Ухвала від 29.01.2026 по справі 757/66110/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66110/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42024000000001149 від 16.10.2024,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, вилучене 24.10.2025 в ході проведення обшуку офісного приміщення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області за адресою: Київська обл., Фастівський район, вул. Машинобудівників, буд. 4-А, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримував.

Представник Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання. Заяв, заперечень, пояснень не надходило.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001149 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 369 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що не пізніше грудня 2024 року, у ОСОБА_4 , який, будучи достовірно обізнаним про порядок регулювання земельних відносин та містобудівних потреб громади та що вказані питання відносяться до компетенції сесії Чабанівської селищної ради, під час якої депутатами ради здійснюється голосування щодо прийняття рішень про виділення бюджетних грошових коштів на такі потреби, за попередньою домовленістю з невстановленими працівниками ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, виник злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди депутатам Чабанівської селищної ради за позитивне голосування під час вирішення питань розподілу бюджетних коштів для визначених суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють свою діяльність на території Фастівського району Київської області

24.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України

24.10.2025 слідчим проведено невідкладний обшук офісного приміщення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області за адресою: Київська обл., Фастівський район, вул. Машинобудівників, буд. 4-А, в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме:

- мобільний телефон iPhone 14 Pro, номер моделі MQ0G3PX/A, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , у полімерному чохлі, разом із сім-карткою оператору ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_4 ;

- Рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 01.08.2023 № 1076, на 1арк.;

- Рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 19.06.2025 № 1344, на 2 арк.;

- Рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 24.04.2025 № 1315, на 4 арк.;

- Розпорядження Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 07.04.2025 № 45-В, на 3 арк.;

- Розпорядження Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 14.03.2025 № 30-В, на 2 арк.;

- Рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 18.03.2025 № 1308, на 2 арк.;

- Рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 18.03.2025 № 1307, на 2 арк.;

- договір № 2 технічного нагляду за виконанням робіт від 08.08.2024 з додатком №1 між Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «СП БК АРХІМЕД», на 4 арк.;

- акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт згідно договору № 2 від 08.08.2024 від 08.08.2024, на 1 арк.;

- проект Меморандуму про співпрацю та партнерство від 01.08.2023, на 2 арк. (підписаний ОСОБА_7 з відтиском печатки Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області);

- лист Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 23.10.2024 № 02-20/2960, на 1 арк. з конвертом поштового відправлення;

- замовлення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на проведення експертизи проекту від 17.09.2024 № 02-20/2562, на 2 арк.;

- договір підряду № 9/08-116 від 09.08.2024 між Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «ІВ - Стандарт», з додатками, всього на 14 арк.;

- договір № 08-2024 на виконання проектних робіт від 27.08.2024 між Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Епіцентр К», з додатками, всього на 6 арк.;

- договір № 28/08-116 на надання послуг від 28.08.2024 з додатком №1 між Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Епіцентр К», з додатком, на 3 арк.;

- договір № 31-03-1 від 31.03.2021 між Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, ТОВ «Цент архітектурного проектування та ландшафного дизайну», ТОВ «Українська інвестиційна компанія «УКРЖИТЛОІНВЕСТ», на 3 арк.

Постановою слідчого від 24.10.2025 вилучені речі та документи визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.11.2025 задоволено клопотання слідчого, надано дозвіл на проведення вказаного обшуку з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Правове обґрунтування

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Мотиви слідчого судді

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Щодо вилучення мобільного телефону, суд зазначає, що дозвіл на його виявлення був надано ухвалою Печерського районного суду у справі № 757/54226/25-к від 04.11.2025. Як вбачається з протоколу обшуку, спеціаліст до проведення слідчої дії, обшуку, для зняття копій з телефону, залучений не був, що унеможливлює виконання слідчими вимог, передбачених абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України.

Що стосується решти вилучених документів, а саме: рішень Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, актів, проекту меморандуму про співпрацю, замовлень, договорів підряду тощо, то вони безпосередньо стосуються обставин, що є предметом досудового розслідування та можуть містити інформацію, яка потребує перевірки в ході здійснення досудового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на фабулу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучені речі та документи містять відомості щодо обставин, які є предметом досудового розслідування, а тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, власник майна не позбавлений у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.

Клопотання є мотивованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024000000001149 від 16.10.2024 на документи, вилучені 24.10.2025 в ході проведення обшуку офісного приміщення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області за адр.: Київська обл., Фастівський район, вул. Машинобудівників, буд. 4-А, а саме на: