Єд. унік. № 243/1969/26
Провадження № 1-кп/243/607/2026
03 березня 2026 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026053510000027 від 20 лютого 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Красноярське, Добропільського району, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, старшого стрільця-вогнеметника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
20 лютого 2001 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. ч. 2, 3 ст. 140, ч. 3 ст. 142, ст. ст. 42, 43 КК України до покарання у вигляді 6 (шести) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
21 листопада 2005 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно до ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2001 року та до відбуття 8 (вісім) років 6 (шість) місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;
07 листопада 2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
22 жовтня 2019 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі та звільненого по відбуттю покарання 02 травня 2025 року, судимість не знята і не погашена;
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді старшого стрільця-вогнеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 6механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 19 лютого 2026 року, у денний час доби, більш точного часу під час судового провадження встановити не виявилось можливим, знаходячись по вулиці Селянській міста Ізюм, Харківської області, більш точного місця під час проведення дізнання, встановити не виявилось можливим, де на узбіччі дороги, на землі, побачив один пакет із безбарвної полімерної плівки з пазовим замком, у середині якого перебувала порошкоподібна речовина білого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, та у нього виник кримінально - протиправний умисел спрямований на незаконне придбання психотропної речовини для особистого вживання, без мети збуту.
Далі, солдат ОСОБА_3 діючи умисно, маючи намір на придбання психотропної речовини, в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу психотропних речовин, знаходячись по вулиці Селянській міста Ізюм, Харківської області, підняв із землі, на узбіччі дороги, один пакет із безбарвної полімерної плівки з пазовим замком, у середині якого перебувала порошкоподібна речовина білого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP для особистого вживання без мети збуту.
Після чого, солдат ОСОБА_3 перебуваючи у вищевказаному місці, поклав до кишені своєї куртки, одягнутої на ньому, один пакет із безбарвної полімерної плівки з пазовим замком з порошкоподібною речовиною білого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину.
Далі, солдат ОСОБА_3 сів на рейсовий автобус та направився у місто Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, зберігаючи при собі у кишені своєї куртки один пакет із безбарвної полімерної плівки з пазовим замком з порошкоподібною речовиною білого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим продовжив незаконно зберігати та здійснив всі дії направлені на здійcнення незаконного перевезення психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.
Надалі, 20 лютого 2026 року, о 14:18 годині, солдат ОСОБА_3 , був зупинений співробітниками військової служби правопорядку біля будинку АДРЕСА_3 , для перевірки документів та особистих речей у останнього.
20 лютого 2026 року, в період часу з 16 години 36 хвилин до 16 години 45 хвилин, біля будинку № 34, по вулиця Ясній, міста Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, співробітниками поліції у солдата ОСОБА_3 було виявлено та вилучено один пакет із безбарвної полімерної плівки з пазовим замком з порошкоподібною речовиною, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (маса PVP у речовині становить 0,8156 грама), яку останній незаконно придбав, зберігав та перевозив для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини, без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалось.
На виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
- обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026053510000027 від 20 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України;
- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026053510000027 від 20 лютого 2026 року;
- розписка підозрюваного та його захисника про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування;
- розписка підозрюваного та захисника про отримання копії матеріалів дізнання;
- заява підозрюваного ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, за участі захисника адвоката ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті; обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, у зв'язку з чим він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вивчивши дану заяву, суд переконався, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції.
В порядку ч. 2 ст. 382 КПК України,суд зазначає, що органом досудового розслідування та в судовому засіданні встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження: форма вини, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, без мети збуту.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, що у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується з посередньої сторони, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.
До обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд відносить рецидив кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у виді штрафу.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, дані з висновків яких покладені в основу обвинувального вироку, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/105-26/1915-НЗПРАП від 24.02.2026 року у розмірі 2228,50 грн., слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 відповідно до видів, передбачених ст. 176 КПК України, не обирався, до набрання вироком законної сили підстав обирати його не має.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381-382, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 2228 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім) 50 (п'ятдесят) коп.
Речовий доказ по справі, після набрання вироком законної сили: порошкоподібну речовину, масою 1,0247 г у фольговому згортку, пакет із полімерного матеріалу, первинна упаковка, яка перебуває в камері зберігання речових доказів ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції № 924 від 25.02.2026 - знищити.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя ОСОБА_1