26 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 148/1893/22
провадження № 51-795км24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
скаржника ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені обставини
Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області 11 вересня 2023 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Указане рішення ОСОБА_5 оскаржив за апеляційною процедурою.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2025 року відмовив скаржнику в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження і, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув скаргу особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів зводиться до того, що згаданий суд допустив істотні порушення вимог КПК, оскільки належним чином не повідомив скаржника про розгляд провадження, а заявлене клопотання про поновлення процесуального строку розглянув без його участі, яка, на думку автора скарги, була обов'язковою.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції ОСОБА_5 підтримав подану скаргу; прокурор ОСОБА_6 заперечила обґрунтованість вимог скаржника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
За положеннями частин 2, 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо її постановлено без виклику особи, то строк оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційний суд зобов'язаний повернути апеляційну скаргу її авторові, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані його учасниками без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 згаданого Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 117 КПК, строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
За усталеною практикою Верховного Суду, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 11 вересня 2023 року ОСОБА_5 подав 10 березня 2025 року, тобто поза межами строку оскарження, визначеного у ст. 395 КПК. При цьому вимогу про поновлення пропущеного строку скаржник належним чином не вмотивував. Оскільки клопотання ОСОБА_5 не містило обґрунтування поважних причин пропуску встановленого законом процесуального строку, апеляційний суд не знайшов підстав для його поновлення і згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 вказаного Кодексу повернув ОСОБА_5 скаргу. У постановленій 26 березня 2025 року ухвалі суд належним чином умотивував свої висновки, прийняте рішення відповідає ст. 370 КПК.
Крім того, за матеріалами провадження ОСОБА_5 двічі направлялися за місцем проживання та на зазначену останнім електронну адресу повідомлення про час та дату судового засідання в апеляційній інстанції, а також повістка про виклик на 14:30 26 березня 2025 року (т. 1, а.с. 4, 7, 8).
Отже, попри твердження в касаційній скарзі апеляційний суд виконав передбачені ст. 422 КПК дії. Ураховуючи правила глави 31 вказаного Кодексу, котрі регламентують порядок апеляційного розгляду, той факт, що ОСОБА_5 не прибув до суду, не може слугувати підставою для скасування оспорюваної ухвали.
Водночас слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон не містить імперативної вимоги про обов'язкову участь особи в судовому засіданні на стадії вирішення питання про поновлення процесуального строку.
Окреслена позиція корелюється і з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформульованому в ухвалі від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/18).
З огляду на викладене не можна визнати прийнятними аргументи скаржника про недодержання апеляційним судом загальних засад кримінального провадження, а також положень статей 111, 135, 306 КПК, якими визначено поняття повідомлення, регламентовано порядок здійснення виклику та розгляду скарг на бездіяльність посадової особи під час досудового розслідування.
Істотних порушень норм процесуального права, які зумовлюють обов'язкове скасування ухвали апеляційного суду, про що йдеться в касаційній скарзі, під час касаційного розгляду не встановлено.
Тому подану скаргу ОСОБА_5 належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів
ухвалила:
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3