03 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9237/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Сибіга О. М., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 (суддя Сівакова В. В.) у справі
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" про стягнення 4 478 297,96 грн,
Державне підприємство "Медичні закупівлі України" (далі - ДП "Медичні закупівлі України") звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" (далі - ТОВ "Дойч-Фарм") з позовом про стягнення 4 478 297,96 грн.
14.10.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026, повний текст якої складений 27.01.2026, про відмову у задоволенні позову.
13.02.2026 ДП "Медичні закупівлі України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Крім цього, скаржник заявив клопотання про розгляд справи без виклику сторін.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції позивач визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Проте у касаційній скарзі, ДП "Медичні закупівлі України" не наводить норму права, щодо застосування якої наявна необхідність формування висновку Верховного Суду в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів та підстав для відмови у позові.
Крім того, скаржник не конкретизує (з посиланням на особливості фактичних обставин справи) змісту правовідносин, в яких висновки щодо застосування норм права відсутні, а також не зазначає, які саме норми права та яким чином мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтував необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах.
При цьому слід наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.
Отже, скаржнику необхідно обґрунтувати підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про розгляд справи без виклику сторін буде розглянуте Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов