Справа № 461/7978/25
Провадження № 1-кс/461/1112/26
Іменем України
27.02.2026 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника заявника -адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025140000001039 від 09.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, -
адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту, накладеного на майно, вилучене в ході проведення обшуку іншого володіння особи, транспортного засобу МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 , фактичним власником якого є ОСОБА_7 , а саме: транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Львова від 21.11.2025 року у кримінальному провадженні за №12025140000001039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задоволено. Накладено арешт на майно, з позбавленням права на користування, розпорядження та відчуження на вилучене в ході проведення обшуку іншого володіння особи, транспортного засобу МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 , фактичним власником якого є ОСОБА_7 , а саме: транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу.
Заявник зазначає, що ОСОБА_6 є фактичним володільцем та користувачем транспортного засобу МАЗ та здійснює утримання, технічне обслуговування та експлуатацію вказаної техніки. Представник заявника вказує, що з моменту винесення судом ухвали минуло більше трьох місяців, за цей час орган досудового розслідування мав всі можливості та був зобов'язаний оглянути транспортний засіб МАЗ, встановити достовірно чи дійсно в ньому збереглися сліди, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні та, відповідно, за їх наявності вилучити такі сліди, призначити відповідні необхідні судові експертизи. Враховуючи те, що заявник не має відношення до кримінального провадження, такий спосіб арешту майна як користування вказаним транспортним засобом МАЗ призведе до надмірного обмеження його інтересів до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Додатково наголошує, що така заборона користування порушує життєвий ритм заявника, що негативно впливає як на нього, так і на членів його великої сім'ї. Наявність транспортного засобу у розпорядженні сім'ї є критично важливою, оскільки заявник використовує його для перевезення вантажів, як спеціалізовану техніку. Окрім того, звертає увагу на те, що транспортний засіб МАЗ потребує регулярного технічного обслуговування та експлуатації. Тривале невикористання техніки такого роду призводить до її поступового фізичного зносу та псування. Арешт завдає заявнику також реальну майнову шкоду у вигляді зменшення вартості та працездатності транспортного засобу. За таких обставин, просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 клопотання підтримала, з підстав, викладених у такому.
Прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні проти клопотання заперечив, зазначив, що транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, відтак просив клопотання залишити без задоволення.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природнього середовища слідчого управління за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000001039 від 09.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.
20.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 27.10.2025, справа №461/7978/25, пр. №1-кс/461/6621/25, в ході проведення обшуку іншого володіння особи - транспортного засобу МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т., користувачем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , фактичним власником якого є ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію ІНА № 609427 та ключі, 1 забір проб копалин (піску), що поміщено до спец. пакету NPU2058219, мобільний телефон SAMSUNG GALAXY A15, в чорному чохлі книжці, ІМЕІ НОМЕР_4 .
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 від 20.11.2025 транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025140000001039.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2025 року у кримінальному провадженні за №12025140000001039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задоволено. Накладено арешт на майно, з позбавленням права на користування, розпорядження та відчуження на вилучене в ході проведення обшуку іншого володіння особи, транспортного засобу МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 , фактичним власником якого є ОСОБА_7 , а саме: транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для накладення вказаного арешту була необхідність проведення слідчих дій та збереження майна, з метою недопущення його втрати чи знищення. Також, транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 із навантаженими корисними копалинами, що схожі на пісок об'ємом 7 м3, вагою близько 2,8 т.; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу, відповідали критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України щодо речового доказу та був залучений для проведення експертиз.
Частиною 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речовихдоказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому пунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням зокрема іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги та враховує ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як стороною обвинувачення не представлено слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Частинами 1, 2 ст. 321, ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом. Держава забезпечує рівний захист прав суб'єктів права власності.
Як зазначено в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського су з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
В ході дослідження клопотання сторони захисту, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_12 є фактичним користувачем зазначеного транспортного засобу, що не заперечувалось органом досудового розслідування, не є підозрюваним у межах кримінального провадження №12025140000001039, з моменту накладення арешту на транспортний засіб марки МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 .; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу, минуло більше чотирьох місяців, а транспортний засіб марки «МАЗ» потребує регулярного технічного обслуговування та експлуатації. Тривале невикористання техніки такого роду призводить до її поступового фізичного зносу та псування.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи.
За вказаних обставин, слідчий суддя не вбачає перешкод для передачі зазначеного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , а також підстав для подальшої заборони користуватися зазначеним майном.
Крім того, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту в цій частині існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених ст.2 КПК України, під час розгляду клопотання встановлено не було.
При цьому суд, враховує необхідність збереження транспортного засобу МАЗ 54331, д.н.з. НОМЕР_1 як речового доказу, однак продовження перебування автомобіля під арештом загрожує його подальшому пошкодженню, а тому арешт в частині заборони користування підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , підлягає частковому задоволенню, а транспортний засіб марки МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 .; свідоцтво про реєстрацію ІНА № НОМЕР_3 ; ключі до нього поверненню його власнику ОСОБА_6 , з правом користування, без права відчуження та розпорядження.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України - задоволити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Львова від 21.11.2025 року на транспортний засіб МАЗ 54331 д.н.з. НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_2 .; свідоцтво про реєстрацію ІНА № 609427; ключі від транспортного засобу, в частині користування вказаним транспортним засобом.
Повернути зазначене майно власнику ОСОБА_6 , або уповноваженій ним особі, під розписку на відповідальне зберігання.
Арешт в частині заборони відчуження транспортного засобу - залишити в силі.
Попередити ОСОБА_6 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Повний текст ухвали складено 02 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1