Справа №443/2106/25
Провадження №3-в/443/1/26
іменем України
02 березня 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, розлученого, про розстрочку виконання постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 в частині стягнення штрафу строком на 12 місяців,
встановив:
16.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить розстрочити йому виконання постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 у справі №443/2106/25 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., на 12 місяців зі сплатою штрафу рівними частинами: по 2 834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 00 коп. щомісяця, до повної сплати штрафу.
Заяву мотивує тим, що в провадженні Жидачівського районного суду Львівської області знаходилась справа про адміністративне правопорушення № 443/2106/25 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Постановою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 у справі № 443/2106/25 його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 06.02.2026 постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 07.10.2021 Печенізьким районним судом Харківської області ухвалено рішення по справі № 633/63/21, яким з нього стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову до суду - 12.03.2021 до досягнення дитиною повноліття. Тому, на даний час з нього стягуються аліменти на утримання дитини та заборгованість за аліментами. Оскільки батьки отримують пенсію та дохід в незначному розмірі, він, періодично, бере участь в матеріальній допомозі таким. Зважаючи на факт відсутності у нього власного житла (будь-якого іншого нерухомого майна), він орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Щомісячний платіж за оренду становить 7 000 грн. Окрім цього, несе витрати пов'язані з оплатою комунальних платежів. Також витрачає кошти на оплату вартості проїзду громадським транспортом до місця роботи та інші щоденні витрати пов'язані з життєдіяльністю дорослої людини. На даний час, у зв'язку з обставинами, які склались в житті, він перебуває у стані скрутного матеріальному становищі та не в змозі одним платежем здійснити оплату штрафу у розмірі 34 000 грн 00 коп., який є достатньо великим в порівнянні з його щомісячними витратами та доходом. Одноразова оплата такого штрафу становитиме для нього надмірний тягар, який негативно вплине на життя.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримав, просив розстрочити оплату штрафу на один рік зі сплатою рівними частинами щомісяця чи хоча б на 6 місяців. Додатково зазначив що на даний час ніде не працює та є розлученим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 по справі №443/2106/25 (провадження №3/443/16/26) ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч.3 ст. 126 КУпАП, і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці. ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, приєднано невідбуту частину стягнення накладеного на ОСОБА_1 постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 29.10.2025, яка набрала законної сили 11.11.2025, у виді 9 місяців 24 дні та на ОСОБА_1 накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 9 (дев'ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) 60 копійок.
Згідно ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
За ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить розстрочити виконання постанови, у зв'язку з тим, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не подав.
Як вбачається з договору оренди житлового приміщення від 20.12.2024, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , власники житлового приміщення, що знаходиться у АДРЕСА_1 , надають наймачу ОСОБА_1 в користування квартиру, загальною площею 55,9 кв.м. до 20.11.2027 та орендна плата на місяць становить 7 000 грн. Даний договір оренди житлового приміщення від 20.12.2024 нотаріально не засвідчений.
Також до даного договору не долучено свідоцтво про право власності, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири у АДРЕСА_1 .
Крім того, не надав жодних доказів, які б підтверджували існування будь-яких інших обставин, які б свідчили про ускладення або неможливість виконання рішення суду (доказів, що останній сплачує аліменти, матеріально допомагає батькам тощо).
При розгляді клопотання суд враховує постанову Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, за якою «відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника».
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
За таких обставин суд не має можливості перевірити ті обставини, на які покликається заявник як на підстави для відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, 307-308 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 в частині стягнення штрафу строком на 12 місяців - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко