Справа № 755/21054/24
03.03.2026 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) колегіально судом у складі трьох суддів ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві питання доцільності заміни захисника обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001102, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.109, ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України, установив:
І. Історія провадження (узагальнена)
Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правової допомоги призначено адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 травня 2009 року серії КВ №3749).
Власне, з цього часу адвокат здійснював захист обвинуваченого, у відношенні якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування за обвинуваченням за ч.2 ст.28 ч.2 ст.109, ч.2 ст.111 КК.
Проте нині, ОСОБА_7 , згідно листа Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги від 26 лютого 2026 року, перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.
ІІ. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Судом постановлено на обговорення питання доцільності заміни захисника обвинуваченому, оскільки, враховуючи фактор служби захисника у лавах ЗСУ, останній не має належних можливостей, зокрема, організаційних щодо прибуття в засідання та інших, для виконання своїх обов'язків адвоката.
ІІІ. Правове регулювання питання
Відповідно до Конституції України кожен має право на захист від обвинувачення та на правову допомогу.
Частиною 1 статті 20 КПК України передбачено, що обвинувачений має право на захист, яке, у тому числі, полягає у наданні йому можливості користуватися правовою допомогою захисника.
Водночас, суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою (ст. 49 КПК України).
Статтею 45 КПК України передбачено, що захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.
Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного та щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі Закон) адвоката може бути замінено у разі наявності інших підстав, передбачених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону під час заміни одного адвоката іншим адвокатом забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
IV. Мотиви суду
Першочергово судом зауважується, що ставлячи на обговорення питання п. І ухвали, він виходив з положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини яка регламентує, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. У той час, як недотримання цієї складової права на захист на різних стадіях може призвести до істотних порушень вимог КПК та скасування судового рішення.
Згідно практики ЄСПЛ відображеної, зокрема, у п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».
У п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що «хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду».
У п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження» (п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 90-91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України»).
Тотожні висновки ЄСПЛ містяться, зокрема, у рішеннях від 19 лютого 2009 року у справі «Доронін проти України», «Шабельник проти України», від 16 грудня 2010 року у справі «Боротюк проти України», від 03 листопада 2011 року у справі «Балицький проти України», від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», від 12 січня 2012 року у справах «Тодоров проти України», «Довженко проти України», «Іглін проти України», від 15 листопада 2012 року у справі «Єрохіна проти України» та інших.
При цьому, ЄСПЛ неодноразово констатував порушення права на захист у справах, де захисник не здійснював ефективний захист. Показовим є рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», де у п. 90 рішення ЄСПЛ, як на підставу порушення п. 3 (с) ст. 6 Конвенції, зазначив той факт, що кожен із двох інших захисників, які представляли заявника найімовірніше здійснювали символічний характер при наданні своїх послуг. Таким чином, ЄСПЛ поставив під сумнів виконання захисниками ефективного захисту заявника, що становило істотне порушення вимог КПК.
А тому, ВССУ в узагальненні «Про судову практику забезпечення права на захист у кримінальному провадженні», яке було обговорено та взято до відома на засіданні пленуму ВССУ 25 вересня 2015 року, враховуючи наведені підходи ЄСПЛ, вказує на те, що судам необхідно враховувати таку практику під час перевірки забезпечення права на захист під час досудового розслідування та судового провадження у справі. За наявності ознак «символічного надання послуг» суди мають належним чином реагувати в таких випадках.
З урахуванням того, що згідно ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
З положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що особа, стосовно якої прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю складає присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі".
В цій справі, у силу описаних у п. ІІ ухвали обставин, йдеться про здійснення в цей період символічного характеру захисту ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 в силу причин, котрі не залежать від нього (перебування на військовій службі). Позаяк, специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків. Водночас, відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, одними із основних принципів є єдиноначальність і суворе підпорядкування, що фактично унеможливлює саме по собі виконання завдань покладених на адвоката ч. 1 ст. 11 Закону.
При цьому, дійсно у зв'язку з введенням воєнного стану, при наявності об'єктивних причин несвоєчасного виконання адвокатами вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в зв'язку з проходженням військової або альтернативної (невійськової) служби, Радою адвокатів України було прийняте рішення №24 від 03 березня 2022 року у період воєнного стану не вважати порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Однак, на переконання суду, дане рішення не звільняє адвокатів від виконання зобов'язання щодо належного захисту.
V. Висновок
Отже, Суд, враховуючи наведених, вважає за доречне (слушне) з метою забезпечення подальшого права обвинуваченого отримувати належний захист у суді від висунутого обвинувачення, а не «символічний», в поєднанні з положеннями ст. 24 Закону, замінити обвинуваченому, призначеного йому, згідно доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, захисника ОСОБА_7 на іншого доручивши, на виконання норм ст. 45, 49, 52 КПК України (з урахуванням положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та враховуючи, в поєднанні з наведеною правозастосовною практикою ЄСПЛ, зокрема, у п. 25 рішення від 20 грудня 2011 року у справі «Максименко проти України», що «забезпечення обвинуваченому у вчиненні злочину безоплатної юридичної допомоги, що є однією з вищезазначених гарантій, здійснюється якщо інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога (серед інших прикладів - п. 39 рішення від 25 вересня 1992 року у справі «Фам Хоанг проти Франції») Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити йому адвоката/захисника для здійснення захисту за призначенням в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45, 49, 52, 54, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
замінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110001102, призначеного йому, згідно доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, захисника ОСОБА_7 на іншого, доручивши Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правової допомоги призначити йому адвоката/захисника для здійснення захисту за призначенням в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, у межах вказаного кримінального провадження.
Судове засідання відкласти до 02 квітня 2026 року 09 години 20 хвилин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню на всій території України.
ОСОБА_1 ОСОБА_2
ОСОБА_3