Номер провадження 1-кс/754/402/26
Справа № 754/2470/26
Іменем України
27 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100030000409 від 05.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
До слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва 18.02.2026 надійшла скарга захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100030000409 від 05.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України
Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_3 зазначає, що Слідчим відділом Деснянського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100030000409 від 05.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
16.12.2025 у вказаному провадженні ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Оскільки повідомлення про підозру було здійснено 16.12.2025 року, станом на момент подання цієї скарги двомісячний строк сплив.
Сторона захисту вважає зазначену підозру необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється виключно у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, як встановлено з матеріалів провадження, станом на 16.12.2025 у сторони обвинувачення такі докази були відсутні. Цей факт офіційно підтверджений самим органом досудового розслідування.
Так, 03.02.2026 старший слідчий ОСОБА_5 , звертаючись з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, обґрунтував його необхідністю проведення базових слідчих дій (отримання доступу до банківських рахунків, трафіку телефонних з'єднань), прямо зазначивши у тексті клопотання.
Адвокат вважає, що вказане є процесуальним нонсенсом та прямим підтвердженням того, що через майже два місяці після вручення підозри слідство все ще перебуває на стадії "пошуку доказів вини" та свідчить про те, що рішення від 16.12.2025 про повідомлення про підозру ОСОБА_4 було прийнято передчасно, штучно та за відсутності стандарту доказування, передбаченого ст. 276 КПК України.
Разом з цим, захисник зазначає, що склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є матеріальним і передбачає обов'язкову наявність тяжких наслідків (майнової шкоди). Сторона обвинувачення будує підозру на висновках експертиз, які є завідомо помилковими та не відображають реальних фінансових результатів виконання договору.
17.12.2025 року стороною захисту було подано клопотання про закриття кримінального провадження, до якого долучено беззаперечні документальні докази відсутності складу злочину, а саме: додаткову угоду № 12 від 04.01.2024 року, якою зафіксовано економію бюджетних коштів (повернення значної суми до бюджету) та зменшення ціни договору до фактичних показників. Відповідно, жодної розтрати чи завдання збитків не відбулося; економічні розрахунки, що спростовують висновки слідства, оскільки експертами помилково не було враховано тариф на передачу НЕК «Укренерго» та ПДВ при розрахунку різниці цін.
Постановою прокурора ОСОБА_6 від 19.12.2025 у задоволенні клопотання про закриття справи було відмовлено з посиланням на те, що доводи захисту «підлягають перевірці та оцінці за результатами досудового розслідування». Проте за 2 місяці орган досудового розслідування не провів жодної слідчої дії, спрямованої на перевірку вказаних об'єктивних фактів. Наявні в матеріалах провадження докази (Додаткова угода № 12) повністю руйнують конструкцію обвинувачення та свідчать про відсутність події злочину.
Враховуючи, що єдиною підставою для підозри є помилковий висновок експерта (який спростовується документами бухгалтерського обліку та Додатковою згодою № 12), а слідчий офіційно визнає потребу у «доведенні вини» в майбутньому, підозра стосовно ОСОБА_4 не відповідає критерію обґрунтованості, при цьому, перебування особи у статусі підозрюваної без достатньої доказової бази становить порушення ст. 8, 9, 28 КПК України, у зв'язку з чим, просить скасувати повідомлення про підозру від 16.12.2025, вручене ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025100030000409 від 05.02.2025 року за ч. 2 ст. 364 КК України. Зобов'язати уповноважену особу Деснянської окружної прокуратури міста Києва (або слідчого СВ Деснянського УП ЕУНП у м. Києві) вчинити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_3 просить скаргу розглядати за відсутності сторони захисту на підставі доводів та доказів, викладених у письмовій скарзі та досліджених матеріалів кримінального провадження.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 в письмовій заяві просив проводити судовий розгляд без його участі, скаргу залишити без задоволення.
Дослідивши скаргу з додатками до неї, та матеріали кримінального провадження № 12025100030000409 від 05.02.2025, слідчий суддя робить наступний висновок.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст. 277 КПК України.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов'язок роз'яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Оцінюючи доводи скарги, слідчий суддя бере до уваги положення ст. 276 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Окрім того, слідчий суддя враховує і висновки викладені у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, п. 32, Series A, N 182).
Відповідно до практики ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.
Слідчий суддя враховує, що стандарт розумна підозра достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт поза розумним сумнівом, який вимагається для кримінального засудження.
Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення Рішеня ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполучного Королівства».
Слідчий суддя також зауважує, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов'язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.
Дослідивши матеріали провадження, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування під час вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру 16.12.2025, дотримано вимог ст.ст. 277-278 КПК України в повному обсязі.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру, що у даному випадку не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Слідчий суддя вважає, що викладені в повідомленні про підозру фактичні обставини та наявні в матеріалах провадження докази, свідчать про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг скоїти кримінальне правопорушення.
Надані прокурором докази та зібрані у кримінальному провадженні докази, на переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування підтверджують підозру ОСОБА_4 .
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування має право оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення у виді вироку, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З огляду на вищенаведені обставини та здобуті докази, доводи у скарзі захисника -адвоката ОСОБА_3 про передчасність та необґрунтованість, слідчий суддя відхиляє як такі, що жодним чином не спростовують доведеність підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Наведені захисником обставини, не можуть бути підставами для скасування підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а є предметом перевірки в ході досудового розслідування, а тому вважаю, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування були дотримані вимоги ст. 276-278 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що висунута підозра є достатньою, щоб забезпечити подальше розслідування у кримінальному провадженні.
Отже, на підставі вищевикладеного, слідчий суддя робить висновок, що скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100030000409 від 05.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 276, 278, 303, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100030000409 від 05.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1