03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 522/26027/25
провадження № 51-763ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2025 року та Одеського апеляційного суду від 28 січня 2026 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2025 року адвокату ОСОБА_4 на підставіч. 4 ст. 304 КПК відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на дії посадових осіб ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.
Одеськийапеляційний суд ухвалою від 28 січня 2026 року залишив апеляційну скаргу адвоката захисника ОСОБА_4 без задоволення, а зазначене рішення слідчого судді без змін.
Не погоджуючись зі такими рішеннями слідчого судді та суду апеляційної інстанції захисник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, надані до неї судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за правилами гл. 32 КПК. У цій главі міститься норма процесуального права, котра встановлює вичерпний перелік судових рішень, що належать до предмета перевірки в порядку касаційної процедури. Конкретне унормування предмета ревізії суду касаційної інстанції є втіленням принципу юридичної визначеності.
За положеннями ст. 310 КПК оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Тобто касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.
Крім того, відповідно до приписів ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Частиною 3 ст. 407 КПК встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та наданих до неї судових рішень, ухвала слідчого судді місцевого суду переглядалась в порядку апеляційної процедури за результатами чого її залишено без змін.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, оскільки касаційна скарга захисника ОСОБА_4 подана на судові рішення, які не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2025 року та Одеського апеляційного суду від 28 січня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3