печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21641/17-ц
пр. 2-791/26
11 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа № 757/21641/17-ц
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ТДВ СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_2
предмет та підстави позову - стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
позивач звернулася до суду із позовом до ТзДВ СК «Альфа Гарант» та ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, а саме: з ТзДВ СК «Альфа Гарант» на користь позивача страхове відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 6776377 в сумі 26541,01 грн; з ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування збитків (майнової шкоди) в розмірі 83068,60 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок якої пошкоджено її ТЗ, спричинено збитки. Страхова компанія виплатила страхове відшкодування, проте у меншому, аніж потрібно розмірі. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (т. 1 а.с. 5-36).
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Васильєвої Н.П. від 15.05.2017 справу за вказаним позовом призначено до розгляду за правилами позовного (загального) провадження (т. 1 а.с. 42).
У зв'язку з перебуванням судді Васильєвої Н.П., на довготривалому лікарняному та з метою недопущення пропущення строків розгляду справ, здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи (т. 1 а.с. 57-60).
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 02.07.2017 справу за вказаним позовом призначено до розгляду за правилами позовного (загального) провадження (т. 1 а.с. 61).
Відповідно до журналу судового засідання від 14.11.2017 перенесено розгляд справи на 14.02.2018 з метою повторного виклику представника відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» в судове засідання (т. 1 а.с. 68-69).
Відповідно до протоколу судового засідання від 14.02.2018 оголошеного перерву у зв'язку зі змінами до ЦПК України для проведення підготовчого судового засідання на 30.03.2018 (т. 1 а.с. 77-78).
16.02.2018 представником відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» - Гнатюком С.В. до суду було подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ТзДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки 01.03.2017 на підставі заяви позивача про страхове відшкодування страховою компанією було сплачено страхове відшкодування у розмірі 22571,85 грн, а також 03.03.2017 була здійснена сплата пені у сумі 1296,67 грн. ТзДВ СК «Альфа-Гарант» належним чином та в повному обсязі виконало свої зобов'язання за полісом № АЕ/6776377. Звіт № 67/1-17 на який посилається позивач не може бути належним та допустимим доказом в розуміння п. 17 Постанови пленуму ВСУ № 5 від 12.06.2009, який міг би спростувати Звіт № 35-D/24/2, складений незалежним оцінювачем ТОВ «Промислова компанія «Селтим», та на підставі яких ТзДВ СК «Альфа-Гарант» було здійснено розрахунок та сплачено страхове відшкодування (т. 1 а.с. 80-115).
16.03.2018 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що Звіт № 35-D/24/2 складений оцінювачем ОСОБА_3 містить суттєві порушення норм законодавства про оцінку майна та не може бути використаний для підрахунку справедливого розміру страхового відшкодування. Оскільки в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують дійсну суму відновлювального ремонту, яка майже відповідає висновкам звіту ОСОБА_4 на замовлення позивача, ОСОБА_1 підтвердила, що розмір страхового відшкодування визначений страховиком є несправедливим, замалим та недійсним (т. 1 а.с. 117-139).
29.03.2018 представником відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» - Гнатюком С.В. до суду було подано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 142-144).
14.05.2018 представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до суду було подано відзив на позовну заяву в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача, оскільки вони безпідставні та необґрунтовані. Зазначала, що як вбачається з Акту огляду ТЗ «Хюндай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 від 23.01.2017 складеним ФОП ОСОБА_4 та Акту виконаних робіт від 30.03.20176 складеним ФОП ОСОБА_6 ремонту підлягають деталі, які не були пошкоджені під час даної ДТП. Так, наприклад, задній бампер, а капот лише мав лакофарбоване пошкодження. Крім того, в акті огляду ТЗ від 23.01.2017 складеним ФОП ОСОБА_4 зазначено, що на момент огляду автомобіль «Хюндай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 мав сліди відновлювального ремонту, що підтверджує те, що автомобіль мав інші пошкодження внаслідок іншої ДТП (т. 1 а.с. 148-151).
15.05.2018 представником відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» - Гнатюком С.В. до суду було подано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 153-154).
Відповідно до протоколу судового засідання від 15.05.2018 в судовому засіданні представник позивача - адвокат Ковалевська Д.С. заперечувала проти задоволення клопотання про призначення експертизи, представник відповідача ОСОБА_2 - Бабич Н.Д. підтримувала клопотання про призначення експертизи (т. 1 а.с. 155-157).
Ухвалою від 15.05.2018 було задоволено клопотання представника відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» - Гнатюк С.В. про призначення у справі автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 158-160).
21.05.2018 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано заяву про проведення автотоварознавчої експертизи по матеріалам справи та долучення до матеріалів справи фото-доказів (т. 1 а.с. 161-192).
06.08.2020 на адресу суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВ України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи (т. 1 а.с. 195-197).
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 14.08.2020 було поновлено провадження по справі (т. 1 а.с. 198).
14.11.2022 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 237-243).
Ухвалою від 16.11.2022 було частково задоволено клопотання позивача - адвоката Ковалевської Д.С. про призначення у справі автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 247-248).
01.06.2023 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 15.05.2023 № 204/23-54 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого: 1) вартість відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata», р.н. НОМЕР_1 , станом на 15.09.2016 складає: 126809,13 грн з ПДВ; 2) вартість відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata», р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без врахування ПДВ, станом на 15.09.2016, складає: 58075,04 грн без ПДВ (т. 2 а.с. 1-16).
Ухвалою від 02.06.2023 було поновлено провадження по справі (т. 2 а.с. 17).
Відповідно до протоколу судового засідання від 19.07.2023 у справі оголошено перерву для ознайомлення представника позивача з висновком експерта до 04.09.2023 (т. 2 а.с. 66-67).
04.08.2023 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано письмову промову представника позивача в судових дебатах (т. 2 а.с. 79-80).
Відповідно до протоколу судового засідання від 04.09.2023 у судовому засіданні було частково задоволено клопотання представника відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» про відкладення розгляду, оголошено перерву до 26.10.2023 (т. 2 а.с. 85).
Ухвалою від 26.10.2023 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті (т. 2 а.с 96-98).
У зв'язку з перебуванням судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. у довгостроковій відпустці, здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи (т. 2 а.с. 168-170).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.05.2025 справу прийнято до провадження судді Новака Р.В. за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 171).
17.07.2025 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 178-181).
29.08.2025 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 193-195).
Ухвалою від 02.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 197).
11.11.2025 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 206-207).
11.12.2025 представником позивача - адвокатом Ковалевською Д.С. до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 216-220).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без її участі. За таких обставин суд визнав можливим поводити розгляд справи без участі сторін за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
15.09.2016 в м. Києві по вул. Сабурова - вул. Бальзака відбулась ДТП за участю автомобіля «Citroen Jumpy» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Страховика - ТзДВ СК «Альфа Гарант», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 6776377.
Згідно з Полісом № АЕ 6776377 розмір страхової суми за шкоду завдану майну на одного потерпілого становить 50000,00 грн, розмір франшизи становить 1000,00 грн.
16.09.2016 до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» звернулася позивачка з заявою про настання ДТП, що мала місце 15.09.2016 та виплату страхового відшкодування безпосередньо на її особистий рахунок.
ТзДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до незалежного експерта - ТОВ «Промислова компанія «Селтим», з метою визначення вартості збитку, якого зазнав власник транспортного засобу «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 . Згідно Звіту № 35-D/24/2 від 31.10.2016 складеного незалежним експертом ТОВ «Промислова компанія «Селтим», вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу, складає 28286,22 грн (з ПДВ) та 23571,85 грн (без ПДВ).
Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва № 754/12109/16-п від 27.12.2016, що набрала законної сили, суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з оцінкою вартості матеріального збитку оцінювача ТОВ «Промислова компанія «Селтим» ОСОБА_3 позивач звернулась до ФОП ОСОБА_4 про надання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного їй як власнику автомобіля «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП. Згідно вказаного Звіту № 67/1-17 від 26.01.2017 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 становить 74261,66 грн, а вартість відновлювального ремонту складає 122444,62 грн.
01.03.2017 на підставі заяви позивача про страхове відшкодування від 16.09.2016, ТзДВ СК «Альфа-Гарант» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 22571,85 грн, за реквізитами вказаними позивачем (платіжне доручення №ІD-90727 від 01.03.2017). А також, 03.03.2017 була здійснена сплата пені у сумі 1296,67 грн (платіжне доручення №ІD-90852 від 03.03.2017).
Проте, відповідно до копії довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.03.2017 № UNQE-T5AM-7DM6-MDNG на рахунок позивача надійшла виплата страхового відшкодування у розмірі 22458,99 грн.
Позивач зазначає, що згідно квитанції до прибуткового ордеру № 000000629 від 30.03.2017 та Акту виконаних робіт № Ко-0000000000000518 від 30.03.2017 виданого ФОП ОСОБА_6 витрати з відновлювального ремонту склали 132068,60 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон № 1961-IV (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 закону № 1961-IV).
Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, яка заподіяла шкоду, зобов'язана повністю відшкодувати збитки потерпілому, тобто третій особі. Підписанням договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів даний обов'язок перекладається на страховика.
Однак, чинне законодавство, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, нерозривно пов'язує момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхового відшкодування із настанням страхового випадку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно зі ст. 6 закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталося за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом закону № 1961-IV (ст. ст. 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Порядок відшкодування шкоди пов'язаний з пошкодженням транспортного засобу закріплений у ст. 29 Закону № 1961-IV, де вказано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу.
Відповідно до абз. 1 п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що після спливу 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 22458,99 грн, разом з тим позивач не погоджується із визначеним страховиком розміром страхового відшкодування, вважає його заниженим.
Згідно з ст. 34.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
За приписами ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі № 759/28079/21 звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.
Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами розміру страхової виплати у відповідності до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Позивачем в підтвердження своїх вимог було надано Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 67/1-17, складений СОД ФОП Баранковим, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 122444,62 грн, а вартість матеріального збитку становить 74261,66 грн.
Відповідач ТзДВ СК «Альфа-Гарант» зі свого боку долучив Звіт № 35-D/24/2/2016 складений ТОВ «Промислова компанія «СЕЛТИМ», відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого позивачу як власнику пошкодженого транспортного засобу становить 28286,22 грн.
У зв'язку з фактичною наявністю в матеріалах справи одночасно двох розрахунків з визначенням вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку у різних розмірах, судом під час розгляду справи було задоволено клопотання представника позивача про проведення автотоварознавчої експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_1 станом на 15.09.2016.
Таким чином, для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу позивача, суд приймає до уваги саме висновок експерта від 15.05.2023 № 204/23-54 складений за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі № 757/21641/17-ц, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_3 станом на 15.09.2016 складає 126809,13 грн з ПДВ; вартість відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без врахування ПДВ, станом на 15.09.2016 складає 58075,04 грн без ПДВ.
Оскільки загальний розмір страхового відшкодування, який сплачений страховиком становить 22458,99 грн, то недоплачений розмір страхового відшкодування становить 26541,01 грн, що становить різницю розміром страхової суми за шкоду завдану майну на одного потерпілого згідно з Полісом № АЕ 6776377 (50000,00 грн), франшизою (1000,00 грн) та сплаченою сумою страхового відшкодування (22458,99 грн).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 26541,01 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці між реальними збитками та отриманим страховим відшкодування суд слід зазначити наступне.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Відповідно до висновку експерта від 15.05.2023 № 204/23-54 складеного за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі № 757/21641/17-ц, вартість відновлювального ремонту ТЗ «Hyundai Sonata» р.н. НОМЕР_3 станом на 15.09.2016 складає 126809,13 грн з ПДВ.
Разом з тим згідно акту виконаних робіт № Ко-0000000000000518 від 30.03.2017, складеного ФОП ОСОБА_6 , факт оплати якого підтверджується відповідними розрахунковими документами, а саме квитанцією до прибуткового касового ордеру №000000629, позивач здійснила відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Sonata» д.н. НОМЕР_3 на суму в розмірі 132068,60 грн.
Різниця між реальними збитками (вартістю відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу) та отриманим страховим відшкодуванням становить 83068,60 грн без вирахування розміру франшизи, а тому ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 як з винної особи на користь позивача.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1224,46 грн; витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 5663,10 грн.
За правилами статті 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог: страхова компанія відшкодовує позивачу судовий збір у розмірі 296,44 грн та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 1371,04 грн, а ОСОБА_2 відшкодовує позивачу судовий збір у розмірі 928,02 грн та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 4292,06 грн.
На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 988, 999, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 26541 (двадцять шість тисяч п'ятсот сорок одна) грн 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 83068 (вісімдесят три тисячі шістдесят вісім) грн 60 коп.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) грн 44 коп. та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 1371 (одна тисяча триста сімдесят одна) грн 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн 02 коп. та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн 06 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
відповідач: товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», 01133, м. Київ б-р Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598.
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя Р.В. Новак