000 грн 00 коп. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 19158 грн 22 коп. прострочена заборгованість за процентами, 900 грн 00 коп. заборгованість за комісією. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 467741-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2023 року у сумі 26058 грн 22 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою від 07.07.2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача Басалига Д.М. у судове засідання не з'явилася, але 01.10.2025 року надала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача Соловей О.В. у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково у частині стягнення 6000 грн тіла кредиту, а у решті позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» необхідно відмовити, оскільки відповідач ОСОБА_1 на момент укладення і дії договору про споживчий кредит був військовослужбовцем. Також зазначив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тому просив не стягувати із нього понесений позивачем судовий збір.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 467741-КС-001 про надання кредиту (надалі Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA-3530, який відправлено на фінансовий номер +380974794001, що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, складений ТОВ «Бізнес Позика» відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту та Правил про надання споживчих кредитів. Строк, на який надається кредит 24 тижні, тобто по 26.11.2023 року (п. 2.3. Договору). Стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000 фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15013387 фіксована (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 2.5. Договору комісія за надання кредиту 900 грн.
Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 6000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його банківську картку № НОМЕР_2 , вказану у Анкеті клієнта, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «Профіт Гід» та випискою за договором б/н за період 11.06.2023-26.11.2023 по картці 4731-2196-4866-0581, наданою АТКБ «Приватбанк» щодо ОСОБА_1 .
Картка НОМЕР_2 належить саме відповідачу, що підтверджується листом АТКБ «Приватбанк» від 19.07.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250716/45944-БТ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку що між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір на виконання умов якого позивачем перераховано на банківську картку відповідача 6000 грн. Відповідач умов договору не виконав в зв'язку із цим виникла заборгованість. Враховуючи, що відповідачем умови кредитного договору не виконуються, розмір заборгованості не спростовано, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягають задоволенню, та із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» необхідно стягнути заборгованість за Договором № 467741-КС-001 про надання кредиту у розмірі 6000 грн 00 коп., з яких: 6000 грн 00 коп. прострочена заборгованість за тілом кредиту.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за процентами 19158 грн 22 коп., то слід виходити з наступного.
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 06.03.2023 року № 17-РС солдата ОСОБА_1 призначено номером обслуги реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи (а.с. 191).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 06.03.2023 року № 65 солдат ОСОБА_1 з 06.03.2023 року приступив до виконання обов'язків за посадою (а.с. 132).
Відповідно до витягу із наказу начальника Генерального штабу ЗСУ № 361-РС від 25 серпня солдата ОСОБА_1 призначено гранатометником відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ ЗСУ (а.а. 229).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.10.2023 року № 304 солдат військової служби ОСОБА_1 з 25.10.2023 виключений із списків особового складу в/ч НОМЕР_3 та вибув до нового місця служби (а.с. 135).
Відповідно до витягу із наказу від 01.06.2024 року № 163 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , звільнений з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності) пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 01.06.2024 року виключений із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом у період з 11.06.2023 року по 26.11.2023 року не підлягають стягненню, оскільки у вказаний період відповідач перебував на військовій службі, а тому на нього поширювалася дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» в частині стягнення процентів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім того, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 900 грн 00 коп., то суд зважає на таке.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була чинною на час виникнення цивільних правовідносин, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються в тому числі комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до умов п.2.5 Договору позивачем передбачена сплата комісії у розмірі 900 грн.
Проте суд звертає увагу, що в Договорі про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який складається з пропозиції (оферти) про укладення кредитного договору та прийнятті (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір не міститься визначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням кредиту і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, пов'язана з наданням кредиту, а тому доводи представника позивача, що комісія пов'язана із наданням послуги не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не надало доказів наявності, переліку такої послуги і погодження її зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. Умови, які б містили перелік послуг за які стягується комісія у Прийняття (акцепті) пропозиції (оферти) укласти Договір № 467741-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2023 року відсутні.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі 727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі 582/202/22.
Як виснував Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 900,00 грн є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії з підстав їх необґрунтованості.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «Бізнес Позика» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 8969 від 27.06.2025 року (а.с. 10).
Оскільки ціна позову становить 26058 грн 22 коп., позовні вимоги задоволені частково в розмірі 6000 грн 00 коп., що становить 23,03 % (6000 грн х 100 % : 26058,22 грн), тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 557 грн 88 коп. (2422,40 х 23,03 %). Решту судового збору в розмірі 1864 грн 52 коп. необхідно покласти на позивача.
Однак, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Вказане правило неодноразово підтримано судовою практикою: постанови Верховного Суду України № 6-152цс17 від 01 березня 2017 року та № 6-1065цс17 від 16 серпня 2017 року, Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 707/2717/21, від 10 січня 2024 року у справі № 757/48467/21, від 16.04.2025 у справі № 361/5009/22).
У пункті 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп.
Відповідач ОСОБА_1 є особою з числа осіб з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 від 25.04.2025 року (а.с. 81).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору, судові витрати позивача у сумі 557 грн 88 коп. підлягають компенсації ТОВ «Бізнес Позика» за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 263, 265, 274, 352, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 467741-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2023 року у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн 88 коп.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 03.03.2026 року.
Суддя В.А. Мамаєв