ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/601/26
провадження № 3/753/912/26
"27" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 07.01.2026 близько 13 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку з сестрою- гр. ОСОБА_2 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, принижував, чим завдав психологічного болю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що того дня він був вдома разом із своїм сином, сестра попросила його допомоги у вирішенні особистих питань та ОСОБА_1 сказав сину залишатися вдома, однак син без дозволу поїхав гуляти. Коли всі повернулися додому ОСОБА_1 почав проводити із сином виховну бесіду та у розмову втрутилася ОСОБА_3 , яка образливо висловлювалась в сторону ОСОБА_1 та принижувала, на що останній відповів у грубій формі. Також зазначив, що зазначені у протоколі обставини не відповідають дійсності, систематичні конфлікти у сім'ї відсутні.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що конфлікті ситуації ОСОБА_1 вчиняє досить часто, зокрема ображає її та матір нецензурною лайкою, грубо виражається з приводу хвороби ОСОБА_4 , внаслідок якої наразі вона не може працювати та фінансово допомагати матері, яка є особою з інвалідністю. ОСОБА_1 не працює, проживає у квартирі, яка належить матері, однак не надає коштів на утримання майна. 07.01.2026 ОСОБА_1 намагався застосувати до свого сина фізичне насильство, з зв'язку із чим виник конфлікт.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що має погані відносини із її сином ОСОБА_1 , оскільки він постійно кричить, ображає її та сестру, на будь-які зауваження одразу реагує агресивно, що робить спілкування неможливим. З чим пов'язана така поведінка сина ОСОБА_5 однозначно пояснити не може. Все життя ОСОБА_1 проживає у квартирі, яка належить ОСОБА_5 , однак кошти на утримання квартири не надає, а також не працює. Щодо обставин, які відбулися 07.01.2026, ОСОБА_5 зазначила, що того дня була вдома та ОСОБА_1 дійсно ображав свою сестру нецензурними словами.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та свідка, дослідивши протокол серії ВАД № 879171 від 07.01.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 07.01.2026, письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , дані форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.01.2026 та електронного рапорта, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", насильство в сім'ї - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вищевказаним Законом психологічне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується наявними у справі доказами, поясненнями наданими у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його ставлення до вчиненого- заперечення вини та відсутність каяття, сукупність даних про особу ОСОБА_1 , а саме, який офіційно не працює, тобто немає стабільного заробітку, а тому немає можливості сплатити штраф, крім того останній під час розгляду справи зазначив, що у разі призначення судом покарання у виді громадських робіт виконувати його не буде, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушення слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк п'ять діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя