29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" березня 2026 р. Справа № 924/1318/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., у залі судового засідання № 305 розглянувши справу
за позовом Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 227728,56 грн інфляційних втрат та 69733,08 грн 3 % річних,
Представники:
прокуратури: Лісовий О.І.
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 03.03.2026 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
05.01.2026 ухвалою Господарського суду Хмельницької області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
03.02.2026 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради звернулася до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» на користь Кам'янець-Подільської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Кам'янець-Подільської міської територіальної громади 227728,56 грн інфляційних втрат та 69733,08 грн 3 % річних за період з 20.06.2023 по 22.05.2025. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, зокрема, що за результатами розгляду справи № 924/288/25 рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 задоволено позов Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення коштів пайової участі у розмірі 1208574,22 грн в повному обсязі. Рішення набрало законної сили 21.07.2025. Як стверджує прокурор, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 у справі № 924/288/25 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» невиконано, як замовником будівництва, свого обов'язку з приводу перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) у розмірі 1208574,22 гривень. На думку прокурора, відповідач, який безпідставно зберіг у себе кошти пайової участі (із 20.06.2023 - день наступний за днем реєстрації сертифіката № ХМ122230606894, який зареєстровано 19.06.2023, по 22.05.2025 - дата ухвалення рішення суду про зобов'язання сплатити кошти пайової участі (у справі № 924/288/25), зобов'язаний також сплатити інфляційні втрати та три проценти річних. Таким чином, для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 20.06.2023 по 22.05.2025 включно прокурором взято до уваги загальну суму безпідставно збережених коштів пайової участі за вказаний вище період у розмірі 1208574,22 гривень, визначений згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 (справа № 924/288/25), що набрало законної сили.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.
Ухвали суду від 05.01.2026, від 03.02.2026 надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній".
Згідно з ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Ураховуючи викладене вище, відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, належне повідомлення сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 у справі № 924/288/25 позов Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення 1208574,22 грн безпідставно збережених коштів пайової участі задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, буд. 24, код ЄДРПОУ 31494536) на користь Кам'янець-Подільської міської ради (29000, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) 1208574,22 грн безпідставно збережених коштів пайової участі. У зв'язку із набранням рішенням законної сили 21.07.2025 судом видано наказ від 29 липня 2025 року № 924/288/25.
Відповідно до відповіді від 31.12.2025 № 2199452 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, буд. 24, ідентифікаційний код 31494536.
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура відповідно до вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» поінформувала Кам'янець-Подільську міську раду про необхідність повідомлення з приводу надходження до бюджету Кам'янець-Подільської територіальної громади інфляційних втрат та 3 % річних від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», який безпідставно зберіг у себе кошти пайової участі в сумі 1208574,22 грн згідно з рішенням суду від 22.05.2025 у справі № 924/288/25. В протилежному випадку міській раді необхідно повідомити прокуратуру про вжиті заходи щодо стягнення штрафних санкцій в судовому порядку, причини невжиття, чи буде вжито міською радою відповідні заходи у майбутньому (лист від 09.10.2025 № 52-1737-25).
У листі від 21.10.2025 № 3/02-25-1644 міською радо повідомлено прокуратуру, що за інформацією Департаменту правового супроводу та контролю заходи щодо примусового стягнення у судовому порядку інфляційних втрат та 3 % річних від суми збережених коштів забудовниками (в т.ч. Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер») коштів пайової участі не вживались та в майбутньому вживатись не будуть.
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура звернулася із повідомленням від 16.12.2025 № 52-2880-25 до Кам'янець-Подільської міської ради про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради шляхом подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати коштів пайової участі.
З огляду на викладене вище, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади таким органом, зокрема, є Кам'янець-Подільська міська рада.
Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (аналогічні норми містяться у ч. 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України).
Крім того, положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України) відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» бюджетом розвитку визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.
Отже, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов'язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування.
Судом під час розгляду справи № 924/288/25 встановлено обґрунтованість підстав для представництва інтересів держави за вказаним фактом саме прокурором (рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 у справі № 924/288/25).
Окрім того, в подальшому, після ухвалення судом рішення у справі № 924/288/25, пасивна поведінка уповноваженого органу - Кам'янець-Подільської міської ради щодо вжиття заходів як в судовому так і позасудовому порядку продовжує мати місце.
Позивачем не вжито заходів до усунення порушень указаних інтересів держави, зокрема, не пред'явлено до суду позову про стягнення із відповідача грошових коштів (інфляційні втрати та три проценти річних) до місцевого бюджету, лише повідомлено, що такі заходи не вживались та вживатись не будуть (лист від 21.10.2025 № 3/02-25-1644).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.
Як убачається із матеріалів справи, Кам'янець-Подільська окружна прокуратура відповідно до вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» поінформувала Кам'янець-Подільську міську раду про існування означених порушень інтересів держави (лист від 09.10.2025 № 52-1737-25).
Однак, позивачем не вжито заходів до усунення порушень указаних інтересів держави, зокрема, не пред'явлено до суду позову про стягнення із відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати коштів пайової участі.
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура звернулася із повідомленням від 16.12.2025 до Кам'янець-Подільської міської ради про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради шляхом подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати коштів пайової участі.
З огляду на зазначене, прокурор, звертаючись до суду із позовом у цій справі, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відтак, уповноженим органом у спірних правовідносинах є Кам'янець-Подільська міська рада, яка є належним позивачем у цій справі.
Як слідує зі змісту позову, прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» на користь Кам'янець-Подільської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Кам'янець-Подільської міської територіальної громади 227728,56 грн інфляційних втрат та 69733,08 грн 3 % річних за період з 20.06.2023 по 22.05.2025, з підстав невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) у розмірі 1208574,22 грн.
Судом береться до уваги, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 у справі № 924/288/25 позов Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення 1208574,22 грн безпідставно збережених коштів пайової участі було задоволено.
У означеному рішенні судом було встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, набуття відповідачем майна (коштів) та зберігання його у себе без достатньої правової підстави, існування обов'язку у останнього з повернення коштів в сумі 1208574,22 грн позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішення суду у справі № 924/288/25 набрало законної сили 21.07.2025.
Суд ураховує положення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Законна сила судового рішення - це правова дія судового рішення, сутність якої полягає в його незмінності і виключності. Якісна характеристика судового рішення, яке набрало законної сили, виявляється в наслідках, які воно викликає. Такими наслідками є: здійсненність, преюдиціальність, обов'язковість.
Судом установлено, що станом на час розгляду справи № 924/1318/25 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» невиконано, як замовником будівництва, свого обов'язку з приводу перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) у розмірі 1208574,22 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.
Тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 у справі № 910/6053/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 зазначено, що зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України, тобто з моменту безпідставного набуття майна або з моменту безпідставного його збереження. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
Як слідує із розрахунку прокурора, останнім визначено період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з 20.06.2023 (день наступний за днем реєстрації сертифіката № ХМ122230606894 про готовність об'єкта до експлуатації, який зареєстровано 19.06.2023) по 22.05.2025 (дата ухвалення рішення суду про зобов'язання сплатити кошти пайової участі (у справі № 924/288/25)).
При цьому, для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 20.06.2023 по 22.05.2025 включно до уваги було взято загальну суму безпідставно збережених коштів пайової участі за вказаний вище період в розмірі 1208574,22 грн, визначений згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2025 (справа № 924/288/25), що набрало законної сили.
Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3 % річних, дійшов висновку, що правомірною до стягнення є сума в розмірі 69733,08 грн за період з 20.06.2023 по 22.05.2025 на суму заборгованості 1208574,22 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", відповідно до якого вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 227728,56 грн за період липень 2023 - травень 2025 року на суму боргу 1208574,22 грн.
Частинами 1, 2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, тому вони підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України (з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору).
Керуючись ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 227728,56 грн інфляційних втрат та 69733,08 грн 3 % річних задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, буд. 24, ідентифікаційний код 31494536) на користь Кам'янець-Подільської міської ради (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1, ідентифікаційний код 26571846) для зарахування в дохід місцевого бюджету Кам'янець-Подільської міської територіальної громади 227728,56 грн (двісті двадцять сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 56 копійок) інфляційних втрат, 69733,08 грн (шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять три гривні 08 копійок) 3 % річних.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, буд. 24, ідентифікаційний код 31494536) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, ідентифікаційний код 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, МФО 820172, банк: ДКСУ, м. Київ) 3569,54 грн (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 54 копійки) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.03.2026.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук.: 2 примір.
1 - до справи;
2 - відповідачу (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець -Подільський, вул. Привокзальна, буд. 24, код 31494536) рек. з повід.
Електронна пошта: Хмельницька обласна прокуратура - khm_m_oprok@khmel.gp.gov.ua та sekretariat@khmel.gp.gov.ua.
Направити рішення прокуратурі, позивачу до електронного кабінету Електронного суду.