ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1088/26
провадження № 2-а/753/101/26
02 березня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
9 січня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПП про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У своїй заяві позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у неавтоматичному режимі серії ЕНА № 6454761 та визнати незаконними дії працівників поліції щодо складення такої постанови.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/1088/26 між суддями від 21 січня 2026 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В.
Ухвалою суду від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 лютого 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та докази на спростування позовних вимог.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відповідача Департаменту патрульної поліції, викладені у відзиві на позов, докази, долучені до нього, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 6454761, складеною інспектором Управління патрульної поліції в Чернігівській області 3 січня 2026 року Заїчко В.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП із застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Згідно з даною постановою 3 січня 2026 року о 13 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М-01 Чернігів-Київ- Нові Яриловичі, 72 км в с. Сираї, в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, перевищила обмеження швидкості руху, встановленого дорожніми, більше як на 50 км/год, а саме рухалась зі швидкістю 150 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, швидкість руху транспортного засобу позивача було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20» серійний номер ТС008431
Не погоджуючись із прийнятою постановою та звертаючись із позовом до суду позивач зазначає, що інспектором було порушено порядок розгляду справи зокрема не ознайомлено позивачкою з доказами правопорушення, прилад вимірювання швидкості «TruCam» не був встановлений на однострої, на службовому транспортному засобі, а перебував у руках працівників поліції. Просила постанову скасувати, провадження у справі закрити.
Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову вказав, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача здійснювалось за допомогою лазерного пристрою TruCam LTI 20/20. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу (на відео та фото видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 203,1 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля. Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис відео. TruCAM - це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, що дозволяє уникнути будь-яких неточностей під час його застосування та здійснити вимірювання швидкості конкретного автомобіля, навіть у щільному потоці транспортних засобів. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу, де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою: 72 км а/д М-01, Чернігівська область, с. Сираї (А/Д М-01, с. Сираї, 72 км). Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ІОЛЕС 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв?язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24.12.2020 року. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь -який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред?явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов?язковим. Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam II отримав сертифікат відповідності від 23.12.2020 № UA-TR/001 22 054-20 дія цього сертифікату розповсюджується на прилади із заводськими/серійними номерами зазначеними у п. 2 зворотної сторони сертифікату ( ТС 008431 в тому числ). Також прилад отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18 Rev.0 від 26.12.2018 року, дійсний до 26.12.2028. Сертифікат перевірки типу видається за результатами дослідження технічного проекту засобу вимірювальної техніки. Цей сертифікат підтверджує відповідність типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту. Відповідність засобів вимірювальної техніки, що надають ринку України та/або вводять в експлуатацію, типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту має бути підтверджена через проведення однієї з процедур оцінки відповідності за модулем, наступним за модулем В, згідно з вимогами Технічного регламенту. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань було затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM I», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером UA.TR.001. Додатково Державною службою спеціального зв?язку та захисту інформації України Видано експертний висновок на програмне забезпечення від 24.12.2020 року № 04/05/02/-3561 «TruCAM II Clip Viewer v2.0.5.1» та «Share ViewII v2.2.2.23091». Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «LTI 20-20 TruCAM I», виробництва LaserTechnologyInc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв?язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року № 04/05/02 - 3562, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Нові LTI 20/20 TruCAM II можуть бути надані ринку та/або введені в експлуатацію в Україні тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Технічного регламенту Згідно з наказом Мінекономрозвитку від 13.07.2016 № 1161 «Деякі питання ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки», зареєстрованим в Мінюсті 03.08.2016 за № 1081/29211, ДП «Укрметртестстандарт» уповноважено на ведення Реєстру затверджених типів ЗВТ (далі - Реєстр), який розміщується на веб-сайті підприємства www.ukrcsm.kiev.ua. До реєстру, зокрема, занесено тип ЗВТ - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II виробництва Laser Teghnology Inc., США. Заслуговує на увагу факт того, що згідно інструкції по експлуатації та свідоцтва про повірку вимірювач TruCAM II можна використовувати у ручному режимі. Зазначене свідчить, що лазерний вимірювач ТиСАМ II відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань та, відповідно, може розміщуватись безпосередньо в руках поліцейського при використанні по зовнішньому периметрі дороги для виявлення та фіксування правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо перевищень встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами на вулично-шляховій мережі. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34028, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.06.2025р. та чинного до 03.06.2026 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008431 є придатним до застосування (чинною на момент вчинення правопорушення). Також, звертаємо увагу, що настановою з експлуатації TruCAM II: «Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Отже, використання приладу TruCam II відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням. При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом частини четвертої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятесят кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, положеннями статей 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено можливість використання поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008431), який пройшов повірку, чинну до 3 червня 2026 року, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/34028.
Можливість використання виробу "TruCAM LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 24 грудня 2020 року.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 8 лютого 2016 року № 193.
Отже чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань було затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM I», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером UA.TR.001. Додатково Державною службою спеціального зв?язку та захисту інформації України Видано експертний висновок на програмне забезпечення від 24.12.2020 року № 04/05/02/-3560 «TruCAM II Clip Viewer v2.0.5.1» та «Share ViewII v2.2.2.23091».
Згідно з наказом Мінекономрозвитку від 13.07.2016 № 1161 «Деякі питання ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки», зареєстрованим в Мінюсті 03.08.2016 за № 1081/29211, ДП «Укрметртестстандарт» уповноважено на ведення Реєстру затверджених типів 3ВТ, який розміщується на вебсайті підприємства www.ukrcsm.kiev.ua. До реєстру, зокрема, занесено тип 3ВТ - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II виробництва Laser Technology Inc., США та видано сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18, який діє до 26.12.2028.
Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням. При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
З огляду на викладене, доводи позивача, що використання приладу TruCam у ручному режимі суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», є безпідставними.
Як вбачається із фотоматеріалів та відеозапису, долучених до відзиву на позовну заяву, здійсненого на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20», лазерний промінь направлено на автомобіль Volkswagen, на автодорозі М-01, 71 км. c. Сираї та зафіксовано швидкість руху 150 км.год.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 18 квітня 2023 року № 794 «Про вдосконалення роботи за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam», затверджено перелік ділянок автомобільних доріг і вулиць населених пунктів, на яких дозволена швидкість руху транспортних засобів контролюється за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam, зокрема на ділянці траси М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.
Отже, транспортний засіб, яким керував позивач в момент фіксації поліцейським лазерним пристроєм TruCam LTI 20/20 № 008431 знаходився в межах с. Сираї.
Тож, показання вказаного приладу, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є належним і допустимим доказом.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС008431, яким зафіксовано факт перевищення позивачем швидкості, відповідає вимогам законодавства та правомірно був використаний інспектором поліції у ручному режимі.
Викладене вище спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.
Крім того, як вбачається з копії оскаржуваної постанови, та долучених відео до відзиву відповідачем, позивача було ознайомлено з правами, відповідно до статті 268 КУпАП, що підтверджується, в тому числі, його підписом у відповідній графі та вручено копію постанови. Будь-яких зауважень чи заперечень від водія у вказаній постанові не зазначено.
Також суд відхиляє доводи позивачки про те, що її не було ознайомлено з доказами перевищення нею швидкості руху, оскільки таке спростовується долученим до відзиву відео з боді камери працівників поліції.
Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП.
Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що доводи позову щодо неправомірних дій відповідача й бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити : найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем стягнення до позивача застосовано без порушень, в межах санкції частини четвертої статті 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є похідними від вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому також задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 72, 132, 134, 241-251, 268, 286 КАС України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Шаповалова