Справа №463/775/26
Провадження №2/463/999/26
02 березня 2026 року м. Львів
Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді -Яворського С.Й.,
з участю секретаря судового засідання -Станько Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №524021-КС-002 від 24.02.2025 року у розмірі 32 360,22 гривень, яка складається із 13 142,20 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 12 879,16 гривень - суми прострочених платежів по процентах та 6 338,86 гривень - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено кредитний договір №524021-КС-002, згідно умов якого Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 15 000,0 гривень на умовах визначених договором. Зазначає, що відповідач неналежним чином виконувала умови кредитного договору. Внаслідок чого станом на 08.01.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором №524021-КС-002 від 24.02.2025 року у розмірі 32 360,22 гривень, з яких: 13 142,20 гривень - заборгованість по прострочених платежах по тілу кредиту; 12 879,16 гривень - заборгованість по прострочених платежах по процентах та 6 338,86 гривень - заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №524021-КС-002 від 24.02.2025 року у розмірі 32 360,22 гривень.
Правом на подання відзиву відповідач не скористалася.
Позовна заява поступила до суду 29.01.2026 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Визначено строк та черговість подання заяв по суті справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася без поважних причин, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, поштове відправлення повернуте з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 02.03.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 24.02.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №524021-КС-002, шляхом підписання договору, паспорту споживчого кредиту та пропозиції на укладення кредитного договору (оферти) та прийняття (акцепт) пропозиції укладення договору про надання кредиту. Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 15 000,0 гривень, на строк 24 тижнів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на день (стандартна процентна ставка за кредитом - фіксована та сплатою комісії на надання кредиту у розмірі 3 000,0 гривень (а.с.32-50,51-53).
Згідно інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» від 24.02.2025 року та виписки по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» про зарахування коштів на платіжну картку відповідача, підтверджено успішність транзакції про перерахування 24.02.2025 року на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів згідно кредитного договору № 524021-КС-002 (а.с.96, 165-170).
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості, внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання, відповідач станом на 08.01.2026 року, заборгувала перед позивачем борг за кредитним договором № 524021-КС-002 від 24.02.2025 року в загальній сумі 32 360,22 гривень, з яких: 13 142,20 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 12 879,16 гривень - заборгованість за відсотками та 6 338,86 гривень - заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України. Нарахування відсотків проводилось у межах строку кредитування (а.с.20-24).
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 суми прострочених платежів по тілу кредиту та процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань підлягають до задоволенню у зазначеній позивачем сумі.
Разом з тим, щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 6 338,86 гривень, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок відсотків відповідно до ст.625 ЦК України за період 2025 року, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином розмір заборгованості за кредитним договором №524021-КС-002 від 24.02.2025 року становить 26 021,36 гривень, внаслідок чого до примусового стягнення підлягає виключно ця сума.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю.
При цьому, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 140,88 гривень судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №524021-КС-002 від 24.02.2025 року у розмірі 26 021,36 гривень (двадцять шість тисяч двадцять одну гривню 36 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 140,88 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя С.Й. Яворський