02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 201/15398/24
провадження № 61-16631ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди,
31 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
10 лютого 2026 року представник Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області - Сербулова К. О. через підсистему «Електронний суд» подала клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що податкова служба утримується за рахунок держави та має змогу сплатити судовий збір лише після надходження відповідних коштів з бюджету, а залишок коштів по КЕКВ 2800 не є достатнім для сплати судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11?336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, порядком оплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Водночас, представником заявника не надано жодних доказів та не наведено
достатніх доводів, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити Головному управлінню державної податкової служби у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська