58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
02 березня 2026 року Справа № 926/4424/25
За позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Віта Груп»
про стягнення заборгованості в сумі 58 407,65 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - Плющ Я.В.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" про стягнення заборгованості в сумі 58 407,65 грн.
Позов обґрунтований тим, що 11 січня 2024 року між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нью Віта Груп» укладено Договір № 3668/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення реклами.
Як зазначає позивач, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати коштів за розміщення зовнішньої реклами в період з 01 вересня 2025 року по 30 листопада 2025 року внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 48 580, 31 грн.
Крім цього, позивачем нараховано штрафні санкції за порушення строків оплати в сумі 9 827,34 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2025 року, судову справу № 926/4424/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26 січня 2026 року.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/4424/25 на 02 березня 2026 року.
04 лютого 2026 року через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача про закриття провадження у справі.
Представник позивача в підготовчому засіданні 02 березня 2026 року підтримала свою заяву про закриття провадження у справі та просила її задовольнити
Відповідач явку належного представника в судове засідання вкотре не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, з огляду на повторну неявку представника відповідача, який не повідомив про причини такої неявки, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представник відповідача
Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі, заслухавши представника позивача, суд
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Положеннями частин 1, 2 статті 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою для звернення з позовом до суду було порушення відповідачем умов Договору № 3668/19 від 11 січня 2024 року в частині сплати за розміщення зовнішньої реклами , внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 58 407,65 грн. (48 580,31 грн - основний борг, 6 494,66 грн - штраф 15 %, 2 563,52 грн - пеня, 3 % річних - 252,08 грн, 517,08 грн - інфляційне збільшення)
Позивач у своїй заяві про закриття провадження у справі вказує, що відповідачем сплачену всю суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Зазначене підтверджується довідкою про стан рахунків позивача за період з 01 вересня 2025 року по 30 листопада 2025 року та банківською випискою від 15 січня 2026 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц (пункт 95)).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
(Постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року по справі №916/3006/23).
Оскільки, під час розгляду справи відповідач сплатив заборгованість зі сплати за розміщення зовнішньої реклами та штрафні санкції, предмет спору припинив існування в процесі розгляду даної справи, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене, провадження у цій справі слід закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Керуючись статтями 4, 20, 195 231, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 926/4424/25.
Повний текст ухвали складено та підписано - 03 березня 2026 року
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк