Справа № 297/644/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
03 березня 2026 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026071060000095 від 02.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
встановив:
Старший слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до суду, яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб, із визначенням застави у розмірі, не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. У разі визначення застави старший слідчий просить покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) без дозволу суду не виїжджати за межі с. Заріччя Хустського району; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02 березня 2026 року о 04:10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (0,86 проміле), що підтверджується висновком медичного огляду від 02.03.2026 року, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній у с. Сільце Берегівського району, діючи необережно, не врахував дорожні умови та обстановку, не обрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, яка забезпечувала б можливість постійного контролю за рухом автомобіля та безпечного керування ним, у результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя по напрямку свого руху та здійснив зіткнення з металевим відбійником мосту через річку «Іршавка», розташованим поблизу магазину «Алма» ТзОВ «ТИСА ОПТТОРГ» за адресою: с. Сільце, вул. Центральна, 59А, Берегівського району.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді шоку травматичного, закритої черепно-мозкової травми, контузійного забою головного мозку, перелому кісток лицевого черепа, перелому лівої орбіти та верхньої щелепи зліва, переломів 9 та 10 ребер зліва, що підтверджується довідкою чергового лікаря КНП «Іршавська міська лікарня» від 02.03.2026 року, а пасажир переднього пасажирського сидіння цього ж автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді шоку травматичного, закритої черепномозкової травми та забою лопатки, що підтверджується довідкою чергового лікаря КНП «Іршавська міська лікарня» від 02.03.2026 року.
02.03.2026 року о 07:50 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України як особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
02.03.2026 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: 1) протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 02.03.2026 року; 2) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.03.2026 року; 3) довідкою про попередній діагноз ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чергового лікаря КНП «Іршавська міська лікарня» від 02.03.2026 року; 4) довідкою про попередній діагноз ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чергового лікаря КНП «Іршавська міська лікарня» від 02.03.2026 року; 5) висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.2026 року; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5 від 02.03.2026 року; 6) протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286-1 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що саме по собі може слугувати підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також те, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина), дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування і має реальні можливості покинути територію України поза межами пунктів пропуску державного кордону, а також переховуватися на території України.
2. Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини із свідками, потерпілими та схиляти їх до зміни показань, наданих слідству.
Це створює реальну загрозу тиску на свідків, потерпілих підбурювання до дачі неправдивих показань або відмови від надання свідчень. Крім того, підозрюваний може впливати на інших учасників провадження, зокрема експертів, понятих, що потенційно сприяє приховуванню доказів, узгодженню показів або спотворенню фактичних обставин справи.
Враховуючи зазначене, існує високий ризик переховування підозрюваного та незаконного впливу на свідків і інших учасників провадження, що обґрунтовує застосування до підозрюваного суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може, використовуючи свої зв'язки та ресурси, координувати дії засобами, що дозволяють впливати на викривлення даних у кримінальному провадженні. Зокрема, це може здійснюватися шляхом погроз, тиску та шантажу учасників та сторін кримінального провадження, що спрямовано на ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності та є прямим способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Аналогічним чином підозрюваний може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях, а також на експертів та інших осіб, залучених до провадження, з метою спотворення фактів або отримання вигідних йому результатів.
Крім того, підозрюваний може підшукувати осіб для надання неправдивих або узгоджених показань, залучати третіх осіб до створення фіктивних обставин, а також використовувати матеріальні або особисті важелі впливу для маніпуляцій з доказами, що створює значний ризик перешкоджання кримінальному провадженню та неможливість об'єктивного збору доказів.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 вже вчинив дорожньо-транспортну пригоду в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджує його схильність до порушень правил безпеки руху та підвищує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень або продовження злочинної поведінки, у тому числі шляхом повторного порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння, що може створити загрозу життю та здоров'ю інших осіб, а також зашкодити розслідуванню кримінального провадження.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ніде не працює, а осіб, які б могли поручитися за виконання ним покладених обов'язків та які викликають довіру суду, не встановлено, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не є можливим, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутність постійного джерела доходів та інших соціальних зв'язків, має реальні можливості залишити межі Закарпатської області або України. Окрім того, вже встановлено, що підозрюваний вчинив дорожньотранспортну пригоду в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про його схильність до порушень правил безпеки та підвищує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження злочинної поведінки. З огляду на те, що Закарпатська область межує з чотирма державами (Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія), існують реальні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та можливість призначення реального покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, знищувати або приховувати речові докази, що ставить під загрозу повне та об'єктивне розслідування кримінального провадження.
Така обставина підтверджує необхідність застосування суворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказані обставини свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів - особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або меншої застави, оскільки вони не забезпечують достатньої ефективності для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним ступеню небезпеки, ризик якої зберігається з огляду на серйозний характер інкримінованих протиправних дій та їх тяжкість, а також з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, і може гарантувати виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а даних, що обмежували б застосування цього запобіжного заходу, не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також відомості про його особу та мету забезпечення виконання процесуальних обов'язків і запобігання ризикам, передбаченим у клопотанні, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен ефективно запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України та обставини кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється за ч. 2 ст. 286-1 КК України, а також при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, беручи до уваги передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, є необхідність встановити останньому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
Саме застава такого розміру здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, слугує достатнім стримуючим заходом, що відбиває бажання особи будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав погоджене ним клопотання, зазначивши наявність ризиків переховування від слідства та суду, можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків і потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 вважав пред'явлену ОСОБА_4 підозру за ч. 2 ст. 286-1 КК України необґрунтованою, передчасною у зв'язку з не проведенням автотехнічної експертизи. Наведені прокурором ризики вважав абстрактними. Враховуючи наведене та те, що підозрюваний раніше не судимий, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі визначення застави просив зменшити її розмір до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти росії» національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до восьми років.
Отже, суворість можливого покарання у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, зазначені в клопотанні ризики щодо можливості підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя також вважає обґрунтованими.
Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Оцінюючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість наслідків кримінального правопорушення, зміст підозри про те, що підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ДТП, можливість впливу на потерпілу та свідків, з якими він перебував у безпосередніх відносинах, реальність переховування з огляду на прикордонне розташування регіону.
З огляду на викладене, існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Отже, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, який неодружений, офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) без дозволу суду не виїжджати за межі с. Заріччя Хустського району; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
У зв'язку з цим, строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_4 , тобто з 07:50 год. 02 березня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183,194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026071060000095 від 02.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання.
Строк дії ухвали закінчується 01 травня 2026 року о 07:50 год.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі підозрюваний ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) без дозволу суду не виїжджати за межі с. Заріччя Хустського району;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_9