18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 577/52/19
провадження № 61-10937св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Конотопська районна державна адміністрація Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, приватне підприємство
«Меридіан-С», приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Мусієнко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_6 ,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від розгляду справи № 577/52/19 (провадження
№ 61-10937св22) за позовом ОСОБА_1 до Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, приватне підприємство «Меридіан-С», приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Мусієнко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_6 , про визнання недійсними рішень в частині надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, передачі у власність громадянам земельних ділянок, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив:
- визнати недійсним рішення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області в частині надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5922087800:07:001:0651; 5922087800:07:001:0648; 5922087800:07:001:0650; 5922087800:07:001:0649;
- визнати недійсним рішення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області щодо передачі у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок з кадастровими номерами 5922087800:07:001:0651; 5922087800:07:001:0648; 5922087800:07:001:0650; 5922087800:07:001:0649;
- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 418717, серії ЯЕ № 418687, серії ЯЕ № 418714 та серії ЯЕ № 418711, видані 27 березня 2008 року та скасувати їх державну реєстрацію;
- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 6,06 га, яка розташована на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом.
2. Конотопський міськрайонний суд Сумської області від 15 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 04 жовтня
2022 року, позов задовольнив частково.
Визнав недійсним розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області від 04 березня 2008 року № 98 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Соснівської сільської ради і видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» в частині надання у власність земельних ділянок, розташованих на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначених для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ
№ 418687, виданий 27 березня 2008 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області
від 04 березня 2008 року № 98, на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєний кадастровий номер 5922087800:07:001:0648.
Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 418714, виданий 27 березня 2008 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області
від 04 березня 2008 року № 98, на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєний кадастровий номер 5922087800:07:001:0650.
Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ
№ 418717, виданий 27 березня 2008 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області
від 04 березня 2008 року № 98, на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєний кадастровий номер 5922087800:07:001:0651.
Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ
№ 418711, виданий 27 березня 2008 року ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області від
04 березня 2008 року № 98, на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєний кадастровий номер 5922087800:07:001:0649.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
3. 07 листопаді 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшли касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Дерев'янко О. В., на постанову Сумського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року,у яких заявники просять скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. 08 листопада 2022 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. ухвалою від 01 лютого 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги,відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. ухвалою від 13 березня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги,відкрив касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
7. Верховний Суд ухвалами від 04 червня 2024 року та 01 липня 2025 року відмовив у задоволені заяв про зупинення дії рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року.
8. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 січня 2026 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 577/52/19 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А.,
Петров Є. В.
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 09 лютого 2026 року призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
11. Вказана ухвала Верховного Суду від 09 лютого 2026 року, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена не суддею Пророком В. В., як
суддею-доповідачем, а суддею, який входить до складу колегії - Петровим Є. В., оскільки, на переконання судді Пророка В. В., касаційне провадження у цій справі, було відкрите помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів.
12. 11 лютого 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є інші обставини, які можуть викликати сумніви в його неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
13. Суддя Пророк В. В. зазначає, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня
2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 09 лютого 2026 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 577/52/19, задля недопущення виникнення обставин які могли б викликати в учасників справи, зокрема у заявників, та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він заявив про самовідвід від розгляду справи № 577/52/19 (провадження № 61-10937св22).
14. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
15. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
16. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
17. Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
18. Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
19. Посилання у заяві про самовідвід на те, що саме з підстав висловлення суддею Пророком В. В. окремих думок щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд відвів його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду
від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду
від 18 грудня 2024 року), колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення у цій справі спору по суті суддя Пророк В. В. не заявляв самовідвід з тих підстав, що він в окремій думці від 09 лютого 2026 року вже висловив свою правову позицію за доводами касаційної скарги.
20. В окремій думці, викладеної суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію, що касаційні провадження у цій справі були відкриті помилково та підлягали закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів, проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.
21. Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
22. За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України ухвала оформлена суддею
Литвиненко І. В.
Суддя-доповідач В. В. Пророк
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров